Актуальність. Питання дослідження стратегій адаптації вітчизняних підприємств до викликів війни та аналіз успішних кейсів такої адаптації на сьогоднішній день є надзвичайно актуальним. Оскільки протягом 2022 - 2024 років українська економіка функціонує в надзвичайно екстремальних умовах. Український бізнес стикається з все новими складнощами та викликами. Значна кількість український компаній за цей період або були змушені призупини свою діяльність або і зовсім збранкрутіли.
В той же час багато українських компаній продовжують працювати і навіть нарощують свою економічну активність, не дивлячись на виклики з котрими їм довелось зіткнутись через війну, зокрема: порушення логістики, падіння попиту, зниження доступу до фінансових ресурсів, перебої з електропостачанням, дефіцит кадрів та фізичні втрати інфраструктури. Адаптивність і впровадження нових стратегій дозволили багатьом компаніям зберегти конкурентоспроможність навіть у таких умовах [1; 2].
Можна виділи наступні стратегії адаптації українського бізнесу до роботи в умовах повномасштабної війни:
1. Релокація та диверсифікація виробництва: багато підприємств перемістили свої потужності у західні регіони України чи за кордон. Наприклад, текстильні компанії змогли відновити виробництво завдяки створенню нових локацій за підтримки міжнародних організацій [1; 2];
2. Інновації та діджиталізація: IT-сектор став прикладом використання цифрових технологій для підтримки операцій. Такі компанії, як “Grammarly”, змогли утримувати конкурентні позиції завдяки повній інтеграції віддаленої роботи та розширенню послуг на глобальному ринку [2; 4];
3. Фокус на нові потреби клієнтів: харчова промисловість, наприклад, компанія “Veres”, переорієнтувала виробництво на гуманітарну допомогу та відкрила нові ринки збуту, що дозволило зберегти фінансову стабільність [3];
4. Підтримка співробітників і соціальна відповідальність: збереження команди стало ключовим фактором. “Rozetka” організувала виплату заробітної плати та перекваліфікацію працівників, що допомогло зберегти лояльність персоналу [1; 2];
5. Інтеграція міжнародних партнерств: співпраця з міжнародними організаціями дозволила Укрзалізниці отримати ресурси для відновлення інфраструктури та забезпечення безперебійної логістики [4].
Досвід українських компаній свідчить, що впровадження адаптивних стратегій може не лише зберегти конкурентоспроможність, а й забезпечити подальший розвиток. За даними досліджень, 32% підприємств у 2023 році відзначили зростання прибутку порівняно з 2022 роком [2].
Отже, існує не мало прикладів успішної адаптації українських компаній до екстремальних умов функціонування і навіть збільшення їх прибутковості, нарощення економічної активності та підвищення конкурентоспроможності. Якісний аналіз підходів, що забезпечили такий результат, їх узагальнення та масштабування в рамках української економіки, усунення державою можливих бар’єрів на шляху до імплементації цих інструментів може бути рятівним колом для успішної адаптації та подальшого розвитку вітчизняних підприємств в умовах нестабільності як під час війни так і в період післявоєнної відбудови.
Успішна адаптація українського бізнесу до викликів війни базується на інноваційності, гнучкому плануванні та соціальній відповідальності. Ці кейси можуть слугувати моделлю для компаній у різних країнах, що стикаються з подібними викликами [3; 4].
Список використаних джерел:
1) Пригара О., Ярош-Дмитренко Л. Стратегії адаптації бізнесу в турбулентному ринковому середовищі під час війни в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2023. №2 (223). С. 108–114. DOI: 10.17721/1728-2667.2023/223-2/14.
2) Ципліцька О., Дейнеко О. Адаптація бізнесу в умовах війни // Економіка та суспільство. 2023. №56. С. 56–63. DOI: 10.32782/2524-0072/2023-56-140.
3) Власова В.П., Тарновська І.В., Недоля Д.В. Бізнес-стратегії підприємств в умовах воєнного конфлікту // Економіка та суспільство. 2022. №42. С. 85–92. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-42-85.
4) Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Як діяти бізнесу, щоб вистояти в умовах невизначеності, війни та великих криз. 2024. URL: https://www.csi.org.ua.
__________________________
Науковий керівник: Іщейкін Т.Є., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту ім. І.А. Маркіної, Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter