|
|
|
ЩОДО ОБЛІКУ СТАНУ ТА РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЯК ЕЛЕМЕНТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУ
|
10.03.2010 23:30 |
Автор: Зінкевич Оксана Володимирівна, старший викладач кафедри обліку і аудиту Національного університету водного господарства та природокористування
|
[Облік і аудит. Бухгалтерський облік. Управлінський облік. Податковий облік. Контроль і ревізія] |
На стадіях планування та здійснення аудиту найбільшу увагу слід приділяти питанням відображення у бухгалтерському обліку оприбуткування основних засобів. Причиною є те, що з впровадженням національних (положень) стандартів бухгалтерського обліку, зокрема П(С)БО 7 «Основні засоби», та Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організації і Інструкції про його використання [1] , виникло ряд моментів, які вимагають окремої уваги.
Мова йде, насамперед, про використання субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Згідно вимог Інструкції [1] рахунок 15 використовується при відображенні витрат, пов’язаних з надходженням необоротних активів на підприємство. Відповідно, при надходженні необоротних активів, яке не супроводжується витратами, цей рахунок не використовують. Цей момент є досить важливим при подальшому обліку стану та використання необоротних активів, що надійшли, і основних засобів зокрема. На нашу думку, закриття рахунку 15 є своєрідним сигналом для початку амортизації вартості основних засобів, які отримані в результаті витрачання грошових чи матеріальних ресурсів підприємства.
Оскільки моменти надходження необоротних активів на підприємство та введення їх в експлуатацію після доведення до робочого стану не завжди співпадають, можна говорити про те, що не нарахування у цей проміжок часу амортизації на такі засоби є аргументованим, оскільки непрацюючі основні засоби не приносять підприємству ніякої економічної вигоди.
Оприбуткування необоротних активів, надходження яких не супроводжується витрачанням грошових коштів, без використання субрахунків рахунку 15 виправдане, насамперед тим, що, наприклад, по безоплатно отриманих основних засобах підприємство повинне визнавати дохід в сумі нарахованої амортизації. Таким чином, якщо підприємство використовуватиме і в такому випадку рахунок 15, це дозволить йому відкласти як початок нарахування амортизації, так і визнання доходу від безоплатно отриманих активів. Хоча, зауважимо, у кінцевому випадку на фінансовий результат це ніяк не вплине. Проте використання таких активів в подальшому може супроводжуватись витратами на поліпшення, які спочатку обліковуватимуться на відповідному субрахунку рахунку 15, підлягатимуть амортизації після включення до первісної вартості активу і не будуть визнаватися доходом. Тому можна стверджувати, що дотримання вимог Інструкції [1] вигідне для підприємства.
Наступний висновок, стосується того, що рахунки 10 (крім субрахунку 101), 11 відображають вартість основних засобів, що підлягають амортизації.
В процесі господарської діяльності деякі основні засоби потребують суттєвих поліпшень або їх використання є недоцільним і, як наслідок, консервації. У цей період призупиняється процес нарахування амортизації, оскільки призупиняється отримання економічної вигоди від використання таких активів. На нашу думку, аудитору набагато простіше відслідковувати правильність і своєчасність припинення процесу нарахування амортизації, якщо такі активи будуть виключені зі складу активів, відображених на рахунках 10, 11. Доцільним є використання рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» для обліку балансової вартості таких об’єктів. Це дозволить чітко розмежовувати об’єкти амортизації.
Список використаної літератури:
1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затверджено наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1037.666.10&nobreak=1
e-mail: zinkevych_o_v@mail.ru
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|