Намагання інтеграції в світові економіку, наближення економіки України до рівня розвитку економічно розвинутих країн світу, укріплення конкурентних позицій національної економіки, активізація випуску високотехнологічної продукції обумовлює необхідність впровадження сучасних технологій та створення інноваційних продуктів [1].
Венчурне фінансування є одним із найдієвіших методів фінансової підтримки високотехнологічних стартапів на початкових етапах їх розвитку. Сам термін «венчурне фінансування» походить від англійського слова «venture», що означає «ризикове підприємництво», «починання» або «спекуляцію», а також «суму, що підлягає ризику».
Венчурне фінансування дозволяє здійснити якісний «стрибок» від початкових безприбуткових етапів розвитку нової високотехнологічної компанії до прибуткових стадій її життєвого циклу.
Венчурне фінансування - це важливий інструмент інвестування підприємств, розвиток яких пов’язаний зі значним ризиком з одночасною можливістю отримання великих прибутків [2].
Суть венчурного фінансування полягає в об'єднанні фінансових ресурсів одних підприємців з інтелектуальними можливостями інших (оригінальні ідеї або технології) у реальному секторі економіки з метою отримання прибутку для новоствореного бізнесу. Переваги венчурного фінансування полягають у тому, що створювані невеликі фірми мають доступ до фінансових ресурсів, а також можливість консультацій з питань виробництва, фінансів, управління персоналом, чим забезпечуються гнучкість в управлінні та швидкість прийняття рішень. Венчурний капітал традиційно орієнтується на малі та середні підприємства, віддаючи перевагу приватним компаніям і спільним підприємствам. Пріоритетними для венчурного капіталу є галузі, продукція яких має значний внутрішній ринок збуту, та ті, що не залежать від імпорту. Наявність експортного потенціалу підвищує привабливість підприємства, але не є суттєвим чинником інвестицій.
Сучасний стан функціонування підприємств аграрного сектора характеризується формуванням і застосуванням нових моделей фінансування інноваційного розвитку. Ці моделі базуються на оптимальному поєднанні власних ресурсів підприємства з можливостями залучення зовнішнього фінансування, що сприяє еколого-економічному розвитку та підвищенню конкурентоспроможності продукції через використання передових наукових досягнень і новітніх технологій.
У сучасних економічних умовах виникають нові виклики, пов'язані з енергоефективністю, технічним забезпеченням виробництва, його модернізацією та переозброєнням. Також важливими є питання мінімізації впливу зміни клімату на врожайність сільськогосподарських культур, їх якісні характеристики та прогнозовані обсяги. Це вимагає пріоритетного інноваційного розвитку аграрного сектора та належного фінансування. Нестабільна фінансово-економічна ситуація в сільгосппідприємствах, недостатня розвиненість маркетингових систем для просування та впровадження інновацій, а також недосконалість інституційного забезпечення формування гнучких фінансових моделей підтримки інноваційного розвитку ставлять під загрозу конкурентоспроможність аграрного сектора і посилюють його залежність від іноземних технологій, імпорту сільськогосподарської техніки, елітного насіння та порід тварин [3].
Венчурне фінансування підприємств аграрного сектору відрізняється тим, що інвестори вкладають кошти в компанії, які демонструють значний потенціал для зростання завдяки інноваційним продуктам на ранніх етапах їхнього життєвого циклу. Основною метою таких інвестицій є розробка проривних технологій та продукції з високою прибутковістю, а також можливість комерціалізації наукоємних товарів, зокрема патентів і ноу-хау.
Перехід аграрного сектора на інноваційний шлях розвитку потребує різноманітності моделей фінансового забезпечення цього процесу, зокрема, прискореного створення інституту венчурного фінансування. Основною перешкодою для інноваційного розвитку аграрного сектора є недостатня увага до фінансування прикладних досліджень та стимулювання впровадження їх результатів у виробництво. Для підвищення інтересу інвесторів до інноваційних проєктів у аграрному секторі, збільшення прибутковості венчурних інвестицій та просування вітчизняної наукоємної продукції на міжнародному ринку необхідно створити Національну венчурну компанію. Ця компанія може бути заснована на принципах державно-приватного партнерства та акумулювати державні кошти разом із фінансовими ресурсами приватних фондів.
Надалі за її участі доцільно сформувати цілісну, взаємопов’язану систему галузевих і регіональних фондів та компаній, які стануть своєрідним каталізатором стимулювання й підтримки інновацій у різних регіонах та галузях, у тому числі й аграрного сектора. Виділення коштів та створення державного венчурного фонду дозволяє побудувати місток між науковою ідеєю, розробкою та її комерціалізацією. Мета полягає в тому, щоб визначити можливість практичної реалізації ідеї й надалі допомогти їй трансформуватися в інноваційний продукт, який за рахунок комерціалізації поверне надані державним венчурним фондом виділені кошти та відсотки за їх використання.
Досвід показує, що для ефективної реалізації інноваційної моделі розвитку аграрного сектора важливо диверсифікувати моделі фінансування та використовувати венчурне інвестування як альтернативне джерело фінансування для малого інноваційного бізнесу. На етапі становлення венчурного фінансування необхідною умовою є наявність державної фінансової підтримки та розробка страхових продуктів для покриття ризиків, пов'язаних із впровадженням інновацій.
Отже, венчурне фінансування сільськогосподарських підприємств - це відносно новий підхід до залучення інвестицій у сільське господарство, який набирає популярності, особливо в умовах цифрової трансформації та розвитку інновацій у цій галузі.
Розглянемо стан та перспективи венчурного фінансування в аграрному секторі:
1. Обмежений обсяг інвестицій. Незважаючи на великий потенціал агропромислового сектора, венчурне фінансування в сільському господарстві поки залишається на низькому рівні порівняно з іншими галузями, такими як IT або технологічні стартапи. Це обумовлено високими ризиками та сезонністю сільськогосподарського виробництва, залежністю від погодних умов та тривалими циклами окупності інвестицій.
2. Розвиток агротехнологій. Основним об’єктом венчурного фінансування в сільському господарстві є стартапи, що працюють у сфері агротехнологій (AgTech) та інновацій. Це можуть бути проєкти, пов'язані з автоматизацією, датчиками для моніторингу стану ґрунту, дронів для оцінки врожайності, точного землеробства, технологій для зменшення впливу на навколишнє середовище, а також біотехнологій. Із розвитком цих технологій зростає зацікавленість інвесторів у таких проєктах.
3. Потреба в стійких та екологічних рішеннях. Сучасні тенденції зосереджені на створенні рішень, які сприятимуть екологічно стійкому розвитку. Венчурні інвестори все більше цікавляться проєктами, які орієнтовані на зниження шкідливих викидів, раціональне використання ресурсів та органічне виробництво. Це відкриває нові можливості для залучення венчурного капіталу в агросектор.
4. Державна підтримка та партнерство. Багато країн надають підтримку інноваціям в аграрній сфері, пропонуючи гранти та податкові пільги для стартапів і венчурних інвесторів. В Україні також існує програми підтримки агросектора, але вони потребують подальшого розвитку. Державне стимулювання таких інвестицій може залучити більше венчурного капіталу у галузь.
5. Проблеми фінансових ризиків та повернення інвестицій. Венчурний капітал має високу чутливість до ризиків, які характерні для агробізнесу. Це включає ризики, пов’язані з кліматичними умовами, нестабільністю цін на продукцію, а також регуляторними змінами. Довгострокові перспективи отримання прибутку можуть стримувати інвесторів від активного вкладання в аграрний сектор.
6. Роль міжнародних інвесторів та фінансових інституцій. Міжнародні інституції, такі як ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) або IFC (Міжнародна фінансова корпорація), активно підтримують розвиток сільського господарства у країнах, що розвиваються, і можуть виступати партнерами для венчурних фондів. Це допомагає зменшити інвестиційні ризики завдяки фінансовій підтримці та гарантіям.
Можна зробити висновок, що венчурне фінансування сільськогосподарських підприємств в Україні має значний потенціал, особливо в контексті розвитку інновацій та агротехнологій. Однак, для розкриття цього потенціалу необхідна підтримка з боку держави, стабільне фінансове середовище та зменшення інвестиційних ризиків. Запровадження сприятливих умов для венчурного капіталу може стати важливим кроком до модернізації сільського господарства України та підвищення його конкурентоспроможності на світових ринках.
Список літератури:
1. Диба М. І., Гернего Ю. О. Венчурне фінансування [Електронний ресурс] : навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2021. 144 с.
2. Формування та розвиток ринку венчурного інвестування України: монографія / П. В. Ковалишин. - Миколаїв: [МДАУ], 2009. - 302 c.
3. Диха М.В., Полозова В.М., Орлова В.В. Венчурна індустрія в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення. Економіка, управління та адміністрування. 2022. № 2(100).С.54-61.DOI:https://doi.org/10.26642/jen-2022-2(100)-54-61
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter