Організм людини з точки зору термодинаміки являє собою відкриту термодинамічну систему, яка обмінюється енергією і речовиною з оточуючим середовищем. Зміни його стану впливають на функціонування різних систем організму, зокрема серцево-судинної системи. До тригерів, що впливають на її функціонування, можна віднести зміни метеорологічних умов та геомагнітну активність. Як показують численні дослідження [1, 2, 3, 4], під впливом цих факторів може змінюватися частота серцевих скорочень (ЧСС), виникати аритмія, відбуватися стрибки артеріального тиску (АТ), змінюватися швидкість руху крові в капілярах тощо.
Незважаючи на значну кількість наукових досліджень даної проблеми, нажаль не досягнуто доказовості отриманих результатів, що пояснюється мультифакторністю впливу. Такий стан речей не дозволяє лікарям упевнено використовувати у своїй практиці рекомендації, розроблені науковцями. Незважаючи на це, отримана інформація може допомагати лікарям планувати ефективне лікування пацієнтів із больовими станами, викликаними цими тригерами, а хворим – підтримувати якість повсякденної діяльності. Тому виникає потреба в масових системних дослідженнях даної проблеми.
Метою нашого дослідження було вивчення впливу змін метеорологічних умов та геомагнітної активності на основні показники гемодинаміки пацієнтів із хронічними захворюваннями серцево-судинної системи на фоні підтримуючої фармакологічної терапії.
Експеримент здійснювався на базі кардіологічного відділення другої Черкаської міської лікарні відновного лікування та КНП «Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка «АСТРА» ЧМР» (2019-2021 р.).
Відбір респондентів здійснювався на основі демографічних характеристик, анамнезу хвороби, серцево-судинних факторів ризику, способу життя, результатів фізикального обстеження, наявних симптомів, доступних результатів останніх досліджень і даних про поточне медикаментозне лікування. Було сформовано групу гіпертоніків (86 пацієнтів). Для визначення динаміки загального стану хворих у залежності від зміни метеорологічних умов та геомагнітної активності на час перебування пацієнтів у стаціонарі проводився щоденний моніторинг ЧСС і АТ методами пульсометрії та артеріальної тонометрії. Паралельно з даними вимірюваннями, знімалися показники приладів для вимірювання атмосферних параметрів (атмосферного тиску, температури і вологості повітря) у кімнатах, де перебували пацієнти. Крім того, здійснювалася фіксація геомагнітної активності, кількості клінічних погіршень і скарг пацієнтів, які співпадали зі зміною погоди та даних об’єктивного обстеження.
Аналіз проведеного експерименту показав прихильність пацієнтів до призначених препаратів за умови оптимального їх дозуванню, що в цілому давало задовільний результат стабілізації тиску і нормальної ЧСС. Але, незважаючи на це, у дні коли було відмічене підвищення атмосферного тиску у гіпертоніків фіксували підвищення АТ (190/100-210/130 мм рт. ст.) та ЧСС. Пониження атмосферного тиску не впливало на стабільний стан гіпертоніків, хоча АТ з підвищенням вологості повітря знижувався до нормальних значень, а при зниженні – зростав до максимальних значень.
Відмічено, що геомагнітна активність спричиняла значне підвищення АТ, як систолічного, так і діастолічного, а також прискорення ЧСС. Крім того, в даний період, незважаючи на дотримання всіма пацієнтами рекомендацій лікарів щодо постійного прийому препаратів для лікування основної хвороби, значно підвищувався (переважно у чоловіків) систолічний АТ на 28–32,5 мм рт. ст. Підвищення діастолічного АТ досягало 10–12% незалежно від статі хворих. Скринінг ЧСС показав, що у 79% пацієнтів вона зазнала підвищення на 12–15%, що, на нашу думку, пов’язане з прийомом бета блокаторів та івабрадину, які допомагали утримувати підвищення ЧСС, незважаючи на значне підвищення АТ.
Беручи до уваги отримані результати, можна зробити висновок про те, що зміни метеорологічних умов та геомагнітна активність негативно впливають на основні показники гемодинаміки пацієнтів із хронічними захворюваннями серцево-судинної системи, навіть на фоні підтримуючої терапії, підвищуючи ризик судинних катастроф. Слід зауважити, що нівелювати негативний аспект впливу даних тригерів погіршення стану пацієнтів можливо за умови дотримання сучасних рекомендацій постійної фармакотерапії серцево-судинних захворювань, але дана проблема потребує подальших досліджень.
Список літератури:
1. Кіруша І. С. Магнітні бурі: їх вплив на здоров’я людини та шляхи захисту від них // Medical students’ conference in Poltava (MEDSCOP 2019) : тези доповідей 75-ї Всеукр. студ. наук. конф., м. Полтава, 28–29 берез. 2019 р. Полтава, 2019. С. 96. URL: https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/1116
2. Сиделковский А. Л. Метеофакторы как триггер ухудшения состояния здоровья у пациентов с кардиоваскулярной патологией // Новини медицини та фармації. 2017. №4 (609) URL:http://www.mif-ua.com/archive/article/44429
3. Солошенко О. И. Артериальная гипертензия и метеозависимость: в поисках верного решения // Український медичний часопис. 2011. № 2. С. 51–53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2011_2_18.
4. Podolská K. The Impact of Ionospheric and Geomagnetic Changes on Mortality from Diseases of the Circulatory System. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. 2018. February. Vol. 27, Issue 2. P. 404–417. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2017.09.017
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter