Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на повсякденне життя абсолютної більшості населення країни, але особливо вразливою категорією є жінки та діти. Це стосується не тільки України але й інших «гарячих точок» планети де відбуваються збройні сутички. Крах системи охорони здоров'я та соціальної підтримки лягає тяжким тягарем на їхнє здоров'я. Важливість цієї проблеми обумовило появу резолюції Європейського парламенту в травні 2022 року «Вплив війни проти України на жінок.
Мета дослідження виокремити загальні групи жінок та аналіз тенденцій захворюваності, щоб розуміти які пріоритетні завдання стоять перед системою охорони здоров’я жінок в України під час та після воєнної агресії.
Вплив збройних конфліктів на здоров'я жінок розглядається у кількох аспектах, зокрема здоров'я жінки, материнська смертність, погіршення психічного здоров'я, сексуальне насильство (з боку солдатів-чоловіків або домашнього насильства). До того ж за статистичними даними системи МОЗ України, 64 % медичних працівників країни становлять жінки, і багато хто з них ризикує своїм життям, надаючи медичні послуги як цивільному населенню, так і військовим в умовах обстрілів та бойових дій. Також потребує уваги розподіл жінок на групи: жінки, які проживають у зоні конфлікту, тимчасово переміщені особи та біженці (адже станом на 31 липня 2024 р. дорослі жінки становлять 45,3 % українських біженців). З іншого боку, багато жінок приєдналися до лав ЗСУ, загальна чисельність військовослужбовиць складає понад 48 тисяч (станом на вересень 2024 р.). Отже, під час збройного конфлікту маємо досить різноманітні категорії жінок, постає питання на які аспекти здоров’я варто звернути увагу?
Жінки, які не залишають район конфлікту, часто це бідні та вразливі групи, саме вони схильні до підвищеного ризику захворюваності та смертності внаслідок прямого насильства та погіршення умов життя. Слід зазначити, що середня тривалість життя жінок в Україні скоротилася на 5,3 р. в 2023 році порівняно з 2020 роком.
Однією з найбільш серйозних проблем під час збройних конфліктів постає збільшення материнської та дитячої смертності, на це звертають увагу ряд досліджень [1-3]. Жінки у зонах конфліктів змушені народжувати у вкрай неоптимальних умовах та часто незахищених районах. Привертає увагу висновок, що наслідки збройного конфлікту для смертності статистично незначущі для конфліктів низької інтенсивності, але швидко зростають під час конфліктів високої інтенсивності та після гострої фази конфлікту [1]. Точні дані про смертність в Україні на даний момент недоступні, але можемо прогнозувати, що інтенсивні бойові дії на території України безумовно мають вплив також й на показники материнської смертності.
Вкрай важливим чинником здоров’я жінок під час війни є психологічне здоров’я. У період збройних конфліктів жінки мають більш високий рівень психологічних розладів [4,5]. Проблеми з психічним здоров’ям виникають не лише через насильство, пов’язане з війною. Вони виникають через повсякденні стресові фактори, пов’язані з незахищеністю людини, бідністю, вимушеним переміщенням, порушенням підтримки сім’ї та громади, а також втратою житла та засобів до існування. Це характерно як для жінок, які перебувають у зоні конфлікту, так і біженців. Найбільш поширеними станами є депресія, тривога та психосоматичні проблеми, такі як безсоння [6].
Постійне емоційне напруження призводить до поширення та загострення серцево-судинних захворювань серед населення країни, зокрема і жінок. Все більше доказів підтверджує вплив психологічних факторів, таких як травматичний досвід і посттравматичний стресовий розлад, на розвиток артеріальної гіпертензії [7]. Цікаве дослідження групи вчених з Польщі, Бельгії та Швейцарії спрямоване на оцінку впливу стресу, спричиненого війною, на артеріальну гіпертензію та серцево-судинні захворювання у жінок-біженок з України, які переїхали до Польщі. Як сподіваються вчені, це дасть нові докази впливу стресу на артеріальний тиск і серцево-судинний ризик. Також результати можуть бути екстрапольовані на інші групи населення, які зазнають впливу збройного конфлікту, та біженців по всьому світу [8].
Поточні дослідження надають фрагментарні дані про те, як воєнні дії опосередковано впливають на здоров’я жінок усіх категорій через недоїдання, фізичні травми, інфекційні захворювання, стрес, погане сексуальне і репродуктивне здоров'я. За наявними даними, смертність жінок репродуктивного віку, що живуть поблизу вогнищ конфліктів високої інтенсивності, втричі вища, ніж у жінок у мирних умовах [1].
Аналіз даних показав, що пріоритетним завданням охорони здоров'я жінок, полягає у розробці та реалізації комплексу профілактичних заходів щодо зниження впливу психологічних факторів та корегування психосоматичних розладів у жінок різних категорій. Отже, при накопиченні медичної інформації та даних по захворюваності, необхідна розробка лікувально-діагностичних алгоритмів та рекомендацій, що дасть можливість вирішити завдання, які стоять перед системою охорони здоров'я жінок країни в умовах та після збройного конфлікту.
Список літератури:
1. Bendavid E., Boerma T., Akseer N., Langer A., Malembaka E.B., Okiro E.A. et al. The effects of armed conflict on the health of women and children // The Lancet.- 2021.-Vol.397(10273).- P. 522-32. doi:10.1016/S0140-6736(21)00131-8.
2. Gautam D., Ryan G.A., McAuliffe F.M., Purandare N. Armed conflict-Women: Most affected but least responsible // Int J Gynaecol Obstet.- 2022.- Vol. 160 (2). - P.450-451.doi: 10.1002/ijgo.14360.
3. Jawad M., Hone T., Vamos E.P., Cetorelli V., Millett C. Implications of armed conflict for maternal and child health: A regression analysis of data from 181 countries for 2000-2019 // PLoS Med.- 2021.- Vol.18(9).- P.e1003810. doi: 10.1371/journal.pmed.1003810.
4. Пиголенко І.В., Пиголенко Ю.А., Кукса К.М. Вплив воєнного конфлікту на психічне здоров’я українців // Науковий журнал «Габітус».- 2023. -№ 45.- С. 243-248. doi:10.32782/2663-5208.2023.45.40
5. Волкова О.М. Психологічна корекція емоційного стану жінок під час війни: порівняльний аспект за ознакою проживання на території України і проживання за кордоном // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХIV Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених.- Національний авіаційний університет. - Київ, 2024 - C. 97-99.
6. Фадєєнко Г.Д., Буряковська О.О. Характер порушень сну та якість життя на тлі стресу у пацієнтів з помірним та високим кардіоваскулярним ризиком // Український терапевтичний журнал.- 2023.- № 2.- C. 19-24. doi: 10.30978/UTJ2023-2-19.
7. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Старченко Т.Г. Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих після перебування в зоні бойових дій на Харківщині // Український терапевтичний журнал.- 2023.- № 3.- C. 5-12. doi:10.30978/UTJ2023-3-5.
8. Shalimova A., Stoenoiu M.S., Cubała W.J., Burnier M., Persu A., Narkiewicz K. The impact of war on the development and progression of arterial hypertension and cardiovascular disease: protocol of a prospective study among Ukrainian female refugees // Front. Cardiovasc. Med.- 2024.- Vol. 10:1324367. doi: 10.3389/fcvm.2023.1324367.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter