Нині сфера послуг займає одне з провідних місць у світовій економіці. Дослідження ринку, що охоплюють аналіз попиту, пропозиції та поведінки споживачів, виявляють зростаючу потребу в відвідуванні закладів громадського харчування, таких як кафе, ресторани, паби. Зайнятість, обмежений час, фінансові можливості, зручність та прагнення до задоволення своїх потреб поза домом стають причинами того, що люди все частіше надають перевагу харчуванню та відпочинку поза межами власного житла. Зростаючий попит на відвідування ресторанних закладів стає ключовою точкою для розвитку цієї галузі послуг.
Інтелект, як відомо, забезпечує здатність до раціонального, конструктивного, оригінального та адаптивного реагування на швидкі зміни в суспільстві та технологічний прогрес. Емоційний інтелект, як одна з форм інтелекту, є важливою соціальною навичкою сучасного світу, яку зараховують до так званих "Soft skills". Щоб глибше розкрити суть емоційного інтелекту, необхідно звернутися до поняття інтелекту, його суті та структурних особливостей.
На основі літературних джерел виокремлюють кілька підходів до трактування інтелекту: феноменологічний (інтелект як форма усвідомлення), генетичний (інтелект як результат адаптації до оточуючого середовища), соціокультурний (інтелект як наслідок соціалізації та культурних впливів), процесуально-діяльнісний (інтелект як особлива форма людської діяльності), освітній (інтелект як результат цілеспрямованого навчання), інформаційний (інтелект як система обробки інформації), функціонально-рівневий (інтелект як комплекс різнорівневих пізнавальних процесів) та регулятивний (інтелект як механізм саморегуляції психічної діяльності) [1].
Наукові дослідження показують, що немає єдиної думки щодо природи інтелекту, оскільки на його формування впливають як соціальні, так і генетичні фактори. Інтелект розглядають як форму адаптації, регуляції та механізм пізнавальної діяльності. З аналітичної точки зору, емоційний інтелект — це складне утворення, яке включає когнітивну здатність розуміти соціальну дійсність, суб’єктивне сприйняття та вміння керувати власними емоціями [2].
На сьогоднішній день сервісна економіка, також відома як економіка послуг, здобула значну популярність. У ХХ столітті послуги відокремилися від матеріального виробництва, що спричинило їх стрімкий розвиток, і споживча цінність почала вимірюватися рівнем зручностей, що надаються. У ході вивчення процесу професійного становлення та його криз було встановлено, що емоційний інтелект є важливим елементом професійної майстерності.
Таким чином, інтелект тісно пов'язаний із рівнем знань, здатністю до навчання, вербальними та невербальними здібностями, мотивацією і пізнавальними якостями, що робить його ключовим аспектом професійного зростання. Було визначено, що для успішної професіоналізації необхідно володіти комплексом характеристик, таких як: високий рівень інтелекту, здатність до управління емоціями, рефлексивність, орієнтованість на виконання завдань, уміння працювати в колективі, задоволення від праці, внутрішня мотивація, комунікативні здібності, професійний досвід та певна стадія професійного становлення.
При вивченні професійного розвитку особистості, особливо у соціально орієнтованих професіях, де важливою є взаємодія з іншими людьми, варто враховувати різні типи соціальних зв'язків між індивідом і суспільством, оскільки саме вони є ключовими для розуміння процесу професійного самовизначення [3].
Соціально-психологічні та індивідуальні характеристики особистості можна розподілити на кілька складових: спілкування, спрямованість, самосвідомість, характер, досвід, інтелект і психофізіологічні особливості [4].
Що стосується професійної діяльності в ресторанній сфері, створено професіограму – докладний опис професії, який включає вимоги до майстра ресторанного обслуговування. Зі зростанням цієї галузі з'явилася нова професія – «Майстер ресторанного обслуговування», яка об’єднує функції бармена, офіціанта, буфетника, баристи та адміністратора залу. Популярність цієї професії обумовлена поширенням малих і середніх підприємств у ресторанному бізнесі.
Основні завдання майстра ресторанного обслуговування включають: підготовку залу, попереднє сервірування столів, зустріч гостей, прийом замовлень, подачу страв та напоїв, розрахунки з клієнтами, складання заявок на товари та планування меню для різних заходів.
Умови праці передбачають постійну комунікацію з клієнтами і колегами, що робить цю професію однією з найпопулярніших у сучасній ресторанній індустрії. Основні інтереси фахівців цієї сфери включають обслуговування, комунікацію, підприємництво, сучасні технології та психологію впливу.
Для успішної професійної діяльності необхідно володіти такими якостями, як управлінські, комунікативні та аналітико-логічні здібності (вміння аналізувати та прогнозувати); здатність переконливо впливати на інших, стратегічне мислення, висока концентрація уваги, чудова пам'ять, акуратність, самостійність у прийнятті рішень, енергійність, впевненість у собі, самоорганізація та самоконтроль.
Протипоказаннями до виконання цієї роботи є наявність захворювань органів дихання (туберкульоз, хронічна пневмонія), органів слуху та зору, проблеми з опорно-руховим апаратом (викривлення хребта, ревматизм), захворювання серцево-судинної системи (гіпертонія, вади серця), нервової системи та шкірні захворювання (дерматити, екземи).
Заробітна плата залежить від кваліфікації працівника та місця його роботи. Професійний розвиток може привести до кар'єрного зростання на посади директора закладу харчування або комерційного директора, а також можливості створити власний бізнес у сфері ресторанного обслуговування.
Сучасний офіціант має бути освіченою людиною з добре поставленою мовою, знаннями в галузі гастрономії, винах та етикеті. Знання правил сервірування столу є лише базовим мінімумом. Офіціант повинен також розуміти психологію клієнтів і вміти вловлювати їхні потреби. Він створює особливу атмосферу за кожним столом, рекомендує страви, розповідає про їх склад і смакові особливості, радить оптимальну послідовність подачі страв і напоїв.
Крім професійних знань і культури поведінки, офіціант має володіти розвиненими комунікативними навичками та емоційною стабільністю. Емоційний інтелект є ключовою вимогою для працівників ресторанного бізнесу, оскільки він допомагає керувати власним психологічним станом, розуміти свої емоції та ефективно комунікувати з клієнтами.
Для ефективної професійної діяльності та встановлення якісного контакту з колегами, керівництвом та клієнтами, офіціант повинен дотримуватися своїх обов’язків, правил закладу та корпоративної культури. Офіціант безпосередньо підпорядковується адміністратору та несе колективну та матеріальну відповідальність.
1. Офіціант повинен приходити на робоче місце завчасно, щоб підготуватися до початку зміни.
2. Офіціант має дотримуватися вимог щодо зовнішнього вигляду: форма повинна бути чистою, випрасованою, зачіска акуратною, манікюр доглянутим, прикраси на руках заборонені (допускаються лише обручки).
3. При собі офіціант повинен мати блокнот для замовлень, запасну ручку або електронний пристрій для запису.
4. Перед початком зміни необхідно уточнити наявність страв і напоїв у меню та відслідковувати зміни у переліку.
5. Офіціант повинен перевірити попередню сервіровку на своєму робочому місці та підтримувати чистоту й порядок протягом усієї зміни, своєчасно прибираючи брудний посуд і серветки.
6. Обов'язкове виконання своїх обов’язків та розпоряджень адміністратора.
7. Офіціант повинен зустрічати гостей та допомагати їм обрати місце в залі.
8. При прийомі замовлення важливо враховувати побажання гостей щодо приготування страв і напоїв (ступінь прожарки, додавання льоду чи цукру тощо).
9. У процесі обслуговування офіціант зобов'язаний чітко дотримуватися правил обслуговування.
10. Офіціант має бути доброзичливим, бажати гостям приємного апетиту та цікавитися, чи смачно їм. У разі відмови від страви чи напою необхідно з'ясувати причину і повідомити адміністратора.
11. Рахунки повинні бути заповнені акуратно та розбірливо. Усі виправлення повинні бути завірені підписом уповноваженої особи.
12. Під час розрахунку з клієнтами офіціант повинен приносити два рахунки, попередньо завірені адміністратором.
13. Офіціант має прощатися з гостями, запрошувати їх відвідати заклад знову та інформувати про майбутні акції чи заходи.
14. Усі зауваження та побажання гостей повинні бути обов’язково передані адміністрації.
Список використаних джерел:
1. Ушакова І. В. Психологічні особливості емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / І. В. Ушакова; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2010. – 19 с
2. Приймаченко О. М. Образ стану емоційно-освіченої людини як умова розвитку емоційного інтелекту / О. М. Приймаченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного Університету. – Чернігів : ЧДПУ, 2006. – Вип. 41. – Т. 2. – С. 96–99
3. Моргун В. Ф. Основи психологічної діагностики : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Ф. Моргун, І. Г. Тітов. – К. : Видавничий дім «Слово», 2009. – 464 с.
4. Коврига Н.В. Стресозахисної та адаптивна функції емоційного інтелекту: Автореф. дис. ... Канд.псіхол.наук: 19.00.01 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2003. - 20 с
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter