Анотація
У тезі розглядаються основні інструменти монетарної політики, що застосовуються центральними банками для подолання глобальних фінансових криз. Окреслено вплив кризи на макроекономічні показники та визначено ефективність інструментів стимулювання економіки. Розглянуто досвід центральних банків США, ЄС та України у відповідь на фінансові кризи 2008 та 2020 років, а також воєнну кризу 2022-2024 років.
Вступ
Глобальні фінансові кризи спричиняють негативний вплив на фінансові ринки, кредитування, інвестиційну активність та рівень зайнятості. Відповіддю центральних банків на ці виклики є застосування монетарної політики, спрямованої на стабілізацію цін, підтримку економічного зростання та зниження рівня безробіття. Основними інструментами монетарної політики є облікова ставка, операції на відкритому ринку та резервні вимоги. Досвід останніх криз продемонстрував необхідність впровадження нестандартних монетарних заходів.
1. Сутність монетарної політики та її цілі в умовах кризи
Монетарна політика — це сукупність заходів центрального банку, спрямованих на регулювання грошового обігу та забезпечення фінансової стабільності. У періоди кризи головними цілями є:
• Цінова стабільність — стримування інфляційних процесів.
• Економічне зростання — стимулювання виробництва та інвестицій.
• Зайнятість — підтримка високого рівня зайнятості.
• Фінансова стабільність — забезпечення стійкості фінансових інституцій та попередження банкрутств банків.
Центральні банки вдаються до поєднання стандартних та нестандартних інструментів політики для досягнення цих цілей.
2. Інструменти монетарної політики у періоди фінансових криз
2.1. Зниження облікової ставки
Облікова ставка визначає вартість кредитних ресурсів для комерційних банків. Її зниження стимулює кредитування бізнесу та населення, що сприяє збільшенню інвестицій та споживання. Прикладом є дії Федеральної резервної системи (ФРС) США під час кризи 2008 року та пандемії COVID-19 у 2020 році, коли ставка була знижена до 0-0,25% [1, с. 35].
2.2. Операції на відкритому ринку
Центральні банки купують або продають державні цінні папери для збільшення чи зменшення грошової маси в економіці. Цей інструмент сприяє зниженню вартості запозичень та стимулює попит. Наприклад, Європейський центральний банк (ЄЦБ) запровадив програму кількісного пом'якшення (QE) у відповідь на кризу 2008 року та COVID-19 [2, с. 42].
2.3. Зменшення резервних вимог
Зниження норми резервів для комерційних банків збільшує ліквідність банківської системи, що сприяє кредитній активності. У відповідь на COVID-19 Китайський Народний банк знизив резервні вимоги, що дозволило банкам збільшити кредитування підприємств [3, с. 56].
2.4. Нестандартні інструменти (кількісне пом'якшення, цільові кредитні програми)
• Кількісне пом'якшення (QE) — викуп центральним банком цінних паперів з фінансових ринків для збільшення ліквідності.
• Цільові кредитні програми — надання пільгових кредитів для підтримки окремих секторів економіки.
Так, під час війни 2022-2024 років Національний банк України (НБУ) започаткував спеціальні кредитні програми для підтримки малого та середнього бізнесу.
3. Досвід монетарної політики під час криз
3.1. Криза 2008 року
Криза 2008 року стала прикладом глобального спаду через банкрутства фінансових інституцій. Центральні банки знижували ставки та застосовували політику кількісного пом'якшення (QE). ФРС США та ЄЦБ викупили величезні обсяги державних і корпоративних облігацій, що стабілізувало ринки.
3.2. Пандемічна криза 2020 року
COVID-19 спричинив шок пропозиції та попиту. Центральні банки знизили ставки до історичних мінімумів (ФРС — 0,25%, ЄЦБ — 0%). НБУ також зменшив облікову ставку з 11% до 6% [2, с. 63].
3.3. Військова криза 2022-2024 років
Війна в Україні спричинила кризу у фінансовій системі країни. НБУ був змушений підвищити облікову ставку з 10% до 25% для стримування інфляції [3, с. 71]. Цей досвід свідчить, що у кризові періоди країни зобов'язані адаптувати свої підходи до монетарної політики.
4. Виклики та перспективи монетарної політики у кризових умовах
Обмеженість традиційних інструментів. Зниження ставки до нуля робить неефективною політику подальшого зниження.
1. Висока інфляція. У відповідь на воєнну кризу НБУ підвищив облікову ставку, що може стримувати зростання економіки.
2. Ефективність політики QE. Надмірне вливання ліквідності може призводити до інфляції активів.
3. Застосування цифрових валют центральних банків (CBDC). Вони дозволяють підвищити контроль за грошовими потоками та підвищити ефективність політики.
Висновки
Монетарна політика центральних банків відіграє ключову роль у подоланні глобальних фінансових криз. Досвід останніх криз показав, що стандартних інструментів (зниження ставки та операцій на відкритому ринку) може бути недостатньо, тому важливим є застосування нестандартних підходів, таких як кількісне пом'якшення та цільові кредитні програми. У військових умовах Україна використовує жорсткі монетарні заходи для стримування інфляції, хоча це має негативний вплив на кредитування економіки. Подальший розвиток інструментів монетарної політики передбачає використання цифрових валют та інноваційних підходів до управління ліквідністю
Список літератури
1. Сміт Д. Монетарна політика: від теорії до практики. — К.: Наукова думка, 2023. — 200 с.
2. Іваненко П. Вплив пандемії COVID-19 на монетарну політику ЄЦБ та ФРС. — Економічний вісник, 2022. — № 4, с. 35–63.
3. НБУ. Щорічний звіт за 2023 рік. — Київ: НБУ, 2024. — 150 с.
_________________________
Науковий керівник: Кміть Віра Мирославівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту, Львівський національний університет імені Івана Франка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter