Першим правовим актом, який регулював процес створення нового формування та визначав його цілі, був Тимчасовий Указ про заснування прикордонної варти опубліковано в Журналі законів від 18 грудня 1918 року[1].
Основними завданнями прикордонної варти були:
Охорона кордонів країни від нелегального експорту продуктів харчування та предметів першої необхідності.
Контроль внутрішнього залізничного обігу вантажів першої необхідності.
Контроль за виконанням положень регламенту.
Охорона складів і складів з продовольством і предметами першої необхідності.
Комендантом прикордонної варти став полковник Адольф Малишко, який призначив капітана Альбіна Голка — начальником штабу, а підполковника Альфред Вальтер, капітана Ян Кульвець і капітана Едмунда Любанського як командирів окремих частин прикордонної варти.
Відповідно до положення, затвердженого начальником Генерального штабу в січні 1919 р., прикордонна варта поділялася на полки, що складалися з двох відділів. Дивізіон складався з чотирьох ескадронів, а ескадрон — з чотирьох взводів.
Солдати прикордонної варти несли службу в складних умовах, оскільки, окрім недостатньої кількості офіцерів та значної нестачі техніки, їм доводилося охороняти кордон у період становлення держави, яка також була втягнута в конфлікти з сусідніми країнами.
У липні 1919 року його змінив полковник Броніслав Занєвський. Заступником інспектора був капітан Євгеніуш Грабовський. Посади командирів окремих підрозділів обіймали: 1-й полк - підполковник Альфред Вальтер, 2-й полк - полковник Владислав Подерні, 3-й полк - полковник Євгеніуш Габіч, 1-й окремий ескадрон - майор Ігнацій Ліпчинський, 2-й окремий ескадрон - капітан Броніслав Оржановський, 3-тя окрема ескадрилья - підполковник Конрад Вітольд Сєцінський. Командиром старшинської школи був капітан Болеслав Панек. Інспекторат прикордонної варти складався з канцелярії та чотирьох відділів: організаційного, контрольного, кадрового та медичного (керівником і єдиним співробітником був лікар майор Казімєж Седзюк).
Полковник Броніслав Занєвський 23 січня 1920 року подав військовому міністру проект пластової реформи. Він запропонував, серед іншого: створення Управління замість Інспекторату, яке мало б повне командування підлеглими підрозділами. У проекті полковник Занєвський вказав на необхідність сильного посилення прикордонної варти, а також покращення умов життя, постачання та спорядження солдатів і офіцерів. У січні 1920 р. Сейм прийняв постанову про прикордонну варту, в якій рекомендував, серед іншого, значне збільшення чисельності прикордонних військ, відповідно до вимог охорони всього державного кордону та прилеглих ділянок кордону, не зайнятих ВРГ, потужним військовим оточенням[2].
Міністерство військових справ постановило реорганізувати і наказом від 3 березня 1920 році формування змінили назву на Прикордонні Стрільці. Усі частини підпорядковувалися безпосередньо Прикордонній стрілецькій управі, якій надавалося право віддавати накази та вести всі справи, пов’язані з охороною кордону. Командиром формування залишився полковник Броніслав Занєвський.
У зв'язку з катастрофічною обстановкою на східному фронті в середині червня 1920 р. почалося перекидання прикордонних стрілецьких частин із західного кордону.
У липні 1920 р. було опубліковано Тимчасовий статут прикордонної варти, який наклав на формування низку зобов’язань, пов’язаних з охороною кордону, як економічного, так і військового характеру.
З початку червня 1920 р. до березня 1921 р. тривав процес організації системи охорони державного кордону окремими підрозділами. Система охорони північного, західного, південного та частково східного кордонів Міністерства військових справ, створена на базі охоронних батальйонів. передано 1 квітня 1921 р. Міністерству скарбу. Батальйони охорони, які виконували прикордонні функції, потім змінили назву на батальйони митниці. У рамках митної системи, що створювалася, паралельно з охоронними батальйонами з березня 1920 року на кордоні почала нести службу митна варта, яка до 1928 року охороняла західний і південний кордони.
До підписання Ризького миру в березні 1921 р. системи охорони кордону на сході не було. Вся смуга східних земель, окреслена лінією фронту від Гродно через Брест по лінії Буг і Сян, була підпорядкована Верховному Командуванню Війська Польського. Тут діяв суворий військовий розпорядок, і вся організована діяльність була підпорядкована потребам фронтів.
У травні 1921 р. розташовані на колишньому Східному фронті етапні батальйони були передані в розпорядження Генерального штабу Війська Польського, які були реорганізовані в митні батальйони. Подібний підхід був застосований щодо підрозділів, які дислокувалися в районі ліквідованих 4-ї та 6-ї армій (ділянка румунського кордону від Заліщиків та кордон з Україною, Росією та Латвією). Водночас повноваження щодо охорони державного кордону були передані Міністерству казначейства та Міністерству внутрішніх справ. [2]
Інструкція для митних батальйонів, видана міністрами внутрішніх справ, військових справ і казначейства, щодо охорони східних кордонів держави, підпорядковувала митні батальйони безпосередньо Міністерству внутрішніх справ щодо їхнього розпорядження та служби. У вкрай несприятливій ситуації опинилося Головне управління митних батальйонів, дислокованих у Варшаві. Велика відстань, що відокремлювала Штаб від підлеглих батальйонів, суттєво ускладнювала, а інколи навіть унеможливлювала виконання завдань, пов’язаних, зокрема, з проведенням перевірок.
На межі 1921-1922 рр. була розроблена концепція поділу східної ділянки кордону на дев'ять округів і формування для кожного з них по одній митній бригаді, яку підтримав Головний інспектор Східних прикордонних військ, а дислоковані там митні батальйони мали бути їм у підпорядкуванні. Незважаючи на великий прогрес роботи над запланованими організаційними змінами, вони так і не набули чинності. Було прийнято до реалізації проект створення Прикордонної варти.
За час свого існування митні батальйони неодноразово змінювали місце дислокації та командування. Під час її дії формуванням командували: полковник Броніслав Занєвський (1 квітня 1921 – червень 1921), бригадний ген. Максиміліан Лінда: (06.06.1921 – 06.06.1922), полковник Владислав Якша – Рожен: (07.01.1922 – 11.09.1922). [2]
Наказом від 9 листопада 1922 р. (відповідно до постанови Ради Міністрів від 23 травня 1922 р.) Міністерство внутрішніх справ наступного дня змінило назву митних батальйонів на Прикордонну варту. Водночас у формуванні запроваджено нову внутрішню організацію. Митні батальйони, на відміну від попередніх прикордонних формувань, деякий час прикривали весь державний кордон. У структурах Прикордонної охорони (1928-1939 рр.) і Корпусу охорони кордону (1924-1939 рр.) збереглося багато логістичних рішень (наприклад, розміщення застав, командних пунктів).
У літературі датою створення формування вважається 23 травня 1922 р. (дата прийняття постанови Ради Міністрів про реорганізацію охорони східного кордону). Проте на початку листопада 1922 р. було видано наказ про перетворення митних батальйонів на прикордонну варту разом із новою організаційною структурою. Тоді й відбулася фактична зміна. Командиром прикордонної варти був бригадний ген. Владислав Якша-Рожен.
Процес побудови нової формації з самого початку наштовхнувся на ряд труднощів. Затримки були викликані операціями на Східному фронті і лише після їхнього впорядкування можна було продовжити роботу з організації підрозділів митної служби. Протягом цього перехідного періоду північні, західні та південні кордони охороняли охоронні батальйони, чиї обов’язки та назва були змінені на митні батальйони під час формування митної варти. Захоплення ділянок кордону почалося в другій половині 1921 р. і цей процес тривав до середини наступного року. Після його завершення митна варта була розміщена вздовж усього кордону з Німеччиною, Вільним містом Гданськом, Чехословаччиною та Румунією.
До набрання чинності розпорядження міністра фінансів «Про організацію митної варти» від 29 січня 1926 р. митна варта базувала свою діяльність на спеціальних урядових постановах і циркулярах, а також наказах окремих митних управлінь, що призвело до організаційних відмінностей на різних ділянках кордону. Дане Розпорядження про організацію митної варти визначило характер, завдання та внутрішню організацію формування. Згідно з припущеннями, мала бути сформована митна варта, уніформована та озброєна по-військовому. Офіцери мали чергувати вздовж кордону. До їх основних завдань входили контроль за пасажирськими перевезеннями поза пунктами пропуску та вантажами поза митними пунктами, протидія контрабанді, охорона цілісності прикордонних знаків і пристроїв. Крім завдань, пов'язаних безпосередньо з охороною кордону, митна охорона була зобов'язана співпрацювати з армією у випадках загрози державній безпеці, а з цивільними службами - для забезпечення громадської безпеки на основі спеціальних положень, що регулювали взаємне співробітництво. Крім того, офіцери виконували завдання щодо притягнення до відповідальності за фіскальні та митні злочини, охорони, конвоювання та допоміжних служб на митницях.[3]
Змінити цей стан справ мало створення 22 березня 1928 р. Прикордонної охорони. У середині 1927 року були внесені перші зміни в організаційну структуру митної варти, а в грудні того ж року набрав чинності постанова Президента Республіки Польща про державний кордон, яка запроваджувала нові прикордонні правила, адаптовані до реалій. і потреби часу. Прикордонну варту було створено згідно з постановою Президента Республіки Польща. Цей документ силою закону регулював завдання, компетенцію та організаційну структуру формування. Він мав поліцейський і військовий характер з широкими фіскальними та митними повноваженнями. Це було єдине формування, організоване за правилами, що діють в армії. Він також був виконавчим органом податкових органів у галузі митної охорони та органів загального управління в охороні державного кордону[2]. У разі часткової чи загальної мобілізації прикордонні підрозділи мали входити до складу збройних сил. Включення Прикордонної варти до складу Міністерства скарбу створювало видимість цивільного характеру частин, дислокованих на західному та південному кордонах країни.
Спочатку було п’ять окружних інспекцій (мазовецька, поморська, великопольська, сілезька та малопольська). З січня 1935 р. довгий відділ Малопольської окружної інспекції був поділений на Західно-Малопольську окружну і Східно-Малопольську окружну інспекцію[2]. Кожна окружна інспекція складалася з трьох-п’яти прикордонних інспекцій. У травні 1938 р. було введено нову номенклатуру організаційних одиниць: назву Штабу прикордонної охорони було доповнено терміном «Główna» (Генеральний штаб прикордонної охорони), окружні інспекції прикордонної охорони замінено на Окружний штаб прикордонної охорони, а прикордонна Інспекції – окружні штаби.
У квітні 1939 року при дільницях міліції були створені взводи посилення. Це були частини, що складалися приблизно з 60 рядових запасу, які проходили підготовку на випадок початку війни.
Комендантом прикордонної варти став полковник Стефан Паславський, але з утворенням штабу прикордонної варти обов'язки коменданта перебрав бриг. Ян Юр-Гожеховський. На цій посаді він перебував до кінця квітня 1939 р., а 1 травня 1939 р. його змінив Валеріан Цума.
Література:
1. Dekret tymczasowy z dnia 18 grudnia 1918 w sprawie utworzenia straży granicznej// Dzennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. – Warszawa. 1918. №21 ot 28 grudnia 1918. poz. 70
2. Muzeum Polskich Formacji Granicznychim. mjr. Władysława Raginisa Straż Graniczna 1918-1919 - 1918-1939 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://muzeumsg.strazgraniczna.pl/muz/formacje-ochrony-granic/rys-historyczny/1918-1939/9398,Straz-Graniczna-1918-1919.html#_ftnref1 (дата звернення: 07.12.2024). — Назва з екрана.
3. Rozporządzenie Ministra Skarbu z dnia 29 stycznia 1926 o organizacji straży celnej // Dzennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. – Warszawa. 1926. №18 ot 24 lutego 1926. poz. 105
_______________________
Науковий керівник: Куций Іван Петрович, доктор історичних наук, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter