Широке впровадження компетентнісного підходу в український освітній простір пов’язане, передусім, з необхідністю підготовки здобувача освіти не лише як фахівця з відповідним обсягом знань, але й як особистості, спроможної до ефективного виконання завдань професійної діяльності, саморозвитку та самоосвіти. Це, в свою чергу, повинно сприяти швидкій адаптації фахівця до змінних умов здійснення професійної діяльності та підвищенню його конкурентоспроможності й мобільності на вітчизняному та міжнародному ринку праці.
У контексті євроінтеграції Української держави перед вищою школою постало завдання модернізації підготовки фахівців, які працюють у системі «людина-людина». Зокрема йдеться про впровадження компетентнісного підходу до формування особистості майбутнього психолога під час професійної підготовки в закладі вищої освіти.
Одним із пріоритетних напрямків розвитку освітньої галузі в наш час є широке впровадження компетентнісного підходу. Про це свідчать закони України «Про вищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про освіту», Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки, Концепція нова українська школа, Концепція розвитку педагогічної освіти, Рамка кваліфікаційній Європейського простору вищої освіти тощо.
Важливий внесок у вирішення проблемних питань впровадження компетентнісного підходу у вітчизняний освітній простір здійснили вчені О. Антонова , В. Бадер, Н .Бібік І. Бех, В. Болотов, Л. Бірюк, О. Дубасенюк, В. Кремень, В. Курок, Р. Курок, В. Луговий, О. Пометун, В. Радкевич, В. Рябченко, В. Ягупов та інші.
Разом з тим, незважаючи на підвищену увагу вітчизняних науковців до актуальних питань застосування положень компетентнісного підходу в освітній діяльності, недостатньо дослідженими залишаються питання щодо особливостей його реалізації в процесі підготовки майбутніх психологів у ЗВО, зокрема формування їхньої арттерапевтичної компетентності [1].
Для успішного вирішення освітніх завдань професійна підготовка майбутніх психологів у ЗВО має враховувати: діяльнісний підхід до опанування фахом, що дає змогу оптимально структурувати освітній процес на основі єдності психологічної теорії та практики і забезпечує надійне підґрунтя всіх видів роботи психолога; соціально-психологічне вивчення людини, відповідно до якого відбувається осягнення основ зростання та розвитку її особистості протягом усього періоду життєдіяльності; усвідомлення здобувачами освіти соціальної значущості та невпинного підвищення затребуваності їхньої подальшої професійної діяльності; завдання особистісного зростання майбутніх психологів; положення системного підходу щодо пізнання психологічної реальності, який сприяє адекватній постановці проблеми і навчальних завдань, орієнтує освітній процес на розкриття цілісного образу людини та її особистісного потенціалу [2].
Концепцією освіти, що найбільш повно відповідає запитам сучасного світу є компетентнісний підхід, адже ця методологія орієнтована на формування інтегральних досягнень здобувачів освіти, що конкретизується в загальних та спеціальних (фахових) компетентностях. На думку зарубіжних науковців, компетентність – це здатність успішно задовольняти індивідуальні чи соціальні вимоги або виконувати діяльність чи завдання. За своєю природою вона є внутрішньою психологічною структурою особистості – у зазначені здібностей., можливостей, схильностей людини. Вона ґрунтується на поєднанні когнітивних та практичних навичок, знань, мотивації, ціннісної орієнтації, установок, емоцій та поведінкових компонентів, що в єдності зумовлюють мобілізацію ефективних дій [8].
Відповідно до особливостей професійної діяльності психолога, у галузевому стандарті вищої освіти інтегральна компетентність визначена як здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій і методів та характеризуються комплексністю і невизначеність умов [6].
Безперечно, реалізація в умовах сьогодення актуалізованого питання формування арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів забезпечується компетентнісним підходом. У свою чергу, компетентнісний підхід спрямовує освітній процес на формування й розвиток ключових та предметних компетентностей особистості, сприяє соціальному захисту молоді шляхом набуття ними професійної мобільності. Як визначають науковці, «однією з особливостей компетентнісного підходу є перенесення акцентів з процесу навчання на його результати» [5, с.111]. Так, експерт Болонського процесу С. Адам з Великобританії наголошує на важливості реформування навчальних програм, результатами якого стануть кваліфікації, що відповідають потребам ринку праці та подальшого навчання. «Структура кваліфікацій є важливим інструментом, що допомагає закладам вищої освіти розробляти модулі та навчальні програми, ґрунтуючись на результатах навчання та кредит» [7, с. 299].
«Компетентнісний підхід спрямований на кінцевий результат освітнього процесу, формування майбутнього вчителя (психолога) здатності ефективно використовувати власний потенціал (знання, уміння, навички, цінності, психологічні особливості) та зовнішні ресурси» [3, с.26]. Єдність поглядів науковців щодо визначальної ролі компетентнісного підходу на шляху формування компетентностей та конкурентоспроможності сучасних педагогів (психологів) на ринку освітніх послуг підтверджується в наукових працях (І. Галущак, В. Курок, В. Радкевич та ін.), а також експерта Болонського процесу С. Адама [ 7].
Керуючись тлумаченням поняття «компетентність», законодавчо закріпленим у Законі України «Про вищу освіту», під означеною дефініцією будемо розуміти «здатність особи до певної діяльності», оскільки вона найбільш влучно відображає спрямованість компетентнісного підходу на підготовку фахівців спроможних ефективно діяти під час виконання функцій професійної діяльності [ 4].
Арттерапевтична компетентність майбутніх психологів формується й розвивається шляхом: урахування початкового рівня зазначеної компетентності здобувача освіти; уведення в освітню програму компонентів, що сприяють поглибленню та розвитку арттерапевтичної компетентності; наявності арттерапевтичних знань умінь та навичок використання арттерапевтичних технологій; залучення студентів до участі в соціально-психологічних тренінгах; створення умов щодо можливості спілкування майбутніх психологів із провідними психологами-практиками; залучення студентів до участі в дискусіях, семінарах, конференція, круглих столах, присвячених проблемам арттерапії тощо.
Отже, формування арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів передбачає обізнаність із визначеною системою арттерапевтичних знань, умінь, навичок, цінностей, набуття досвіду, що дає їм змогу якісно здійснювати професійну діяльність.
Перспективами подальших наукових розвідок вбачаємо в пошуку структури та змістовного наповнення арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів, в розроблені моделі її формування.
Список літератури:
1. Курок В.П., Химан Г.П. Аналіз різних наукових підходів до визначення арт-терапії. Вісник Глухівського НПУ ім. О. Довженка. 2022. Випуск 3(50). Ч. 1. С. 252-259.
2. Литвин А. В., Руденко Л. А. Удосконалення підготовки психологів у закладах вищої освіти. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. пр. / гол. ред. Т. С. Плачинда. Кропивницький : ЛА НАУ, 2021. Вип. 9. С. 63-74.
3. Лук’янова Л. Концептуальні засади формування екологічної компетентності майбутніх фахівців. Теорія і практика професійного навчання дорослих у ПТНЗ і на виробництві : монографія / Н. Г. Ничкало, Л. Б. Лук’янова, В. М. Аніщенко та ін. Київ, 2010. 160 с.
4. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. Офіційний вісник України. 2014. № 63. ст. 1728.
5. Професійні стандарти: теорія і практика розроблення : колективна монографія / Короткова Л. І та ін. Київ : НАПН України, 2011. 310 с.
6. Стандарт вищої освіти України Спеціальність 053 Психологія. Ступінь вищої освіти: Бакалавр. Київ, 2019. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatverdzeni%20standarty/2019/04/ 25/053psikhologiyabakalavr.pdf (дата звернення:15.03.2024).
7. Adam S. Learning outcomes current developments in Europe : Update on the issues and applications of learning outcomes associated with the Bologna Process. Bologna Seminar: Learning outcomes based higher education: the Scottish experience, 21–22 February 2008, Edinburgh, Scotland : Heriot-Watt University. 2009.
8. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations. Strategy Paper on Key Competencies. [Electronic resource]. 07. 10. 2009. Access mode: https://www.voced.edu.au/content/ngv%3A9408 (date of application: 15.03.
_______________________
Науковий керівник: Курок Віра Панасівна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри технологічної і професійної освіти, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter