Актуальність: З розвитком наукових процесів та технологій у сучасному світі з кожним роком все більше зростають вимоги до студентів, цей фактор впливає на самооцінку студента і на бажання постійно порівнювати себе з іншими здобувачами освіти у Вищому навчальному закладі [1]. Стрес - це відповідь на критичний рівень збудження нервової системи, яка є засобом вивільнення зайвих емоцій організмом для повернення нервової системи в нормальний фізіологічний стан. Поточні дослідження вивчають вплив академічного та сімейного стресу на рівень депресії студентів та подальший вплив на їхню академічну успішність на основі когнітивної оціночної теорії стресу Лазаруса. Підтверджено, що академічний та сімейний стрес призводить до депресії серед студентів, негативно впливаючи на їхню успішність та результати навчання [2]. Студенти вищих навчальних закладів підпадають під вплив різного роду стресу, через особливості складного навчання, які значно впливають на такі важливі складові життя, як сон, часто викликаючи розлади [3]. Від такого явища можна позбутися завдяки правильній організації режиму дня, регулярних занять фізичними вправами, правильним харчуванням [4]. Особливо актуальною ця проблема стала в період повномасштабної війни.
Мета: Провести комплексне дослідження з метою оцінки рівня стресу у студентів Одеського національного медичного університету та дослідити вплив стресу на повсякденне життя студента, розробити рекомендації щодо ефективності методів подолання стресових ситуацій з метою підвищення якості життя та успішності студентів .
Матеріали та методи: Щоб дослідити рівень стресу серед студентів вищого медичного навчального закладу було проведено анкетування 30 респондентів, які навчаються у Одеському національному медичному університеті (ОНМедУ). Вік респондентів коливався від 18 до 25 (середній вік - 21,5±2,1 років). Опитування було проведене за допомогою онлайн-платформи Google Forms, що дозволило забезпечити анонімність респондентів і зручність збору даних. Анкета включала питання, які направлені на ретельне вивчення рівня стресу у студентів медиків.
Результати та їх обговорення: За результатами дослідження було встановлено, що найбільш поширеними факторами, які сприяють появі стресу є складність навчання (80% відповідей) та складний розклад занять (70% відповідей) (рис. 1).
Рис. 1. Фактори, які сприяють появі стресу, за результатами опитування медиків.
За результатами власного опитування було встановлено, що серед впливів стресу на повсякденне життя молоді 63,3% зазначали зникнення мотивації до здобування знань; 23,3% виявили, як наслідок, агресію проти найближчих людей з оточення - друзів, сім’ї; інші 10% опитуваних зазначили, що стрес ніяк не впливає на життя; останні 3,3% заявили, що не стикаються зі стресом. Аналізуючи методи боротьби зі стресом, згідно з опитуванням було встановлено, що 16,7% студентів обирають фізичну активність як основний метод зниження стресу. Це свідчить про важливість спорту та фізичних вправ у підтримці психічного здоров’я серед молоді. Найбільший відсоток опитуваних студентів - 50,0% віддають перевагу спілкуванню з родичами та друзями для абстрагування від навчального процесу в вільний час. Інша частина респондентів, яка складає 20,0%, обирають, як метод боротьби з переживаннями, зменшити час на виконання завдань для підготовки до дисциплін. І найменший процент респондентів - 13,3% - вважають стрес невід’ємною частиною життя студента. На питання з відкритою відповіддю багато студентів обрали для себе, як спосіб зробити навчання легшим, саме сон. Згідно інших досліджень на цю тему було виявлено, що при систематичному недосипанні у студентів розумова працездатність знижується на 7-15% [4].
Висновки: Результати дослідження продемонстрували, що відчуття стресу серед студентів є частим явищем на етапі здобування вищої освіти. Питаннями в анкетуванні були порушені важливі деталі для дослідження факторів і впливу стресу в подальшому житті студентів. Таким чином, основними стратегіями для зниження стресу серед студентів є фізична активність, соціальна підтримка та дотримання режиму сну, що підкреслює важливість балансу між навчанням і відпочинком для підтримки психічного здоров'я та академічної успішності.
Список літератури:
1. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»)No 12(30) 2023. С. 971-975
2. Yuwei Deng Jacob Cherian. Family and Academic Stress and Their Impact on Students' Depression Level and Academic Performance. PubMed Central (PMC). URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9243415/ (date of access: 31.05.2024).
3. Нечитайло, Лариса Якимівна, Юлія Олегівна Бобяк, and Лілія Романівна Мандзій. "ВПЛИВ СТРЕСУ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ." The 10 th International scientific and practical conference “Current challenges of science and education”(June 3-5, 2024) MDPC Publishing, Berlin, Germany. 2024. 736 p.. 2024.
4. Особливості сну студентської молоді. Освітній проект «На Урок» для вчителів. URL: https://naurok.com.ua/osoblivosti-snu-studentsko-molodi-143056.html [дата звернення: 04.10.2024].
_____________________
Науковий керівник: Шанигін Антон Вікторович, доктор філософії з медицини, доцент кафедри гігієни, медичної екології та громадського здоровʼя Одеського національного медичного університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter