Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку є однією з ключових складових її загального психічного та соціального розвитку. Проблема розвитку зв’язного мовлення дошкільників досліджувалася класиками наукової думки і сучасними науковцями в різних аспектах проблеми: психологічному (Л. Виготський , Т. О. Піроженко, С. Рубінштейн, І. Синиця); психолінгвістичному (Л. Калмикова, Г. Калмиков, І Лапшина, Н. Харченко); лінгвістичному (М. Кочерган, О. Мельничук, М. Плющ, С. Семчинський); лінгводидактичному (А. Богуш, О. Білан, Н. Гавриш, С. Ласунова, Н. Маліновська, Т. Постоян, І. Товкач, М. Фоненко, В. Чекаліна).
Якісний розвиток зв’язного мовлення – важлива умова повноцінного розвитку дитини дошкільного віку.
Підвищити рівень розвитку зв'язного мовлення можна лише включивши дітей в активну мовленнєву практику. Сукупність соціальних, психологічних і педагогічних чинників дає змогу вже в дошкільному віці вважати дитину не лише об'єктом, а й суб'єктом мовленнєвої діяльності.
Одним із завдань з розвитку монологічного мовлення є оволодіння дитиною дошкільного віку різними типами висловлювань, зокрема, описами.
Розповідь-опис– це вид зв’язного мовлення, за допомогою якого дитина передає цілісне уявлення про ознаки, якості, властивості та дії предметів або явищ навколишнього світу.
Описування має важливе значення для розвитку дошкільника: розвиток уміння виділяти найхарактерніші ознаки предметів, визначати їхні відмінності та схожості., збагачення словникового запасу, удосконалення зв’язного мовлення та логічного мислення розширення кругозору дітей.
Навички складання розповідей-описів сприяють розвитку когнітивних процесів, таких як увага, пам’ять, мислення та уява. Через опис об’єктів, явищ, події, діти навчаються зосереджуватися на деталях, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, структурують інформацію та використовують її для створення та побудови зв’язного тексту.
Опису притаманні основні характеристики зв’язного розгорнутого висловлювання: тематична та структурна єдність, адекватність змісту поставленому комунікативному завданню, довільність, плановість і контекстність викладу, логічна завершеність, граматична зв’язність.
Дітям пропонуються різноманітні типи описових розповідей, що дозволяють їм формувати свої мовленнєві навички через опис різних об'єктів чи явищ.
Найчастіше зустрічаються фактичні описові розповіді. Н. Маліновська та А. Богуш відзначають, що у закладі дошкільної освіти використовують різні види занять для навчання дітей описових розповідей: опис іграшки (однієї або групи іграшок); реальних предметів (рослин, одягу тощо); порівняльно-описова розповідь за двома-трьома предметами чи картинками; порівняльно-описова розповідь за двома сюжетними картинами [1.с.8].
Описова розповідь може бути і вигаданою. Наприклад, розповідь про те, яку б іграшку зробила дитина, або яку б картину намалювала для подарунка.
Різновидами описових розповідей є порівняльна і пояснювальна. Дітей вчать складати опис двох предметів із контрастними ознаками,
У сучасному освітньому процесі дедалі більшого значення набувають інноваційні підходи, що дозволяють ефективно залучати дітей до мовленнєвої діяльності. Інноваційні підходи включають різноманітні методики та технології, які спрямовані на стимулювання мовленнєвої активності дітей, розвиток їхньої творчості та креативного мислення.
Ткаченко Т. виокремила наочні моделі як ефективний засіб для розвитку мовлення, які дозволяють дітям відтворювати структуру об’єктів та їх взаємозв’язків через наочне моделювання.
Наочне моделювання полягає в заміщенні вивченого об’єкта спеціально побудованим зразком, який відтворює його ключові якості, спрощуючи неважливі деталі. Діти послідовно, за певним планом з опорою на подану таблицю описують об’єкти (овочі, фрукти, пори року, транспорт, посуд). Подані схеми допомагають дітям самостійно визначити головні властивості й ознаки розглянутого, встановити послідовність викладення виявлених ознак.
Одним із варіантів навчання дітей складання описової розповіді є створення загадок. Діти обирають необхідні символи із запропонованих, розташовують їх у певній послідовності та складають описову розповідь-загадку.
Використання схем-моделей для складання описових розповідей сприяє розвитку у дітей навичок створення зв’язної, цілісної розповіді; формуванню логічного і образного мислення, уяви, спостережливості; здатності дошкільників працювати з родовими поняттями («тварини», «комахи», «посуд» тощо); поглибленню знань дітей про навколишній світ, удосконаленню комунікативних умінь.
Використання інноваційних підходів для навчання дошкільників складати розповіді-описи дозволяють максимально залучити дітей до мовленнєвої діяльності, зробити процес засвоєння мовленнєвих умінь цікавим та зорієнтованим на успіх.
Список літератури
1. Богуш А., Маліновська Н. Методика розвитку мовлення та навчання рідної мови дітей раннього і дошкільного віку: підручник для учнів педагогічних коледжів спеціальності 012 Дошкільна освіта. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2021. 336 с.
2. Ткаченко Т. Використання схем-моделей в складанні описових розповідей. Дошкільне виховання, 2003. № 1. С. 9 -11.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter