Актуальність теми. Хвороба Осгуда-Шляттера (ХОШ)– остеохондропатія горбистості великогомілкової кістки – захворювання, яке виникає внаслідок мікротравм і запалення горбистості великогомілкової кістки під дією постійного натягу сухожилля чотириголового м’яза стегна. Хвороба є однією з найпоширеніших причин болю в колінах у скелетно незрілих спортсменів-підлітків. Початок збігається з стрибками активного росту підлітків у віці від 10 до 15 років для хлопчиків і від 8 до 13 років для дівчат. У підлітків віком від 12 до 15 років поширеність хвороби Осгуда Шлаттера становить 9,8% (11,4% у чоловіків, 8,3% у жінок) [1].
Факторами ризику можуть бути активні заняттям спортом з великим навантаженням на колінний суглоб: баскетбол, футбол, волейбол, гімнастика, стрибки у довжину і т.д.
Хвороба проявляється болючою шишкою, яка з'являється на передній нижній поверхні коліна. Біль виникає при навантаженні і зникає у стані спокою. Симптоми зникають при лікуванні, але можуть бути рецидиви протягом 12-24 місяців допоки не зникнуть повністю з закінченням формування скелета.
Діагноз ставлять на основі симптомів та рентгенівських знімків.
Мета дослідження. Розглянути та визначити найбільш ефективні методи лікування хвороби Осгуда-Шляттера.
Матеріали і методи. Оглядове дослідження проведено з використанням наукометричних медичних джерел (PubMed, Medscape, Cochrane Library та ін.).
Результати. Лікують двома методами - хірургічним та консервативним. Консервативне лікування є основним методом при хворобі Шляттера, оскільки у більшості випадків симптоми зникають після завершення росту кісток. Рекомендовано дотримуватися режиму обмеження фізичних навантажень: уникати бігу та стрибків. Це дозволяє знизити механічний тиск на зону кріплення сухожилля.
Застосовують фізіотерапію та лікувальну гімнастику. Спеціальні вправи для розтягування та зміцнення м’язів навколо колінного суглоба допомагають зменшити напругу на ділянку прикріплення сухожилля до кістки.
Больовий синдром та запалення знімаються нестероїдними протизапальними засобами, такими як ібупрофен.
Хірургічне втручання при хворобі Шляттера рідко потрібне і призначається лише в тих випадках, коли симптоми не зникають після завершення росту або коли є значні деформації, що впливають на функціонування кінцівки.
Можливе оперативне видалення фрагментів кістки або кальцифікованих частин у випадках, коли на горбистості великогомілкової кістки є кальцифікати, які не зникають самостійно та викликають постійний біль.
Також можлива пластика сухожиль, якщо запалене сухожилля залишається джерелом болю.
У рідкісних випадках може знадобитися хірургічне втручання для стабілізації горбистості кістки, якщо вона значно зміщена або деформована.
Висновок. Консервативне лікування є ефективним для більшості пацієнтів із хворобою Шляттера, особливо якщо вони обмежують фізичну активність і дотримуються рекомендацій щодо фізіотерапії та застосування НПЗЗ. Хірургічне лікування застосовується лише у важких випадках, коли симптоми не зникають після завершення росту кісток або спостерігаються значні деформації.
Список використаних джерел:
1. Smith JM, Varacallo M.Osgood-Schlatter Disease https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441995/?report=reader#_NBK441995_pubdet_
2. Bhatia, M., & Chopra, A. (2017). Osgood-Schlatter disease: A systematic review of literature. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma, 8(1), 13-19.
3. De Lucena, G. L., dos Santos Gomes, C. R., & Kessler, F. H. (2017). Osgood-Schlatter disease: A conservative approach with the use of physiotherapy and icing. Orthopaedic Reviews, 9(2), 13-17.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter