Актуальність. Аномальні маткові кровотечі (АМК) – одна з найсерйозніших проблем пубертатного періоду (ПП). Більшість звернень до лікаря-гінеколога в підлітковому віці пов’язано саме з АМК [1]. Перші місячні – менархе, зазвичай з’являються в середньому у віці 12 років. Але цей показник у кожної окремої дівчинки різний і залежить від взаємодії багатьох чинників, таких як фактори довкілля, генетичні особливості, наявність екстрагенітальної патології [2], а також взаємодія в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники [3,4]. Татарчук Т.Ф. та співавт. вважають, що становлення менструальної функції та розвиток репродуктивних органів залежать не лише від впливу статевих гормонів, але й від гормонів щитоподібної залози [5]. Порушення функції щитоподібної залози, що виникає в період фізіологічної перебудови підліткового організму, має негативний вплив на формування менструальної функції [6]. Отже, правильне становлення менструальної функції в підлітковому періоді дає змогу зберегти репродуктивний потенціал у майбутньому та покращити якість життя дівчат підліткового періоду.
Мета. Визначити особливості функції щитоподібної залози в дівчат пубертатного періоду з аномальними маковими кровотечами.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на клінічних базах кафедри акушерства, гінекології, дитячої гінекології та медичної генетики ХНМУ (гінекологічне відділеня КНП «Міський пологовий будинок № 1» ХМР та хірургічне відділенні № 4 з гінекологічними ліжками Харківської обласної дитячої клінічної лікарні № 1). Обстеженно 65 дівчат віком 11–17 років з АМК, які увійшли до основної групи (ОГ). Контрольна група (КГ) – 30 практично здорових дівчат, що звернулися для проходження профілактичного огляду. Діагноз АМК було встановлено відповідно до міжнародних критеріїв FIGO, 2011. Дівчата віком ≥14 років та батьки дівчат віком <14 років надали добровільну інформовану згоду на участь у дослідженні. Пацієнток ОГ додатково розподілили на підгрупі залежно від ступеня тяжкості анемії, яка виникла внаслідок АМК. Клінічну підгрупу А становили 30 (46,1%) дівчат ПП з анемією легкого ступеня, В – 25 (38,5%) дівчат ПП з анемією середнього ступеня, С – 10 (15,4%) дівчат ПП з тяжкою анемією.
Стан ендокринної функції щитоподібної залози оцінювали шляхом визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т3), вільного тироксину (Т4) у сироватці крові (СК) методом ІФА.
Для статистичного оброблення даних використовувався пакет програм оброблення даних загального призначення «Statistica for Windows».
Результати та обговорення. Під час проведеного дослідження було встановлено особливості ендокринної функції щитоподібної залози в дівчат ПП з АМК.
При визначенні рівня ТТГ у СК дівчат ПП визначено статистично значуще підвищення його вмісту в усіх досліджених підгрупах порівняно з КГ, (КМУ, p<0,05). Інтерквартильний розмах рівня ТТГ у КГ був у межах 1,28 ÷ 2,51 мМО/л, а його медіанне значення - 1,92. У підгрупі А отримано інтерквартильний розмах рівня ТТГ - 3,07 ÷ 4,01 мМО/л, медіанне значення - 3,56. У підгрупі В інтерквартильний розмах – 1,67 ÷ 2,78 мМО/л, медіанне значення - 2,33, у підгрупі С інтерквартильний розмах становив 2,72 ÷ 4,00 мМО/л, а медіанне значення - 3,18.
Рівень ТТГ у СК пацієнток підгрупи А перевищував цей показник у КГ в 1,85 раза, у підгрупі В – в 1,21 раза, у підгрупі С – в 1,67 раза.
Значення рівня Т3 в СК дівчат КГ було таким: медіана – 1,82, інтерквартильний розмах − 1,79 ÷ 1,93 нмоль/л. У підгрупі А ОГ медіанне значення Т3 становило 1,63, інтерквартильний розмах − 1,60 ÷ 1,65 нмоль/л. У підгрупах В та С медіанне значення цього показника було 1,84 та 1,60 відповідно. Інтерквартильний розмах у цих підгрупах перебував у таких межах: 1,67 ÷ 2,02 нмоль/л та 1,57 ÷ 1,66 нмоль/л відповідно. В ОГ зареєстровано зниження рівня Т3 порівняно з КГ. Отже, найнижчий рівень Т3 спостерігався в пацієнток підгруп А та С − в 1,11 та 1,13 раза менший за показник КГ відповідно, (КМУ, p<0,05).
В ОГ також було виявлено зниження рівня Т4 в СК порівняно з КГ, (КМУ, p<0,05). Інтерквартильний розмах рівня Т4 в КГ становив 121,70 ÷ 130,30 нмоль/л, а його медіанне значення − 126,30. У підгрупі А дівчат ПП інтерквартильний розмах рівня Т4 був 112,30 ÷ 120,70 нмоль/л, а медіанне значення цього показника − 118,60. У підгрупі В зафіксовано такі дані: інтерквартильний розмах − 79,29 ÷ 117,40 нмоль/л, медіанне значення − 116,70. У підгрупі С інтерквартильний розмах був на рівні 109,15 ÷ 115,55 нмоль/л, медіанне значення − 110,65. У дівчат ПП з АМК підгрупи С мав місце найнижчий рівень Т4, який був в 1,14 раза меншим за показник КГ.
Висновки. У дівчат пубертатного періоду з аномальними матковими кровотечами має місце порушення функції щитоподібної залози. Це порушення характеризується підвищенням рівня ТТГ, зниженням рівня Т3 та Т4, що є ознакою зниження функції щитоподібної залози. Найбільш уразливими були зміни в дівчат з анемією тяжкого ступеня. Своєчасне виявлення вищезазначених змін та проведення їхньої корекції дасть змогу нормалізувати менструальний цикл у дівчат пубертатного періоду та забезпечити репродуктивний потенціал і народження здорового потомства у майбутньому.
Використані літературні джерела
1. Pecchioli Y., Oyewumi L., Allen L. M., Kives S. The Utility of Routine Ultrasound in the Diagnosis and Management of Adolescents with Abnormal Uterine Bleeding. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2017, № 30(2).
Р. 239-242. doi: 10.1016/j.jpag.2016.09.012.
2. Karapanou O., Papadimitriou A. Determinants of menarche. Reprod Biol Endocrinol. 2010, № 8. Р. 115. doi: 10.1186/1477-7827-8-115.
3. Hawkins S. M., Matzuk M. M. The menstrual cycle: basic biology. Ann N Y Acad Sci. 2008, № 1135. Р. 10-18. doi: 10.1196/annals.1429.018.
4. Hills E., Woodland M .B., Divaraniya A. Using Hormone Data and Age to Pinpoint Cycle Day within the Menstrual Cycle. Medicina (Kaunas). 2023, № 59(7). Р. 1348. doi: 10.3390/medicina59071348.
5. Tatarchuk T., Kosei N., Yslamova A. Tyreoydnыi homeostaz
y dyshormonalnыe narushenyia reproduktyvnoi systemы zhenshchynы. Endokrynnaia hynekolohyia: klyn.ocherky. 2003, № 1. Р. 200-216.
6. Bachynska I, Havrylova I. Osoblyvosti vstanovlennia menstrualnoi funktsii u divchat z patolohiieiu shchytopodibnoi zalozy. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. 2011, № 14(3). Р. 29-32.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter