Формування іміджу дитячого психолога в соціальних мережах є актуальним і важливим аспектом професійної діяльності в умовах сучасного цифрового середовища. З розвитком інтернет-технологій соціальні платформи стали ключовими майданчиками для взаємодії фахівців із цільовою аудиторією. Для дитячого психолога це особливо важливо, адже саме через імідж у мережі батьки оцінюють компетентність, доброзичливість і готовність вирішувати складні питання, пов’язані з психологічним станом їхніх дітей. Імідж як поняття досліджували численні вчені, серед яких Е. Гоффман, який розглядав його через призму самопрезентації; Л. Орбан-Лембрик, яка трактувала імідж як оцінне судження у громадській свідомості; та Ж. Гаскел, який аналізував його в контексті цифрової репрезентації особистості.
З позиції сучасної психологічної науки, імідж дитячого психолога – це використання зовнішніх інструментів прояву, таких як одяг, манера мовлення, уміння вдало презентувати себе та ін., внутрішнього змісту; це також комплекс вражень, уявлень та очікувань, які висуваються як з боку клієнтів (тобто батьків та дітей), так і з боку самих дитячих психологів. Ми також переконані, що імідж дитячого психолога формується на основі професійних, особистісних та комунікативних характеристик. Ключовою відмінністю між іміджем дитячого психолога та іміджем у реальному житті є контрольованість. Особливості побудови іміджу дитячого психолога мають значну психологічну складову. У соціальних мережах імідж фахівця формується через три основні компоненти: візуальний образ, інформативний контент і комунікаційну взаємодію. Психолог має не лише демонструвати свої професійні компетенції, але й виявляти емоційну теплоту, емпатійність та здатність створювати довірливі стосунки. Для батьків важливо бачити у психолога чіткість пояснень, конкретність рекомендацій і відкритість до діалогу. Це вимагає особливої уваги до створення контенту, який має бути інформативним, доступним і спрямованим на підтримку та вирішення актуальних запитів. Формування іміджу вимагає стратегічного підходу, який враховує психологічну специфіку аудиторії. Психологічні аспекти взаємодії з аудиторією включають здатність розуміти її емоційний стан, адаптувати стиль комунікації та забезпечувати відчуття підтримки. Важливим фактором є дотримання етичних принципів, таких як конфіденційність, чесність і прозорість.
У рамках онлайн-комунікації дитячий психолог може виконувати кілька специфічних ролей, таких як експерт, наставник і порадник. Як експерт, психолог зосереджується на передачі знань, наукових фактів та фахових рекомендацій, що допомагає аудиторії сприймати його як надійне джерело інформації. Наставник, у свою чергу, надає підтримку і спрямовує аудиторію у вирішенні конкретних проблем, що створює враження турботливого і зацікавленого фахівця, який приділяє увагу індивідуальним потребам клієнтів. Роль порадника, яка підкреслює здатність психолога пропонувати прості та практичні рішення для щоденних ситуацій, допомагає формувати імідж доступного і зрозумілого фахівця. Кожна з цих ролей має свій вплив на імідж і сприяє створенню різнопланового образу, який відповідає потребам різних сегментів аудиторії.
Адаптація класичних підходів до формування іміджу з урахуванням специфіки онлайн-комунікації потребує від дитячого психолога гнучкості та здатності застосовувати новітні медіа-інструменти.
Згідно з результатами проведеного дослідження, позитивний імідж дитячого психолога в соціальних мережах не лише сприяє залученню нових клієнтів, але й підвищує довіру до професії загалом. Висновки показали, що грамотно побудований імідж у цифровому просторі створює умови для ефективної комунікації з клієнтами та дозволяє психологу зберігати професійний авторитет, демонструючи готовність до відкритого й компетентного діалогу з аудиторією.
Список використаних джерел:
1. Прус Н.О. Формування професійного іміджу майбутнього викладача іноземних мов : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Дніпро, 2017. 21 с
2. Лигомина Т. А. Професійний імідж як засіб самореалізації практичного психолога закладу освіти // Психолого-педагогічний супровід професійного розвитку педагогічних працівників: стан і перспективи впровадження: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 2018. С. 47–50
3. Лозова О. М., Циганчук Т. В., Ліплянська О. В., Миколенко Н. В. Методологічні підстави підготовки практичних психологів у мінливих умовах суспільного буття // Перспективи та інновації науки. 2022. № 6 (11). С. 450–460.
4. Отич О. М. Особистісні детермінанти професійної самореалізації науково-педагогічних працівників університетів України // Vědecká perspektiva. 2021.
___________________
Науковий керівник: Власова Олена Іванівна, доктор психологічних наук, професор кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter