Зелені стандарти відіграють важливу роль у забезпеченні екологічності та сталості сучасної архітектури. Водночас питання візуальних та естетичних якостей будівель часто залишаються поза увагою. Проте ці аспекти є важливими для комфорту, добробуту людей та формування гармонійного міського середовища.
Рейтингові системи екологічної сертифікації архітектури, такі як LEED, BREEAM, WELL та інші, орієнтовані на зниження негативного впливу будівництва на довкілля, підвищення енергоефективності будівель та створення комфортних умов для мешканців. Водночас вони лише частково охоплюють питання візуального впливу архітектури, зосереджуючись переважно на функціональних аспектах.
Візуальна екологія архітектури є міждисциплінарною галуззю, що досліджує зв’язок між естетичними якостями будівель, їхньою гармонійністю із середовищем та сприйняттям людьми. Врахування візуальної екології у зелених стандартах допоможе створювати архітектуру, яка покращує здоров’я та підвищує кондиції людей.
Зелені стандарти містять окремі положення, пов’язані з естетикою:
– у системі LEED [1] передбачається нарахування балів за кредит «Зв’язок з природою», який враховує інтеграцію природних стратегій та елементів у дизайн проєкту;
– «WELL» [2] акцентує на психологічному комфорті, що формується дизайн рішеннями, враховуючи планування простору, денне освітлення та візуальне сприйняття;
– у стандарті BREEAM [3] важливим аспектом є гармонійна інтеграція об’єкта в контекст місцевого середовища.
Проте ці положення залишаються частковими, не утворюючи системної методології для врахування та оцінки естетичних якостей архітектури.
Відмітимо, що візуальні якості архітектури впливають на психоемоційний стан людини, формування соціальних зв’язків, ідентичність міського простору тощо. Наприклад: природні текстури, матеріали та кольори сприяють релаксації; динамічність форм стимулює творчу активність; збалансоване співвідношення відкритого і закритого простору покращує орієнтацію у середовищі, не підвищуючи стан тривоги людини.
Пропозиції автора щодо включення візуальних аспектів до зелених стандартів:
– розробка методології оцінювання візуальних якостей архітектури на різних рівнях: критерії для оцінки гармонійності проєкту з навколишнім середовищем; врахування візуальних якостей інтер’єру та екстер’єру.
– врахування реалізованих у проєкті стратегій біофільного дизайну: Стівена Келлерта [4], Terrapin Bright Green [5] та інші;
– використання в методології інструментів віртуальної та доповненої реальності: моделювання майбутніх об’єктів для оцінки їхнього естетичного впливу;
– проведення регламентованого опитування серед визначених категорій користувачів проєкту;
– розробка шаблону національного зеленого стандарту, який буде враховувати візуальні якості архітектури;
– розробка та впровадження навчальних програм для архітекторів: підвищення кваліфікації у сфері візуальної екології та зелених стандартах.
Врахування візуальних та естетичних якостей архітектури в рейтингових системах екологічної сертифікації архітектури є важливим кроком до створення екологічного, здорового, гармонійного та комфортного середовища. Розробка чітких методологій, використання сучасних технологій дозволить підвищити якість архітектурних проєктів, сприяючи сталому розвитку та враховуючи як екологічні, так і естетичні потреби суспільства.
Список літератури:
1. LEED v5 is the next version of the globally recognized comprehensive framework for green building practices – Режим доступу: https://www.usgbc.org/leed/v5.
2. The WELL Building Standard version 2 https://v2.wellcertified.com/en/wellv2/overview.
3. BREEAM New construction Version 7 – Режим доступу: https://files.bregroup.com/breeam/technicalmanuals/sd/uk-new-construction-version-7/pre-release/content/resources/downloads/pdf/UK-NC-V7--PRE-RELEASE.pdf.
4. Kellert S. R. The Practice of Biophilic Design. – 2015.
5. Концепція біофільного дизайну «Terrapain Bright Green» – Режим доступу: https://www.terrapinbrightgreen.com/wp-content/uploads/2016/10/14-Modeles-Terrapin-french_pour-impresir_28MB.pdf
_________________________________
Науковий керівник: Данилов Сергій Михайлович, доктор архітектури, доцент, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter