Linux – сімейство Unix-подібних операційних систем (ОС) з відкритим кодом. Станом на листопад 2024 року Linux популярний як серверне рішення та (як Android) мобільна система, тоді як його частка на ринку ПК, а також дистрибутивів окрім Android на мобільному ринку лишається малою: за даними сервісу StatCounter Linux має світову частку 4,31%, тоді як ще 4,66% займає позиція “невідомо”, проте в частині випадків це також може бути Linux [3]. В Україні ця частка менша і становить 2,5% і 1,69% відповідно [4]. Дана система має певні переваги, які роблять доцільним розглянути питання використання її в держустановах, але разом із тим також і недоліки.
На відміну від існуючих систем з закритим кодом (як сам Unix, чи Windows та macOS) розробка та підтримка здійснюється спільнотою, в яку входять як індивідуальні розробники, так і компанії, в різних варіантах, званими дистрибутивами. Серед найпопулярніших варто відзначити сімейство Debian-подібних, таких як сам Debian, а також Ubuntu та Linux Mint, та інші, як от Fedora/Red Hat, Arch Linux, OpenSUSE та Slackware [9][10]. Існують також українські дистрибутиви Linux. Серед найвідоміших варто згадати Grusha Linux та MyLinux, проте автору не відомо, чи вони ще підтримуються станом на 2024 рік. Найбільш повний список відомих українських дистрибутивів можна знайти на сторінці “Українські дистрибутиви Linux” в Вікіпедії [1]. У випадку використання в держустановах має сенс розглянути як використання вище згаданих найпопулярніших дистрибутивів, так і створення актуального українського.
Прикладів закордонного досвіду створення власного дистрибутиву є декілька. Одним з найперших та найвідомішим є LiMux, створений міською владою Мюнхена в 2003 році для заміни Windows NT 4.0. За словами міської влади, місто заощадило кілька мільйонів євро, а також здобуло свободу вибору та стратегічну незалежність. До переваг, які на їхню думку теж є значущими, але їх важче підрахувати кількісно, входять краще управління проектами, якістю та змінами, інструменти тестування програмного забезпечення, централізоване розгортання та інші адміністративні інструменти та системи, яких не було до 2003 року. Втім творці системи неодноразово наголошували, що більшість із цих досягнень не включено до фінансової економії, задокументованої різними дослідженнями [6]. Повний перехід не був завершений до 2013 року, себто впродовж 10 років від початку проєкту, втім вже в 2019 році міська влада вирішила повернутись на Windows. З останніх прикладів можна згадати також німецьку землю Шлезвіг-Гольштайн, яка з 2024 року також має намір перевести державну службу на Linux [7], окрім того, завдяки можливості забезпечити достатній рівень безпеки система використовується багатьма спеціальними службами різних країн світу, зокрема Агенцією національної безпеки США [8]. Окрім згаданих вище переваг згадується також створення висококваліфікованих робочих місць всередині країни [7].
Втім найбільшими очевидними перевагами використання Linux в державних установах є як безкоштовне поширення більшості його існуючих дистрибутивів, так і його невимогливість до апаратного забезпечення – найновіші LTS (long-term support – довготривала підтримка системи) версії найпопулярніших дистрибутивів без особливих проблем працюють на комп’ютерах 10-15-річної давнини. До прикладу, системні вимоги Ubuntu дозволяють забезпечити стабільну роботу системи з відкритими програмами навіть при 5 Гб вільного місця на диску, 3 Гб оперативної пам’яті та 32-розрядному х86 процесорі [2]. Для порівняння, для найновішої версії ОС Windows 11 потрібно окрім відповідно мінімум 64 Гб місця на диску, 4 Гб ОЗП та 64-розрядного двоядерного процесора, також і Trusted Platform Module 2.0 [5] – технологія, відсутня в комп’ютерах випуску до середини 2010-х та яка потенційно може призвести до проблем з безпекою. Це дозволяє не лише зекономити кошти на оновлення програмного забезпечення, але також продовжити ресурс експлуатації відносно старих систем. Третьою, порівняно менш важливою в даному контексті перевагою, є стабільність та безвідмовність ядра Linux.
Основним недоліком використання Linux на сьогоднішній день є необхідність перенавчання та міграції. В першу чергу це пов’язано з використанням взаємно несумісних технологій з Windows, зокрема відповідно ext4 та NTFS як файлових систем, чи пакетів Open Office/Libre Office та Microsoft Office як офісних програм. Щоправда, в останні роки є поступ в даному питанні, оскільки Microsoft вирішила портувати деякі технології (як от .NET та Office 365) на Linux задля більшого охоплення, а також завдяки шару сумісності з Windows API під назвою Wine. Разом з тим є позитивний досвід навчання студентів роботи з Linux через віртуальну машину під ОС Windows. Також суттєвим недоліком є недостатня кількість, а також подекуди і якість (взяти в приклад стільницю KDE) наявного програмного забезпечення під Linux.
Отже, використання Linux на комп’ютерних системах в державних установах як безкоштовної та надійної операційної системи дозволяє зекономити засоби на придбання ліцензійних пропрієтарних програмних продуктів (а також уникнути проблеми з законом у випадку піратства таких) та продовжити термін експлуатації окремих ПК. Разом з тим, воно несе в собі певні ризики, пов’язані в першу чергу з програмним забезпеченням під Linux (чи відсутністю такого).
Список літератури:
1. Українські дистрибутиви Linux. Вікіпедія. URL: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Українські_дистрибутиви_Linux (дата звернення: 30.11.2024)
2. System Requirements for Ubuntu. Canonical Ubuntu. URL: https://ubuntu.com/server/docs/system-requirements (дата звернення: 30.11.2024)
3. Desktop Operating System Market Share Worldwide. StatCounter GlobalStats. 2024. URL: https://gs.statcounter.com/os-market-share/desktop/worldwide/#daily-20240921-20241020 (дата звернення: 30.11.2024)
4. Desktop Operating System Market Share in Ukraine. StatCounter GlobalStats. 2024. URL: https://gs.statcounter.com/os-market-share/desktop/ukraine#daily-20240921-20241020 (дата звернення: 30.11.2024)
5. Windows 11 System Requirements. Microsoft Support. URL: https://support.microsoft.com/en-us/windows/windows-11-system-requirements-86c11283-ea52-4782-9efd-7674389a7ba3 (дата звернення: 30.11.2024)
6. LiMux - the IT evolution - An open source success story like never before. Interoperable Europe. 2013. URL: https://interoperable-europe.ec.europa.eu/collection/open-source-observatory-osor/document/limux-it-evolution-open-source-success-story-never
7. Шелудченко І. «Цифровий суверенітет». Німецька влада перевела 30 тисяч держслужбовців на Linux. ITC.ua. 2024. URL: https://itc.ua/ua/novini/tsyfrovyj-suverenitet-nimetska-vlada-perevela-30-tysyach-derzhsluzhbovtsiv-na-linux/
8. Security-Enhanced Linux. National Security Agency. URL: https://web.archive.org/web/20201022103915/https://www.nsa.gov/what-we-do/research/selinux/ (дата звернення: 22.10.2020)
9. A Comprehensive Guide to Linux Distros. The Good, the Bad, and the Quirky. SoftIQ. URL: https://softiq.io/a-comprehensive-guide-to-linux-distros-the-good-the-bad-and-the-quirky/ (дата звернення: 30.11.2024).
10. Kumar Satish. Linux Distributions and Their Targeted Users. TutorialsPoint. 2023. URL: https://www.tutorialspoint.com/10-linux-distributions-and-their-targeted-users
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter