На професійну освіту чекають кардинальні зміни, адже підготовка майбутніх фахівців для високотехнологічного виробництва в умовах економіки потребує відповідної модернізації освіти, нових педагогічних і методологічних підходів до освітнього процесу, матеріально-технічного забезпечення, та безпосередньо педагогів професійного навчання з високим рівнем готовності до використання інноваційних педагогічних і виробничих технологій в освітньому процесі.
Сучасними дослідниками розглядаються різні методологічні аспекти підготовки педагогів професійного навчання. Так, теоретико-методичні засади їх фахової підготовки і професійної діяльності розкрили у своїх працях С. Артюх, Б. Вовк, Р. Гуревич, Г. Ігнатенко, В. Ковальчук, А. Кузьминський, В. Курок, Л. Лук’янова, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Опанасенко, О. Пометун, С. Солдатенко, С. Щербак та інші [1, 3].
Результати досліджень вітчизняних науковців щодо сучасного стану професійної освіти в Україні свідчить про те, що система підготовки майбутніх педагогів професійного навчання потребує суттєвої модернізації із урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Так, Н. Ничкало притримується думки про те, що для модернізації професійної освіти і навчання «…вкрай необхідні міжнародна співпраця, педагогічний діалог, виявлення спільного і розбіжностей у системах професійної освіти і навчання різних держав та України» [2].
Однак напрями та шляхи цієї модернізації вчені вбачають різні, тож розглянемо деякі з них. О. Щербак розглядаючи підготовку педагога професійного навчання як таку, що зорієнтована на забезпечення виконання ним функції майстра виробничого навчання і викладача спеціальних (фахових) дисциплін, наголошує на необхідності впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання. Обумовлюється це потребою закладів професійної (професійно-технічної) освіти в якісно новому типі викладачів, які будуть готові до роботи в сучасних умовах, здатні адаптуватися до інноваційних педагогічних технологій і швидкоплинних процесів соціально-економічного розвитку суспільства [4, с. 480]. Схожої думки дотримується й К. Данилишина, яка зазначає, що сучасна підготовка у закладах вищої освіти стає більш технологічною та передбачає впровадження нових форм організації освітнього процесу. Це зумовлює проведення додаткових теоретичних та прикладних педагогічних досліджень, присвячених підготовці здобувачів освіти до педагогічної діяльності в умовах використання інформаційно-комунікаційних технологій» [2].
На думку Н. Гомеля, інтенсифікація сучасного освітнього процесу демонструє необхідність модернізації саме психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Оскільки суспільство має потребу в активних і творчих педагогах, які мають не тільки ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку з відповідної галузі виробництва, а й професійно-значущі особистісні якості, які необхідні для подальшого їх професійного та особистісного розвитку «…через упровадження психолого-педагогічного супроводу». Цього ж напряму модернізації професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання дотримується й Н. Титова. Вона наголошує на тому, що модернізація освітніх програм потребує впровадження інформаційних та інноваційних педагогічних технологій для забезпечення якості психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців, відповідності сучасним вимогам держави та суспільства, освітньої галузі та розвитку професійних і особистісних якостей майбутнього педагога [2].
Т. Яковенко досліджуючи професійну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання та вивчаючи вимоги до них, розглядала їх професійну діяльність як комплексну, інтегративну систему, яка включає в себе поєднання різних видів діяльності (професійно-педагогічна, виробнича, науково-дослідна, організаційно-управлінська, експериментальна, експертно-консультаційна, впроваджувальна та комерційна) з діяльністю щодо опанування, розробки, використання та поширення інноваційних педагогічних технологій, форм організації освітнього процесу, професійної спеціалізації тощо. До того ж ця діяльність повинна бути спрямована на забезпечення особистісного розвитку й підвищення якості професійної освіти. Для цього педагог професійного навчання повинен розробляти та впроваджувати техніко-технологічні, педагогічні, організаційно-управлінські, соціально-економічні інновації у процес професійної підготовки майбутніх фахівців [2].
Зрозуміло, що реалізація такого складного комплексу професійної діяльності можливо за умови сприйняття педагогом професійного навчання інноваційних змін, наявної потреби у постійному особистісно-професійному зростанні й вдосконаленні своєї професійно-педагогічної діяльності, наповненням її інноваційними технологіями, ефективною науково-методичною роботою щодо впровадження результатів інноваційних процесів виробництва в освітній процес підготовки фахівців [1, 3].
Досліджуючи формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до професійної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій, О. Потапчук, зазначає, що професія педагога професійного навчання одночасно функціонує у двох системах: «людина – людина» і «людина – техніка». Таким чином, майбутній педагог професійного навчання «…повинен володіти педагогічними і спеціальними знаннями, здійснювати навчально-виробничу та організаційно-методичну діяльність з професійної підготовки учнів у системі професійної (професійно-технічної) освіти, а також кваліфікованих робітників на виробництві [2]. Тому, фахова підготовка педагогів професійного навчання повинна бути цілісною системою, кожен із елементів якої включає як педагогічний, так і інженерний компоненти освіти, які тісно взаємодіють між собою.
Отже, наразі модернізація фахової підготовки майбутніх педагогів професійного навчання здійснюється відповідно до вимог стандартів, нових вимог продиктованих потребами роботодавців, інноваційних змін в економіці й суспільстві, впровадження нових технологій, вимог до професійної компетентності майбутніх фахівців і педагогів професійного навчання. До того ж досліджуючи роботи вітчизняних і закордонних науковців з питань розвитку професійної освіти й підготовки майбутніх педагогів професійного навчання можна стверджувати, що фахова підготовка майбутніх педагогів професійного навчання є складною системою, яка повинна носити наскрізний інноваційний характер.
Список літератури:
1. Самусь Т. В. Цифрова трансформація професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в умовах змішаного навчання. «Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка»)»: журнал. 2024. № 5 (33) 2024. С. 875 – 885.
2. Ковальчук В. І., Ігнатенко С. В., Росновський М. Г., Ігнатенко Г. В., Вовк Б. І., Опанасенко В. П., Самусь Т. В., Ігнатенко О. В. Підготовка майбутніх педагогів професійного навчання на засадах компетентнісного підходу : кол. монографія / за наук. ред. В. І. Ковальчука. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2020. 194 с.
3. Самусь Т. В. Фахова підготовка майбутніх педагогів професійного навчання та напрями її модернізації. «Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка»)»: журнал. 2024. № 9 (37) 2024. С. 440 – 452.
4. Щербак О. Психолого-педагогічні засади професійного розвитку і саморозвитку педагога професійного навчання. Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів: 2015. С. 472 – 483.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter