Актуальність. Вивчення емоційного вигорання серед студентів-медиків – це інвестиція в майбутнє охорони здоров'я. [1, ст. 2] Розуміння причин і механізмів цього явища допомагає забезпечити психологічне благополуччя майбутніх лікарів, поліпшити якість медичної допомоги, зменшити плинність кадрів і створити оптимальні умови для навчання [2, с. 14]. Якщо не звертати увагу на проблему емоційного вигорання серед студентів-медиків, ми можемо зіштовхнутися з серйозними наслідками, такими як: зниження якості медичної допомоги, збільшення помилок медичного персоналу, високий рівень професійного вигорання серед молодих фахівців та, звичайно, відтік кваліфікованих кадрів з галузі охорони здоров’я [1, с. 6]. Високі академічні навантаження, постійна взаємодія зі стражданням, відповідальність за життя людей – все це створює умови для розвитку емоційного вигорання у студентів-медиків. [1, с. 5] Тому вивчення цього явища є необхідним для розробки ефективних стратегій профілактики.
Мета. Дослідити причини виникнення емоційного вигорання серед студентів-медиків та визначити ефективні шляхи його запобігання. Розробити рекомендації для покращення психологічного благополуччя студентів та створення умов, які сприятимуть зниженню ризику емоційного вигорання і підвищенню якості підготовки майбутніх лікарів.
Матеріали та методи. для проведення дослідження, було створено онлайн-анкету (Google Forms), з метою проведення опитування серед студентів Одеського національного медичного університету. У дослідженні взяли участь 42 респондента (29 жінок і 13 чоловіків) у віці від 17 до 22 років. (середній вік 19 років)
Результати та їх обговорення. В результаті дослідженні було встановлено, що 72% респондентів мають проблеми зі сном, в той час, як лише 28% мають нормальний режим. Як наслідок - проблеми пов’язані з недосипанням, такі як: хронічна втома, порушення роботи імунної системи і обміну речовин в організмі, проблеми з серцево-судинною системою, розлади настрою, соціальні наслідки та багато інших. Також було досліджено, що на 79% респондентів дуже сильно впливає емоційне навантаження під час навчального процесу. У 73% респондентів з’являються неконтрольовані прояви агресії, та 58% вважають, що їхня нервова система не здатна справлятися з навантаженнями, що виникають у теперішній час.
Дослідження показало, що з початком навчання у 49% студентів з’явилися погані звички, а це також свідчить про неможливість справитись із проблемами самотужки. З’явилось недосипання, роздратування, невпевненість у собі, стрес, тривожність, перенавантаження та нервові зриви. Половина (50%) опитаних студентів повідомила, що не може зняти емоційне навантаження після навчання, тоді як інша половина (50%) вказала конкретні методи, якими вони користуються для зниження стресу. Серед найчастіше вказаних способів – сон, ізолювання від оточення, медитації, йога, фізичні навантаження та прогулянки на свіжому повітрі. Також деякі вказали, що перегляд фільмів та соціальних мереж дійсно допомагає змінити рівень стресу. 50% респондентів не має вільного часу, в який вони могли би відпочити, або який би могли провести із сім’єю.
Висновок. Підсумовуючи наведені результати, можу сказати, що близько 70% респондентів мають емоційне вигорання, та схильність до нього. Це призводить до жахливих наслідків, таких як хронічна втома, мігрені, погіршення когнітивних функцій, розлади настрою, підвищеної імпульсивності, погіршення навчання, підвищений ризик нещасних випадків та високий рівень плинності кадрів у майбутньому. Важливо розуміти, що емоційне вигорання – це серйозний стан, який потребує уваги та лікування.
Щоб запобігти емоційному вигоранню серед студентів-медиків потрібно мати баланс навчання та відпочинку, вести здоровий спосіб життя, використовувати техніки релаксації, отримувати належну підтримку, управляти часом і позитивно мислити. З боку навчальних закладів доцільно впровадити заходи, спрямовані на створення сприятливого навчального середовища, зокрема, розробку гнучкого розкладу, оптимізацію навчального навантаження, а також забезпечення постійного доступу до психологічної підтримки. Це сприятиме своєчасному наданню допомоги студентам-медикам у подоланні стресових ситуацій та зниженню ризику емоційного вигорання.
Література
1. Сташенко С.О. /Синдром емоційного вигорання у студентів медиків. Різниця ступенів вигорання чоловічої та жіночої статі/ Київ, Україна – 2020 рік.
2. Harriet Griffey /From Burnout to Balance. How to Reclaim Your Life & Improve Your Health/ 2020.
____________________
Науковий керівник: Шанигін А. В., доктор філософії з медицини, доцент кафедри гігієни, медичної екології та громадського здоровʼя Одеського національного медичного університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter