|
|
|
СТРАТЕГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ КОНДИТЕРСЬКОЇ ГАЛУЗІ
|
10.03.2010 10:33 |
Автор: Кузьменко Світлана Сергіївна, асистент кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
|
[Міжнародна економіка та бізнес. Міжнародні відносини. Зовнішньоекономічна діяльність] |
Стратегія розвитку підприємства характеризує економічні та фінансові аспекти його функціонування, дає техніко-економічне обґрунтування конкретних заходів щодо покращення результатів діяльності, що свідчить про актуальність обраної теми роботи. Питанням стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності присвячено багато робіт зарубіжних та вітчизняних учених-економістів: К. Кіпермана, Г. Пітерса, Х. Роузена, О. Сахно, О. Соколова, Р. Уотермена та ін. Поряд з тим багато аспектів цієї проблеми не розглянуто, що вказує на необхідність подальшого дослідження. Метою роботи є визначення стратегічних проблем українських підприємств кондитерської галузі та запропонування заходів щодо удосконалення стратегії розвитку в умовах міжнародного співробітництва.
У структурі харчової промисловості галузь кондитерських виробів має значну частку, є розвиненою, динамічно діючою та цілком сформованою. Але в умовах фінансово-економічної кризи кондитерська галузь України починає втрачати прибутки, що впродовж 1996-2008 рр. зростали, досягнувши свого максимального рівня в 2008 р. – 1082,9 тис. т [2]. В галузі налічується близько 800 підприємств. Місткість внутрішнього ринку кондитерських виробів – 1 млн. т на рік, з яких 30% – імпортна продукція. Кондитерський ринок перебуває в стані відносної зрілості і насиченості. Темпи його розвитку не перевищують 1,5% на рік, і підприємствам, для того, щоб рости, необхідно або відвойовувати частку ринку в інших гравців, що знаходяться у твердій конкуренції один з одним, або освоювати систематичний експорт у країни, що розвиваються [1]. Стабільність української кондитерської галузі в 2008 р. забезпечували: «Рошен» - 21,7%, «КОНТІ» - 13,9%, «АВК» - 11%. Вони здійснювали значні інвестиції у модернізацію технологічних процесів, рекламну та маркетингову політику, логістику, енергоощадні технології та кадри, що дало їм можливість випускати нові види продукції, переважно високого цінового сегмента [2]. Прогнозування спаду у виробництві та збуті кондитерів свідчить про стратегічні проблеми з напрямків збереження своїх споживачів, утримання обсягів реалізації кондитерської продукції на досягнутому рівні, досягнення стратегічної мети діяльності підприємств.
Основним інструментом вирішення стратегічних проблем експортно-імпортної діяльності українських підприємств кондитерської галузі є складання нового бізнес-плану, який дасть змогу: обґрунтувати економічну доцільність нових напрямків розвитку; розрахувати очікувані фінансові результати діяльності, насамперед, обсягів експорту кондитерської продукції, прибутку, доходів на капітал; визначити способи концентрації фінансових ресурсів; підібрати працівників, спроможних реалізувати такий план. Стратегічне планування є засобом збільшення капіталу кондитерських підприємств, інструментом прогнозування результатів діяльності, засобом моніторингу. Такий комплексний підхід допоможе виробникам зростати (залишитися на докризовому рівні), завойовувати нові позиції на ринку, формувати концепції виробництва нових видів кондитерської продукції та обирати раціональні шляхи їх реалізації.
Список використаної літератури:
1. Черничко, Т. В. Удосконалення бізнес-плану к форма стратегічного планування виробничого підприємства (на прикладі ринку кондитерських виробів в Україні [Текст] / Т. В. Черничко, А. М. Удовенко // Науковий вісник НТЛУ України. – 2009. – Вип. 19.3. – С. 217-220.
2. Соколов О., Сахно О. Огляд ринку кондитерських виробів. [Електрон. ресурс]. – Доступний з: http://www.pro-consulting.com.ua/analiz.
e-mail: svetlanakuzmenko@mail.ru
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|