Реалії сьогодення нашої країни диктують нові виклики у галузі криміналістики, оскільки за часів військового стану значно збільшилась кількість військових та воєнних злочинів, що вчиняються на території нашої країни.
Депортації, тортури, руйнування інфраструктури, масові вбивства, катування цивільного населення, використання зброї, яка заборонена міжнародним правом – всі ці злочини вчиняються на території нашої країни регулярно.
Важливим викликом в сучасних реаліях для криміналістики стає важливість швидкого реагування на вчинені воєнні злочини. Важливим є швидка фіксація та документування факту, складу, об’єкту та суб’єкту злочину.
Сучасна українська криміналістика стикається з проблемою використання традиційних методів розслідування злочинів. Це пов’язане з тим, що на територіях активних бойових дій відсутня можливість оперативно дістатись місця злочину, допросити свідків, зібрати докази, тощо.
Почастішали факти фальсифікації доказів, їх підробки або умисного знищення, що унеможливлює встановлення та доказування вини у скоєнні того чи іншого воєнного злочину. [1, c. 178]
Воєнна криміналістика перебуває на етапі адаптації до нових реалій всередині країни, переймає досвід інших країн, набуває свого нового досвіду. Важливо зрозуміти, що без змін у системі досудового розслідування, неможливо буде покращити показники розкриття воєнних злочинів.
Наразі воєнна криміналістика все більше залучає до своєї діяльності новітні технології, штучний інтелект, цифрові платформи.
Варто зазначити, що воєнні злочині підпадають під юрисдикцію міжнародного кримінального права. Тому, під час розслідування відповідних категорій злочинів в першу чергу варто спиратись на норми саме міжнародного права, але вони є досить жорсткими у контексті вимог до якості зібраних доказів, що ускладнює роботу криміналістів.
Інновації у методах та способах збору, фіксації, обробки та зберігання доказів допомагають пришвидшити процес їх розслідування. Важливим є використання безпілотних літальних апаратів, штучного інтелекту, супутникових знімків, тощо.
Використання дронів допомагає пришвидшити збирання доказів на полі бою, їх передачу до криміналістичних центрів. Вони також активно використовуються для збирання необхідних зразків. [2, c. 25]
Однак, треба зазначити що подібна практика набувається українськими експертами криміналістами майже найпершою у світі, оскільки такий масштаб руйнувань та кількості інших видів злочинів найбільший за останні десятиліття.
Використання штучного інтелекту є доцільним, але не завжди надає стовідсотково правильні результати, іноді виникають ситуації, коли подібні докази міжнародними інстанціями та судами не визнаються, або враховуються не у повному обсязі, потребують додаткового доказування.
Оскільки штучний інтелект використовується у обробці великих масивів даних, завжди залишається невеликий відсоток відхилення, або не точності. Що стосується таких систем, як розпізнання обличчя, змін місцевості, то штучний інтелект використовується ефективно.
Варто зазначити що кожного дня криміналістична наука стикається з новими викликами у розрізі скоєних воєнних злочинів, оскільки змінюються методи ведення війни, тому важливо і далі розвивати та вдосконалювати методи та засоби криміналістики.
Список літератури:
1. Оржинська Е. І. Воєнна криміналістика: від теорії до тенденцій / Е. І. Оржинська, Д. О. Мартинова // Південноукраїнський правничий часопис. – 2024. – № 1. – С. 177-181.
2. Шевчук В. М. Сучасні проблеми криміналістики в умовах війни та глобальних загроз / В. М. Шевчук // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2022. –№ 3 (28). – С. 11-27.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter