Сучасне суспільство високорозвинутих країн світу, його подальший рух опирається на освіту, на підготовку висококваліфікованих конкурентоздатних фахівців в різних сферах діяльності. Тому вища освіта завжди була і є важливим рушієм економічних, соціальних, правових зрушень та в цілому суспільного прогресу. Для більш ефективного подальшого розвитку вищої освіти провідні європейські країни Франція, Великобританія, Німеччина та Італія в 1998р підписали Сорбонську декларацію, ціллю якої була стратегія створення єдиного освітнього простору, який сприяв би створенню інтегрованого та гармонійного середовища для навчання і рівноправного доступу до якісної освіти для всіх учасників освітнього процесу. Цю думку вперше запропонували академіки Болонського університету і її реалізацією стала розроблена Болонська система освіти в єдиному навчальному просторі, яка на сьогоднішній день об’єднує здобувачів вищої освіти з 46 країн.
Оскільки Україна знаходиться на шляху євроінтеграційних процесів, важливою їх складовою є також інтеграція та співпраця у сфері вищої освіти, яка була започаткована підписанням у 2005 році Болонської декларації, що сприяло початком реформування вищої освіти в Україні, та запровадження європейських освітніх стандартів системи вищої освіти, передбачених Болонською декларацією [1]. І тому у світлі всіх цих змін сутність вищої музичної освіти України спрямована на розкриття особистого потенціалу, а також готовності до виконавської діяльності на високому професійному рівні. Базуючись на багатоступеневу систему українських ВНЗ вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор наук), закон про вищу освіту 2014р [3], слід сказати, що освітньо-кваліфікаційний рівень доктора наук визначає і сприяє підвищення якості вищої освіти і науки в цілому, а бакалаври і магістри музичного мистецтва виконують роль в суспільстві відроджувати духовність українського народу, формувати духовну культуру в підростаючого покоління, а також зберігати музичне надбання українського народу. Слід відзначити, що відсоток здобувачів, як прагнуть отримати освітньо-кваліфікаційний рівень «магістра», який спрямований не тільки на практичну діяльність, але й передбачає акцент на науково-дослідній роботі, набагато вищий від «бакалаврів», яких кваліфікаційний рівень є нижчий і вони є меньш конкурентними на ринку праці. Тому освітньо-кваліфікаційному рівню «магістр» відводиться більш вагома роль, що і закладено в самому значенні слова «магістр», яке має давнє коріння і походить від латинського слова magister, а саме «вчитель» або «наставник». В Стародавньому Римі «магістрами» називали високопосадовців, які мали значні повноваження. В середньовічній Європі «магістри» - це були викладачі, які досягли високого рівня знань. Це звання не тільки свідчило про глибокі знання викладачів у певній галузі, але й було важливим етапом у їхній освітній кар’єрі. Сучасний магістр музичного мистецтва, виконуючи важливу роль в розвитку суспільства, повинен прагнути до постійного самовдосконалення, самовиховання, саморозвитку, творчості. Цей творчий процес свідомого особистого становлення сприяє розкриттю не тільки творчого потенціалу фахівця музичного мистецтва, але також його здібностей і можливостей в процесі фахової діяльності. Сучасний магістр музичного мистецтва повинен бути готовий як до педагогічної діяльності і володіти компетентностями педагога, та педагогічною технікою, так і до виконавської діяльності, яка має свої унікальні особливості, що відрізняють її від інших видів творчої діяльності. Це високий рівень технічної підготовки, що включає віртуозне володіння інструментом або голосом; здатність до інтерпретації музичних творів, психологічна та сценічна майстерність, вміння працювати в колективі, гра в ансамблі, оркестрі, а також виконавці повинні бути відкриті до нових творчих ідей, експериментувати з різними стилями та техніками, щоб знайти свою унікальність.
В непростих умовах теперішнього часу - це період пандемії, а тепер військової агресії зі сторони Росії, що спричинили використання дистанційного навчання, обмежили можливість творчої самореалізації, поєднання теорії і практики, а також негативні психологічні аспекти сприяли зниженню якості підготовки магістрів з музичного мистецтва. Теперішні швидкі темпи розвитку суспільства ставлять високі вимоги до професійної підготовки фахівців, до їх конкурентоздатності на світовому ринку, тому підвищення якості підготовки магістрів музичного мистецтва є важливим завданням для забезпечення високого рівня професійної компетентності майбутніх фахівців. І цьому, в першу чергу, може сприяти запозичення міжнародного досвіду, обмін здобувачами, участь у міжнародних конференціях, семінарах що згідно нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (2014 рік) «академічна мобільність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами» [2, с. 116]. Вивчення та впровадження кращих іноземних практик – це шлях, який може допомогти підвищити рівень підготовки магістрів музичного мистецтва. Важливе значення для підвищення якості підготовки магістрів музичного мистецтва також будуть мати поєднання теоретичних знань з практичними навичками. Це участь в музичних проектах, концертах інших заходах. Неабияке значення в підвищенні професійного рівня магістрів має розвиток творчих здібностей, що включає інтерпретацію, вміння передавати емоційний зміст та художню ідею твору, а також здатність створення нових музичних творів. Особливі зусилля слід приділити в пошуку шляхів методів, щоб магістри оволоділи методологічними основами педагогічної діяльності. Це знання принципів побудови, форм і способів науково-дослідницької музично-педагогічної діяльності. І в комплексі цих всіх процесів незамінимим буде використання новітніх технологій та інноваційних методів навчання: інтерактивні навчальні матеріали та інші цифрові ресурси.
Список використаних джерел та літератури:
1. Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти». – Болонья, 19 червня 199 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_525
2. Моніторинг інтеграції української системи вищої освіти в Європейський простір вищої освіти та наукового дослідження: моніторинг. дослідж. : аналіт. звіт / Міжнарод. благод. Фонд «Міжнарод. Фонд дослідж. освіт. політики»; за заг. ред. Т.В. Фінікова, О.І. Шарова. – К.: Таксон, 2014. – 144 с.
3. Закон України Про вищу освіту (Відомості Верховної ради (ВВР), 2014, No 37-38, ст. 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter