Група представляє собою явище, яке постійно розвивається, проходить через моменти становлення, розвитку й, можливо, розпаду. В кожний період свого існування вона може бути охарактеризована за допомогою таких властивостей, як композиція (або склад), структура, групові процеси, норми, цінності, система санкцій. Тому всебічне вивчення психології будь-якого колективу передбачає осмислення передусім його соціально-психологічної структури та динаміки.
Рівневий аналіз групової структури складається у виділенні різними авторами певних систем внутрігрупових відносин, ієрархічно розташованих в «просторі» групового функціонування. Різні типи групових діяльностей задають різні системи внутрігрупових відносин − ділових, що відповідають діяльностям інструментального типу, і емоційних, що відповідають діяльностям експресивного типу [1].
Соціальна група перетворюється на більшу соціальну організацію, що призводить до утворення системи офіційних відносин. Основними учасниками цієї системи є члени групи, які забезпечують владу ролі та підпорядкування на формальному рівні (такі як керівники, начальники, старости, капітани та ін.). Одночасно в процесі розвитку формується формування функціональних відносин, які не були раніше визначеною групою соціальною організацією, наприклад, роль критика, ерудита, генератора ідей у науковому колективі. Паралельно з цим існує система неофіційних ділових відносин між особами, що забезпечують ці ролі, а також система емоційних відносин, що представляють собою різні форми міжособистісного спілкування без конкретної мети, які можна порівнювати звичайним спілкуванням для задоволення самого спілкування. Рівневий аналіз групової структури може бути схематично описаний таким чином: 1) офіційні відносини; 2) неофіційні ділові відносини; 3) неофіційні емоції [1].
Багатомірний аналіз групової структури передбачає вивчення таких структурних характеристик малої групи, як: композиційну, соціометричну, комунікативну, рольову та влади й впливу.
Композиційна підструктура малої групи − це сукупність стійких соціально психологічних характеристик членів групи (освітній рівень, сімейний стан, стан здоров'я, особистісні та соціальні інтереси й запити її членів; кількість членів, їх національності, соціально демографічні особливості членів малої групи та їх соціальний стан, вікові та професійні особливості) [2].
Соціометрична підструктура малої групи – це сукупність зв'язків між її членами, що характеризується взаємними перевагами та відторгненнями за результатами тесту, запропонованого Я.Л. Морено. В основі соціометричної структури групи лежать емоційні відносини, симпатії та антипатії, феномени міжособистісної привабливості та популярності. Основними характеристиками соціометричної структури малої групи є характеристики соціометричного статусу кожного з членів групи (реальна соціально-психологічна характеристика положення індивіда в системі внутрігрупових відносин, ступінь дійсної авторитетності для інших учасників); характеристики взаємних емоційних переваг та відторгнень; наявність мікрогруп, члени яких пов’язані відносинами взаємних виборів, і характер відносин між ними; рівень групової згуртованості, рівень внутрігрупової інтеграції й психологічної сумісності членів групи.
Комунікативна підструктура малої групи – це сукупність зв’язків між її членами, характерна процесами прийому та передачі інформації, циркулюючої в групі. Основними характеристиками комунікативної сторони групи являються: положення, яке займають члени групи в системі комунікацій (доступ до отримання та передачі інформації), частота та стійкість комунікативних зв’язків у групі, тип цих зв’язків між членами групи [2].
Рольова підструктура малої групи – це сукупність зв’язків і відносин між індивідами, які характеризуються розподілом між ними групових ролей, тобто типових способів поведінки, які задаються, очікуються та реалізуються учасниками групового процесу. В силу рольових відносин, які складаються в малій групі можна виділити декілька елементів функціональних відносин: 1) керівник і лідер; 2) актив; 3) середньо – та низькостатусні її члени; 4) пасивні члени малої групи [2].
Підструктура соціальної влади і впливу в малій групі – це сукупність зв’язків між індивідами, яка характеризується спрямованістю та інтенсивністю їх взаємного впливу. Основними характеристиками цієї підструктури є система зв’язків, що лежить в основі керівництва групою як офіційно закріпленого соціального впливу (якщо мова йде про формальну організовану групу) та неофіційного впливу, в основі якого лежить феномен лідерства.
Міжособистісні відносини в групі можна розглядати в статиці, в тому вигляді, в якому вони сформувалися на даний момент часу, і в динаміці, тобто в процесі розвитку. Також можуть розглядатися та порівнюватися особливості стосунків в різних сферах життєдіяльності людей, наприклад, у сфері навчальної діяльності та дозвілля.
Список літератури:
1. Горностай П. П. Личность и роль: ролевой подход в социальной психологии личности : монография. К. : Интерпресс ЛТД, 2007. 312 c.
2. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций : монография. К. : МЗУУП, 1993. 384 с.
_____________________
Науковий керівник: Гречуха І.А., доктор філософії (спеціальність «Психологія»), доцент кафедри психології Поліського національного університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter