Металургійна галузь є ключовою частиною промисловості, яка забезпечує матеріальну основу для багатьох інших секторів економіки. Метали використовуються у машинобудуванні, будівництві, енергетиці та багатьох інших сферах. У сучасних реаліях підвищення економічної ефективності діяльності металургійного підприємства набуває особливого значення, особливо в умовах економічної кризи та воєнного стану в Україні. Металургійна галузь, стикається з серйозними викликами, серед яких нестача фінансових ресурсів, перебої з постачанням сировини та обладнання, зростання витрат на енергоносії та інфраструктурні обмеження. Обсяг шкоди від цих факторів та довгострокові наслідки кризи оцінити важко через триваючі бойові дії на території України. У таких умовах нагально постає питання перегляду підходів до формування фінансової політики та забезпечення ефективного управління діяльністю підприємства.
Управлінські підходи, які були ефективними в мирний час, в умовах війни втрачають свою актуальність. Серед ключових завдань для підвищення економічної ефективності підприємства варто виділити забезпечення фінансової стабільності, визначення стратегічних принципів економічної діяльності, посилення ролі облікових і аналітичних функцій у керуванні, підвищення гнучкості виробничої програми відповідно до зовнішніх змін, зниження економічних ризиків та збереження конкурентних позицій компанії.
Розширюючи ідеї про підвищення економічної ефективності роботи підприємства в умовах кризи та війни, можна представити основні аспекти в кількох напрямках.
Традиційні методи управління, що були дієвими в мирний час, більше не забезпечують потрібної гнучкості та швидкості реакції на зміни. В умовах економічної та політичної нестабільності підприємствам потрібно швидко реагувати на зовнішні виклики, зокрема збої в ланцюгах постачання, нестабільність попиту, перебої в енергопостачанні та збільшення витрат. Це вимагає розробки нових алгоритмів управління, які будуть зосереджені на миттєвому вирішенні проблем, зниженні залежності від окремих постачальників та побудові альтернативних логістичних ланцюгів.
Для підприємства гірно-металургійної галузі важливим кроком є впровадження кризового менеджменту, що включає:
- оперативне відстеження змін на ринку металургії та моніторинг міжнародних тенденцій;
- створення антикризового фонду для негайного реагування на фінансові виклики;
- впровадження оперативного планування та управління ресурсами для підтримки основної діяльності в умовах нестачі ресурсів.
В умовах невизначеності компанії слід переглянути свою економічну ідеологію – стратегію та пріоритети діяльності, орієнтуючись на стабільність та адаптивність. Це передбачає вибір таких напрямів розвитку, які забезпечать не лише фінансову вигоду, але й соціальну відповідальність, особливо з огляду на роль підприємства в регіоні чи державі [3]. Металургійному підприємству доцільно розробити ідеологію сталого розвитку, яка б поєднувала економічні цілі з екологічними та соціальними аспектами. Наприклад:
- реалізація програм із скорочення викидів, щоб зменшити екологічне навантаження;
- участь у відновленні інфраструктури регіону, де розташоване підприємство;
- створення безпечних робочих умов для працівників, враховуючи зростаючу потребу в захисті під час кризових ситуацій.
З огляду на зростання економічних ризиків, підприємствам важливо посилити обліково-аналітичні функції, щоб мати точні дані для прийняття оперативних рішень. Підприємства гірно-металургійного комплексу мають запровадити систему моніторингу та аналізу фінансових показників у режимі реального часу. Це дозволить не лише оцінювати поточний стан підприємства, але й прогнозувати можливі виклики та ризики. Посилення обліково-аналітичних функцій може включати: регулярний аналіз витрат та прибутків за допомогою новітніх інформаційних технологій; впровадження прогнозного моделювання для оцінки впливу зовнішніх факторів на діяльність компанії; автоматизацію процесів звітності, що підвищить точність даних і дозволить скоротити час на підготовку звітів.
Здатність підприємства швидко адаптуватися до зовнішніх змін є однією з основних умов збереження ефективності діяльності в умовах нестабільності. Металургійна галузь є ресурсозалежною, а тому здатність швидко перебудувати виробничі процеси відповідно до ринкових змін є критично важливою[4].
Мінімізація економічних ризиків у кризовий період є важливим аспектом забезпечення стабільності та життєздатності підприємства. Металургійна галузь особливо чутлива до змін у глобальній економіці, тому підприємствам необхідно впроваджувати комплексні заходи для захисту від можливих ризиків. Одним з ключових підходів у цьому напрямі є диверсифікація ринків збуту. Це означає, що підприємство не повинно орієнтуватися лише на одного чи кількох клієнтів або на конкретний регіон, де збут продукції може бути нестабільним. Розширення географії продажів дозволить знизити залежність від економічної ситуації в конкретній країні чи регіоні та сприятиме стабілізації прибутку. Вихід на нові ринки також допомагає знаходити нові можливості для розвитку, збільшуючи попит на продукцію підприємства.
Загалом, в умовах економічної кризи та війни гірно-металургійні підприємства мають переглянути свою стратегію та орієнтуватися на оперативне управління, фінансову стійкість, адаптацію до змін і зниження ризиків. Використання оновлених управлінських алгоритмів, впровадження обліково-аналітичних інструментів та підвищення гнучкості виробництва дозволить підприємству зберегти стабільність і конкурентоспроможність на ринку, навіть за умов значної економічної невизначеності.
Список літератури:
1. Арбузов О. В. Економічна ефективність виробничих інновацій у промисловості: методологія оцінки та стратегічне управління. Київ : Науковий світ, 2019. 320 с.
2. Бойчук А. М. Економічні основи розвитку металургійної галузі України в умовах глобальної конкуренції // Вісник економічних досліджень. 2020. № 3. С. 55–62.
3. Гайдук І. В., Кравченко О. П., Матвієнко В. М. Сучасні підходи до підвищення ефективності діяльності металургійних підприємств. Дніпро : Університет Дніпра, 2021. 198 с.
4. Джегарян Т. М. Підвищення конкурентоспроможності металургійних підприємств у контексті сталого розвитку // Економіка та управління. 2022. № 2. С. 83–90.
5. Завадська О. С., Ткаченко В. Ю. Вплив інновацій на підвищення економічної ефективності металургійної галузі України // Науковий вісник. 2021. № 4. С. 34–42.
6. Коваль С. І. Підвищення ефективності виробничих процесів у металургії: теорія та практика // Економіка промисловості. 2020. № 6. С. 29–36.
7. Міненко А. І., Лебеденко Р. П. Модернізація металургійних підприємств як засіб підвищення їх економічної ефективності // Промислові інновації. 2021. № 8. С. 47–53.
8. Орел В. О. Енергозбереження та екологічна ефективність у металургії // Вісник енергетики. 2022. № 1. С. 19–26.
9. Парасюк О. В., Савчук М. Ю. Екологічні аспекти та проблеми підвищення ефективності металургійного виробництва // Екологія та економіка. 2020. № 9. С. 74–81.
10. Шевченко Н. О., Борисенко І. В. Інноваційні технології в металургійній галузі: досвід та перспективи розвитку // Промисловий вісник. 2021. № 7. С. 55–63.
________________________
Науковий керівник: Попов Олександр Сергійович, кандидат економічних наук, доцент, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter