|
|
|
ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
| |
| 10.03.2010 09:37 |
|
Автор: Бірюков Георгій Михайлович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри ООРД Національного університету державної податкової служби України, Бірюкова Інна Георгіївна, викладач Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України
|
|
[Облік і аудит. Бухгалтерський облік. Управлінський облік. Податковий облік. Контроль і ревізія] |
Аналіз наукових досліджень вчених з проблеми протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом свідчить, що за останні роки сталося помітне зростання професіоналізму злочинної діяльності організованих злочинних формувань і витонченості схем по "відмиванню" "брудних" коштів. З урахуванням вищевикладеного, в Україні прийнято ряд заходів нормативно-правового характеру щодо підвищення ефективності протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом здійснює з 01.01.2005 р. Державний комітет фінансового моніторингу України (ДКФМ). Він є правонаступником Державного департаменту фінансового моніторингу та центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Серед науковців існують різні точки зору щодо визначення поняття «фінансовий моніторинг». Так, А. Клименко визначає фінансовий моніторинг як особливу форму фінансового контролю, який здійснюється уповноваженими державними органами у сфері фінансового контролю та суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спрямований на виявлення операцій, пов'язаних з легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом [1, с. 104].
Існують і інші точки зору вчених щодо поняття фінансового моніторингу. Так А. Гаврилишин підкреслює, що фінансовий моніторинг - це сукупність заходів суб'єктів фінансового моніторингу з метою виявлення, аналізу та перевірки інформації про фінансові операції щодо віднесення їх до таких, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів незаконного походження з наступним переданням їх правоохоронним органам [2, с. 53].
Усе вищевикладене підтверджує, що сутність та поняття "фінансовий моніторинг" потребує наукового дослідження. Сучасні масштаби можливостей тих, хто професійно займається відмиванням грошей необмежені. Саме тому, непросте завдання з протистояння небезпеці, пов'язаній з «відмиванням», постає як перед правоохоронними та іншими контролюючими органами, так і перед фінансовими установами [3, с. 32].
Але, як показують дослідження вчених та практиків, в організації фінансового моніторингу щодо протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом мають місце ряд недоліків. Розглянемо деякі найбільш важливі. Не можна не погодитись з Д. Охрімовським, який зазначає. Державне регулювання фінансового контролю в Україні власне виражається лише наданням різним органам (міністерствам, відомствам та установам) значного обсягу прав (завдань, функцій) щодо здійснення ними контрольної діяльності. Тобто, значна кількість законодавчих і правових актів не тільки не забезпечують системності державного фінансового контролю, а навпаки, неефективні дублювання і паралелізм [4].
Однією з проблем щодо ефективного проведення фінансового моніторингу по попередженню, виявленню легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом є недосконала організація взаємодії з цього питання між органами загального державного фінансового контролю та спеціальними органами, які його здійснюють [5, с. 71].
Продовжуючи цю думку В. Білоус визначив. Незважаючи на ринкові перетворення в Україні, фінансова система та її контролюючі органи залишаються громіздкими, чисельними, а дії їх неузгодженими [6, с. 6].
На нашу думку, одним із негативних суспільних явищ, що заважає ефективно здійснювати організацію фінансового моніторингу в державі є корупція.
Д.М. Лук'янець підкреслює. Загальновідомим на сьогодні є те, що одними із найбільш корупційно-небезпечних органів в Україні є саме різноманітні контролюючі та правоохоронні органи. Останнім часом значно активізувалась законопроектна діяльність з питань боротьби із корупцією, але значною мірою така діяльність передбачає розширення сфери застосування репресивних інструментів боротьби з корупцією і надто мало уваги приділяється попереджувальним, не репресивним засобам [7, с. 15].
Аналізуючи усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки:
- легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні є однією з серйозних загроз щодо національної безпеки держави та одним з найпоширеніших правопорушень у сфері економіки вчинюваних організованими злочинними формуваннями;
- організація та проведення фінансового моніторингу щодо легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом має ряд недоліків. Серед них: не удосконалено нормативно-правове забезпечення та державне регулювання; слабка взаємодія між державними та спеціальними органами в вирішенні цього питання, їх громіздкість, багаточисельність, корумпованість чиновників різних рівнів; відсутність єдиного наукового та нормативно-обгрунтованого поняття "фінансовий контроль" тощо.
На нашу думку усунення вищевизначених недоліків значно підвищить ефективність фінансового моніторингу щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Список використаної літератури:
1. Клименко А. Фінансовий моніторинг - особлива форма фінансового контролю // Підприємництво, господарство і право . - 2005.- № 4. - С.101-105.
2. Гаврилишин А.П. Щодо питання понятійного апарату "фінансовий моніторинг" // Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення і перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008. - 588 с.
3. Білько Т.О Запровадження правозастосовчої функції органів фінансового моніторингу як інструменту контролю за діяльністю фінансових інститутів держави//Організаційно-правове забезпечення контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції.- Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008.- 588 с.
4. Охрімовський Д. Проблеми застосування ст. 209 Кримінального кодексу України // Вісник податкової служби України.
5. Литвин Ю.А. Фінансовий моніторинг як особлива форма державного фінансового контролю // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 32. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - 688 с.
6. Білоус В.Т. Правове регулювання взаємодії контролюючих і правоохоронних органів у сфері контролю за фінансово-господарською діяльністю // Організаційно-правове забезпечення контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції.-Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008.- 588 с.
7. Лук'янець Д.М. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності контролюючих та правоохоронних органів // Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції.-Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008. - 588 с.
e-mail: big8787@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter