Нові стандарти якості підготовки майбутнього вчителя, спрямовані на становлення висококваліфікованого фахівця, конкурентоспроможного педагога, здатного до особистісного і професійного розвитку, успішної самореалізації, лідера, який вміє працювати в команді, налагоджувати конструктивну та партнерську взаємодію, мотивувати людей до досягнення спільної мети, спілкуватись з представниками інших професійних груп різного рівня, управляти власними емоціями, доносити до фахівців і нефахівців інформацію, ідеї, проблеми, рішення, власний досвід та аргументувати їх.
Актуальність теми дослідження визначається вимогами Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (за дипломом молодшого спеціаліста)», Стандарту вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, де наголошується на тому, що заклади освіти повинні диверсифікувати освітні пропозиції, оновлювати зміст освіти з метою задоволення зростаючих потреб у розвитку інноваційного та критичного мислення, підприємницьких та лідерських навичок.
Зокрема у Професійному стандарті лідерська компетентність учителя визначається як здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідального ставлення до обов’язків, мотивування людей до досягнення спільної мети.
Тема розвитку лідерських якостей та лідерської компетентності педагогів розкривається у роботах Т. Водолазської, І. Драч, А. Єрмоленка, А. Йилдирим, Ю. Кращенка, М. Лютого, Н. Мараховської, Н. Семенченко, Г. Тітової, Г. Угляниці, Т. Фелькель та ін.
Лідерська компетентність учителя початкових класів трактується Т. Водолазською як інтегративна якість педагогічного працівника, його здатність до створення дитячо-дорослої спільноти, об’єднаної спільними цінностями, загальними правилами колективу, це підтримка дітей, розвиток їхніх сильних якостей, готовність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідального ставлення до обов’язків [1, с. 28].
Зауважимо, що формування лідерських навичок у закладах вищої освіти є складовою фахової підготовки вчителів, які у професійній діяльності, працюючи у трудовому колективі, організовуючи роботу учнівських колективів, повинні самі проявляти лідерські якості й формувати їх у молоді. Також це стосується однієї із стратегій кар’єри – адміністрування освітніх процесів, а, також громадської діяльності, де вони можуть бути активними суб’єктами [2, с. 67]. Для формування лідерської компетентності педагогів потрібні умови, які сприятимуть взаємодії, заснованій на групових формах організації освітнього процесу, інтерактивних і проблемних методах навчання, застосування case study, ігрових прийомів тощо [1, с. 29]. Одним із ефективних засобів розвитку лідерської компетентності майбутніх учителів початкової школи вважаємо інтелектуальну гру дебати.
Дебати – чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми. Цей різновид публічної дискусії учасники спрямовують на переконання в своїй правоті третьої сторони, а не одне одного. Дебати як педагогічна технологія розвиває критичне мислення, вміння слухати і чути інших, навчає говорити переконливо, ефективно доводити думку та завойовувати прихильність аудиторії, працювати в команді тощо. До складових елементів дебатів належить: чітка суспільно значуща і актуальна тема обговорення; наявність двох учасників (команд), які мають протилежні (ствердження та заперечення) позиції щодо теми; можливість висловити й обґрунтувати свою позицію і відповісти на аргументи опонентів; «перехресне опитування» для виявлення слабких сторін в аргументації опонентів; зворотний зв’язок від суддів.
Критеріями оцінювання дебатів є: підготовка до дебатів (наскільки досліджена тема, знання ключових понять, їх дефініцій); аргументованість власної позиції та відкидання аргументів опонентів (значущість представлених доказів, уміння захищати свою позицію, знання зі спростування аргументів опонентів); робота із запитаннями (вдало побудовані власні запитання та відповіді на поставлені питання); ораторський критерій (побудова виступу, використання риторичних прийомів, афоризмів, дотепність тощо); інші критерії (дотримання регламенту, етика, готовність працювати в команді/злагоджена командна робота, здатність до організації взаємодії з учасниками дебатів тощо).
Для дебатування здобувачі вищої педагогічної освіти разом з викладачем обирають актуальні дискусійні теми: «Здобуття вищої освіти повинно бути платним», «Дистанційне чи очне навчання в сучасних умовах», «Вища освіта – запорука успішної кар’єри», «Залучення молодих учителів – гарантія якості освіти в початковій школі», «Традиційні методи навчання варто доповнити навчанням на основі ШІ» тощо.
Дебати є яскравим засобом формування лідерської компетентності майбутніх учителів, що сприяє розвитку критичного мислення, підкреслює особисті інтелектуальні досягнення, дає можливість студентам взаємодіяти під час проведення спільного дослідження й підготовки, бути причетними до успіхів один одного, прагнути готуватися краще, щоб не отримати поразки. У високоорганізованій дебатній команді змагання мотивує співпрацювати заради спільного блага так само, як і свого власного.
Список літератури:
1. Водолазська Т. В. Лідерська компетентність учителя початкових класів: шляхи її формування в системі неперервної освіти. Імідж сучасного педагога. 2022. № 5(206), С. 27–31. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-5(206)-27-31
2. Слюсар В., Яблонська Н., Мосієнко О. Формування лідерських soft skills в закладах вищої освіти (на прикладі підготовки вчителів «Захисту України»). Міжнародний науковий журнал «Університети і лідерство». 2024. № 17. С. 66-76. URL: http://surl.li/xvjfwc
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter