Професійна діяльність офісних працівників в сучасних умовах потребує витримки та адаптивності до швидко змінюваних умов. Війна спричинила масові зміни у функціонуванні бізнесу: працівники переходять на віддалену роботу, виїжджають за кордон і вимушені адаптуватися до нових умов існування. Кількість випадків тривожних розладів, депресії та емоційного вигорання різко зростає під час війни – впливає на працездатність і загальне благополуччя працівників
Зараз, здоров’я розглядається не лише як відсутність хвороб та фізичних дефектів, а як динамічний процес і його проблематика знаходиться на перетині багатьох дисциплін і базується на різноманітних принципах. Згідно з ВООЗ психічне здоров’я – це стан добробуту, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал та впоратися з життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. Людина почувається гармонійно і має резерви для подолання складнощів. Виділяють такі складові психічного здоров’я
1. Усвідомлення я ідентичності. Якщо людина не відчуває себе цілісно, не має усвідомлення життя, то вона має звернутися по допомогу.
2. Постійність переживань. Наявність чіткого плану дій, який дозволить їй знаходитись у своїй зоні комфорту.
3. Критичне ставлення до себе, здатність до аналізу свого життя та дій
4. Адекватність психічних реакцій впливу середовища. реакція людини відповідає силі й глибині зовнішнього чинника.
5. Здатність керувати своєю поведінкою. Відсутність девіантної та неприйнятної поведінки для суспільства.
6. Планування власної життєдіяльності та реалізації. Наприклад, планування свого режиму дня.
7. Адаптивність. Здатність психіки людини бути гнучкою [1].
Психічне здоров’я працівників – питання, яке нині актуальне для всього світу. Роботодавцям важливо зважати на це, адже коли працівники щасливі, то й у колективі панує сприятливий мікроклімат для успішної роботи та отримання результатів. Несприятливі для працівника ситуації на робочому місці можна назвати психосоціальними небезпеками, якщо вони пов’язані із психологічними й соціальними умовами робочого місця і можуть завдати шкоди психічному та фізичному здоров’ю працівників [2]. Виділяють такі інструменти допомогти у кризових ситуаціях
● Кризова опіка. Психологічна та соціальна допомога людині, яка не може подолати проблему самостійно.
● Психосоціальна підтримка і терапія. Забезпечує довгострокову підтримку і допомагає полегшити її проблему.
● Клінічна психологічна допомога. При порушеннях сну, апатії, депресії.
● Психіатрична допомога. Надається людям із психічними захворюваннями. Зазвичай, надається в амбулаторній, стаціонарній, виїзній формі [3].
Для збереження психічного здоров’я працівниками можуть застосовуватися різноманітні методики та техніки. Працівнику варто підвищувати обізнаність про психічне здоров’я; створювати собі безпечне робоче середовище; організовувати командтотворчі заходи, де працівники зможуть обговорювати стресові ситуації, які із ними траплялися; проводити моніторинг робочого середовища для виявлення потенційних ризиків [4].
В умовах війни офісні працівники стикаються з численними стресовими факторами, які суттєво впливають на їхнє психічне здоров’я та продуктивність. До них належить безпосередня загроза життю особистості, так і побоювання за безпеку своїх близьких. Так В Україні офісні працівники відчувають стрес значно частіше, ніж у країнах Європи, йдеться у дослідженні Gradus Research. Про відчуття стресу або сильної знервованості зазначили 78% офісних працівників в Україні.
Для вирішення проблематики можуть бути застосовані різноманітні адаптивні механізми. Психологічна резилентність це здатність динамічної системи, такої як спільнота, передбачати виклики та успішно до них адаптуватися [c.8, 6]. Наприклад, для працівників організація може провести тренінгу. Сюди може входити: навчання тайм-менеджменту, організація груп підтримки. Існують й інші досить ефективні методики, які можуть застосовуватися під час проведення тренінгів:
● Методики когнітивно-поведінкової терапії (КПТ): спрямовані на зміну негативних автоматичних думок та розвиток стійкості до стресу.
● Майндфулнес та медитація: техніки усвідомленості допомагають знижувати рівень тривожності, покращувати концентрацію та загальне психічне здоров’я.
● Психологічні тренінги та воркшопи: регулярне проведення групових занять або тренінгів для працівників щодо стресостійкості та емоційної грамотності.
Отже, психічне здоров’я є важливою складовою здоров'я особистості. Його рівень залежить як від зовнішніх так і внутрішніх факторів. Воно залежить від внутрішніх ресурсів особистості, таких як самооцінка та здатність до саморегуляції, а також від зовнішніх умов — сімейного оточення, соціальних зв’язків і рівня підтримки. Психічне здоров’я допомагає людині зберігати стійкість перед стресовими ситуаціями, встановлювати гармонійні стосунки з іншими людьми та розвивати позитивне сприйняття себе і світу.
Cписок використаних джерел:
1. Що важливо знати про психічне здоров’я? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://phc.org.ua/news/scho-vazhlivo-znati-pro-psikhichne-zdorovya
2. Психічне здоров’я на роботі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ohoronapraci.kiev.ua/article/news/psihicne-zdorova-na-roboti
3. Психічне здоров’я [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mzd.gov.cz/wp-content/uploads/2022/03/Турбота-про-психічне-здоровя.pdf.
4. Як знизити психосоціальні ризики на робочому місці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://phc.org.ua/news/yak-zniziti-psikhosocialni-riziki-na-robochomu-misci-0
5. Під тиском: як сильно і чому стресують офісні працівники в Україні та Європі? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://gradus.app/uk/open-reports/under-pressure-survey-reveals-european-office-workers-stress-landscape/
6. Кокун О., Мельничук Т. Резилієнс-довідник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/734632/1/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4 %D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf
|