В умовах сьогодення нагальною проблемою постає нарощення виробництва продукції тваринництва з оптимальним співвідношенням ціни і якості. Для цього потрібно насамперед забезпечити тварин високоякісними, збалансованими кормами, при цьому не понести значних затрат на їх вирощування [1].
У помірних регіонах кукурудза вважається найкращим компонентом у більшості систем змішаного посіву.
Змішані посіви – це ефективний і економічний спосіб виробництва кормів, що не тільки збільшує урожайність на одиниці площі, але також підвищує ефективність використання ресурсів та економії засобів виробництва.
В даний час змішані посіви набувають все більшого поширення серед малих фермерів, оскільки це забезпечує перевагу у врожайності порівняно з одновидовими культурами за рахунок стабільності врожаю та досягнення диверсифікації потреб агроценозу [2].
Схема польового досліду з вивчення впливу складу і схеми сівби на врожайність силосної сумішки включає сім варіантів. Висівали їх на землях навчально виробничого відділу в шостому полі зерно-кормової сівозміни кафедри рослинництва послідовно в триразовій повторності. Дослід розміщувався в ланці сівозміни де попередником виступала пшениця озима з післяжнивним сидеральним посівом гірчиці білої.
Посівна площа ділянки досліджень складала 100 м2, облікова площа ділянки – 50 м2 [3]
Агроехнологія вирощування кукурудзи в досліді загальноприйнята для ґрунтово-кліматичної зони.
Сіяли варіанти широкорядно – 45 см сівалкою точного висіву Клен 2,8 на тлі N60P30K45.
Аналіз погодних умов 2023-2024 рр. показав, що середня температура повітря перевищувала середньобагаторічну на 2℃. Найбільш теплими місяцями за вегетаційний період сумішок були липень і серпень з перевищенням середньої температури на 3,4 і 3℃ відповідно, що не спричинило значного негативного впливу на досліджувані культури. В загальному температурні умови Уманщини сприяли реалізації потенціалу продуктивності змішаних посівів кукурудзи з бобовими культурами.
Показники відносної вологості повітря перебували в межах норми з деякими відмінностями від багаторічних їх значень. Найсухішим повітря було у серпні місяці із середнім значенням 56%. За вегетацію варіантів досліду даний показник був нижчим за багаторічні дані на 3-10%, що забезпечило умови для нормального проходження фенологічних фаз розвитку складових агроценозу.
Річна сума опадів 2023-2024 рр. була нижчою (505 мм) за багаторічну (586 мм). Так, останні два місяці 2023 року сприяли збільшенню кількості вологи в метровому шарі ґрунту з кількістю опадів, що перевищували середньо багаторічні дані в півтора рази (62,3 і 55,0 мм). Січень і лютий мали значний дефіцит по волозі з показниками 29,8 і 14,9 мм. Весна і початок літа 2024 року супроводжувалась рясними дощами з загальним водозабезпеченням 243 мм, що сприяло значному збільшенню запасу ґрунтової вологи.
На час сівби варіантів досліду в третій декаді квітня запаси вологи в метровому шарі ґрунту становили 257 мм. За весь вегетаційний період випало 190 мм вологи. . Після збору врожаю залишок вологи в метровому шарі був різним з найвищим рівнем під контрольним варіантом 91 мм. З насиченням сумішки бобовими складовими відмічається збільшення кількості використаної вологи за рахунок більшого коефіцієнта водоспоживання цих культур.
Найбільшу кількість вологи використали посіви в один рядок кукурудза з люпином білим – 374 мм і кукурудза з соєю – 370 мм. Дещо менше вологи використали черезрядні посіви злакових і бобових культур – 365 і 360 мм.
Аналізуючи показники коефіцієнта водоспоживання по варіантах бачимо, що найбільш ефективно використовували опади змішані посіви кукурудзи з соєю в один рядок (253). В аналогічному варіанті з люпином ефективність була дещо нижчою (279) відносно контролю (304). Це відбувається через боротьбу бобових рослин за кращі умови освітлення з кукурудзою і їхнім відхиленням в сторону міжряддя. Завдяки цьому в сумішках значно раніше відбувається змикання міжрядь і затінення поверхні ґрунту листками рослин, що різко скорочує непродуктивні втрати вологи з поверхні поля.
Отже, сумішка кукурудзи з соєю при висіванні в один рядок завдяки відхиленню рослин бобового компоненту в міжряддя в процесі вегетації значно швидше затінює ґрунт і ефективніше використовує вологу в порівно з моно і черезрядними посівами.
Список літератури
1. N. Dangia, Z. Jalata, G. Daba. Effects of varieties and population of soybean intercropped with maize on yield and yield components of associated crops. Journal of plant sciences. 2021. Vol. 9 (4). P. 128-138.
2. P. Ghosh, M. Manna, K. Bandyopadhyay. Interspecific interaction and nutrient use in soybean sorghum intercropping system. Agronomy Journal, 2006. №3. P. 1097-1108.
3. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник / В. О. Єщенко. Київ: Дія. 2014. 288 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter