У всіх розвинених країнах світу проблемам і кінцевим результатам підвищення якості будь-якої роботи приділяється велика увага. Це стосується всіх сфер людської діяльності: промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, охорони навколишнього середовища, транспорту, охорони здоров’я, освіти тощо. Зазначення освіти в цьому списку не означає, що ми розглядаємо освіту як послугу, бізнес або джерело прибутку. Зовсім ні. Освіта, виховання, знання є пріоритетними та найважливішими цінностями. Але це не заважає нам розуміти, що через впровадження та розширення додаткових освітніх програм можна інвестувати в освіту заради забезпечення вдосконалення сфери та підвищення якості освіти.
Сьогодні існує потреба у створенні нового наукового напряму вимірювання якості кінцевого результату праці, який визначатиме його зміст, методи та засоби. Це відноситься до кваліметрії. Кваліметрія (лат. qualis /якість/ і грец. metron /розмір/) – це міждисциплінарна концепція, яка вивчає показники та методи кількісної оцінки якості продукції або процесів [1].
Кваліметрія, будучи міждисциплінарною концепцією, також була введена в сферу педагогіки, спрямована на оцінку педагогічного процесу та вимірювання його з кількісної та якісної точки зору.
Перш ніж звернутися до поняття «Педагогічна кваліметрія», спочатку поговоримо про оцінку або вимірювання педагогічного процесу в цілому. Загалом можна сказати, що вимірювання, загалом, є вираженням явища в умовних числах на основі конкретних критеріїв. Педагогічний процес можна виміряти і виразити також умовними цифрами. Наприклад, у педагогічному процесі можна виміряти діяльність учителя, активність учня, ефективність навчання педагога, певні особистісні якості педагога чи учня тощо.
Слід зазначити, що технологічні педагогічні процеси вимірюються більш точно. Найбільш часто використовуваним інструментом вимірювання тієї чи іншої сторони педагогічного процесу є різноманітні тести. Однак застосовні й інші інструменти, наприклад, портфоліо вчителя чи студента, рубрики, «кейс-стаді», усні опитування тощо. Однак не все можна піддати точним вимірам у педагогічному процесі. Це пов’язано з людським фактором, що лежить в основі педагогічного процесу. Адже педагогічний процес – це процес творчої, педагого-учнівської співпраці, взаємодії, взаєморозуміння, де не все буде виміряно. Загалом головна мета оцінювання або вимірювання педагогічного процесу полягає в отриманні та представленні об’єктивної інформації про реальний рівень, характер, напрямок, тенденції розвитку та можливі виклики.
Ефективність оцінювання якості педагогічного процесу значною мірою залежить від правильності обраних критеріїв оцінювання, вибору засобів оцінювання та їх об’єктивного застосування. Об’єктивність інформації дасть змогу виявити недоліки, труднощі та ризики педагогічного процесу, знайти шляхи їх виправлення та забезпечити ефективність подальшої роботи. Підвищення якості освіти значною мірою залежить від того, наскільки в кожному конкретному випадку приймаються правильні рішення відповідно до ситуації, наскільки адекватні обрані та застосовувані методи їх реалізації, наскільки вони сприяють підвищенню кваліфікації педагогів.
Таким чином, основним завданням або складністю оцінювання педагогічного процесу є розробка методологічних основ педагогічних вимірювань, підвищення точності цих вимірювань, створення методів дешифрування результатів вимірювань та вдосконалення методів шкалювання отриманих даних [2].
Тепер звернемося до поняття педагогічної кваліметрії. Про педагогічну кваліметрію заговорили з 70-х років ХХ ст. Педагогічну кваліметрію визначають як науковий напрямок, що вивчає методологію та завдання кількісної оцінки педагогічних інновацій, якості педагогічного процесу в цілому [3].
Як бачимо, тут наголошується на кількісній оцінці педагогічного процесу, при цьому при оцінці педагогічного процесу, на нашу думку, важливими є як кількісні, так і якісні показники. Тільки кількісні показники не можуть дати об’єктивну інформацію та виразити реальний рівень педагогічного процесу. Для об’єктивної оцінки педагогічного процесу необхідно поєднувати кількісні виміри з якісними. Це дасть змогу побачити сутність педагогічного процесу, внутрішню сторону, виявити причинно-наслідкові зв’язки та зробити об’єктивні прогнози.
Педагогічна кваліметрія – напрямок педагогічних досліджень, основним змістом якого є вимірювання та оцінка педагогічного процесу, а також діагностика педагогічних здібностей. Теоретичними основами сучасної теорії педагогічної кваліметрії є основні положення теорій вимірювання, моделювання та математики. Між тим, практичне його застосування переважно у сфері моніторингу навчального процесу та оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Крім того, обрані критерії та інструменти мають бути настільки ефективними, що дозволятимуть досягати вищих результатів, використовуючи менші ресурси. Існують різні підходи до педагогічної кваліметрії. Складовими традиційного підходу є:
1) науково-теоретична підготовленість педагога,
2) методика викладання предмета пед.
3) психолого-педагогічна культура педагога,
4) загальна культура педагога.
Як бачимо, всі компоненти стосуються лише вчителя та його діяльності, у традиційному підході не йдеться про учня. Тоді як студент також є важливим суб’єктом педагогічного процесу, і оцінка педагогічного процесу не може бути ефективною і повною без оцінювання діяльності студента та вивчення взаємної злагодженості між ними та наявності зворотного зв’язку.
Список використаних джерел
1. Лукіна Т.О. Кваліметрія // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. Наук України; [гол. ред. В. Г. Кремень; заст. гол. ред. В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва; редкол.: О. І. Ляшенко, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, П. Ю. Саух, Л. Д. Березівська, І. Д. Бех, В. Ю. Биков, М. С. Гальченко, В. В. Засенко, С. А. Калашнікова, М. О. Кириченко, Л. Б. Лук'янова, В. Г. Панок, В. О. Радкевич, О. Я. Савченко, М. М. Слюсаревський, О. В. Сухомлинська]: 2-ге вид, допов. та перероб. Київ : Юрінком Інтер, 2021. – С.437-438.
2. Опорний конспект лекцій «Кваліметрія» [Електронний ресурс] / Укладачі : Д. М. Одарченко, Є. Б. Соколова – Електрон. дані. – Х. : ХДУХТ, 2020.
3. Інноваційні педагогічні технології : посібник / За ред. О. І. Огієнко; Авт. кол.: О. І. Огієнко, Т. Г. Калюжна, Ю. С. Красильник, Л. О. Мільто, Ю. Л. Радченко, К. В. Годлевська, Ю. М. Кобюк. - К., 2015. - 314 с.
__________________________
Науковий керівник: Козлова О. Г., кандидат педагогічних наук, професор, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter