Із огляду на практичні задачі викладання української мови ефективним є погляд на навчальний текст не лише як на засіб навчання, а й як на самостійний об’єкт, елемент передачі інформації на медичну тематику. Це особливо важливо, якщо мова йде про проблему структурування навчального матеріалу на рівні лексики, граматики і особливо тексту. Тож предметом аналізу є науковий текст, а саме навчальний медичний текст.
На відміну від текстів художніх та газетних науковий текст насамперед характеризується важкістю сприйняття самого змісту та його організації, що створює для студентів під час читання навчального медичного тексту та викладу його змісту під час занять, обговорень тощо додаткові складнощі, а саме:
1. Фактор дистанції, різниця тезаурусів змісту тексту та досвіду реципієнта: якщо явища повсякденного життя стають звичними по мірі накопичення ним життєвого досвіду та не створюють складнощів для засвоєння, то факти медичної науки можуть бути невідомими або відомими у недостатньо.
2. Складність у формулюванні висловлювання, а саме мовленнєвих дій, мета яких побудова мовленнєвого висловлювання відповідно до задач комунікативного акту.
3. Об’єктивно закладений ступінь розгорнутості змісту наукового тексту на медичну тематику. Окрім комунікативних задач (орієнтація підручника на студента) ступінь розгорнутості змісту визначається фактами медичної науки, їх взаємозв’язками, розподілом на теми, підтеми тощо.
Зупиняючись на проблемі поняття навчального наукового тексту на медичну тему, визначаємо, що за формою такий текст можна вважати відрізком мовленнєвого ланцюга. Це певна одиниця мовлення, а не мови.
Текст у мінімальних своїх межах складається із двох певним чином організованих фраз, що перевищують розмір умовиводу. Статус кожної мовної одиниці визначається, якою формою мовлення (усною чи письмовою) першочергово представлена ця одиниця. Текст належить переважно до письмової форми, він створюється в ній, а його усна форма (лекція) є вторинною.
Визначальним компонентом кожної мовної одиниці є не форма, а інша її сторона – комунікативне призначення. Порівняємо в цьому плані навчальний текст і фразу. Фраза – одиниця мови, яка виконує функцію повідомлення про дію якого-небудь предмету або про ознаку, яка притаманна предмету чи особі, а також називає різні обставини, пов’язані з дією суб’єкта. Щоразу завданням фрази є повідомлення про одну якусь характеристику об’єкта. Фразі притаманна також функція спонукання або запитання.
Навчальний медичний текст є повідомленням, в якому доказово розкривається зміст об’єкта, який вивчається, дається його характеристика в певному напрямку, який відображає аспект розгляду даного об’єкта. Отже, текст завжди розкриває зміст тієї чи іншої теми, підтеми або комбінації підтем, наявність яких у навчальному тексті є надзвичайно важливою. Навіщо ж потрібна така комбінація? Тут чітко простежується, що навчальний текст – це одиниця мови і має чітку комунікативну направленість: він адресується відповідній аудиторії (студенти-медики), яку характеризує певний рівень підготовки як в галузі медицини, так і в галузі мови.
На початковому етапі навчання студентів-медиків слід відзначити, що в практиці навчання української мови студентів-іноземців на початковому рівні оптимальним є таке ділення теми на підтеми і таке об’єднання підтем у межах одного тексту, щоб об’єм його складав приблизно сторінку.
У процесі накопичення знань із медицини і формування навичок і вмінь сприйняття і володіння мовним матеріалом об’єм тексту поступово збільшується. Цей дидактичний принцип відображається в підручниках із вивчення української мови для студентів-іноземців медичного профілю.
Отже, навчальний медичний текст на заняттях із української мови є відрізком мовного ланцюга, в якому доказово розкривається зміст теми, підтеми чи сукупності підтем, об’єм якого визначається як об’ємом самої теми, так і дидактичними факторами (спеціальною та мовною підготовкою осіб, яким цей текст адресується). Оскільки навчальний текст із медицини визначено як мовну одиницю, в основу класифікації можуть бути покладені ознаки, які визначають головну, змістову сторону цієї одиниці.
Список літератури:
1. Полежаєва В. О., Дев’ятовська І. В. Навчання науковому стилю мовлення іноземних студентів на довузівському етапі мовної підготовки. Доуніверситетська підготовка: інновації, виклики, перспективи: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (26-28 вересня 2021 р.). Київ: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2021. С. 95-101.
2. Швець Г. Д. Моделювання навчального тексту: термінологічний та методичний аспекти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2017. Вип. 58. С. 170-178.
3. Швець Г. Д. Робота з текстом на початковому етапі вивчення української мови як іноземної. Студії з україністики. Київ: Міжнародна школа україністики НАН України, 2008. Вип. 8. С. 290-296.
4. Сєдойкіна Т. М. Використання тексту під час вивчення української мови як іноземної. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров‘я. 2020. Ч. ІV.
5. Івлєва С. М. Науковий текст у системі навчання української мови як іноземної. Записки з українського мовознавства. Одеса, 2023. Вип. 30. С. 157-163.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter