У наші часи включення до виконавського репертуару музикантів-інструменталістів творів, що ґрунтуються на музичній культурі, яка докорінно різниться від європейської стало досить популярним. Сьогодні твори композиторів неєвропейської культури викликають зацікавлення і, навіть, захоплення як у музикантів, композиторів і виконавців, так і слухачів.
На прикладі Концерту для скрипки з оркестром «з метеликами» китайського автора Чен Ган (у соавторстві з Хэ Чжаньхао), який займає своє місце у репертуарі багатьох скрипалів світового рівня, проаналізуємо ці тенденції.
Початок історії прийняття існування іншої культури (в нашому випадку Китаю) і, як подальший процес, спроб зрозуміння її має негативне забарвлення.
Довгий час нерозуміння змісту музики цього народу провадило до неприйняття її європейськими музикантами. «Наспів неприємний, у характері гротеску, закінчився, як у будь-якому найвульгарнішому романсі, на ключовій ноті... Жодного разу не відхилився від тональності чи ладу, що були задані на початку... Акомпанемент виконувався у повному дисонансі голосу…Народи Сходу називають музикою те, що ми би назвали шумом…»
Так висловився у 1853 році відомий французький композитор Гектор Берліоз про почуту китайську музику у своїй книзі «Вечори з оркестром». І це приклад того, як важко, з яким нерозумінням йшли на зближення у часі і просторі західна і східна музичні культури.
На відміну від європейської, народна китайська музика це мелодія одного звуку та його варіації. Той самий звук може звучати у різних інструментах, в різних тональностях, але робиться враження звучання мелодії, що складається з кількох різних звуків. У визначальній ролі одного звуку і полягає докорінна відмінність музики Китаю і країн Європи, в яких чільна роль віддається мелодичному звороту.
Вплив на китайську музичну культуру західно-європейської музики почався ще у XVI-XVIII столітті і пов’язаний з розвиненням дипломатичних і економічних відносин. На рубежі XIX-XX століть він ще більш посилився. Найважливішим центром західно-європейської культури став Шанхай.
Політичні події, що відбулися у Китаї в 1949 році (створення КНР) зумовили зміну культурної політики на посилення ролі літератури і мистецтва серед широких верств населення. На такому соціальному тлі з’являється нова народна музика як своєрідна спроба розвитку традиційної народної музики. І, по суті, вона є результатом поєднання традиційних музичних інструментів, музичного стилю і ритму з національною специфікою зі стилем західної музики.
Концерт для скрипки з оркестром «з метеликами» китайського композитора Чен Ган (у соавторстві з Хэ Чжаньхао) і являє собою зразок такого взаємопроникнення культур. У цьому творі власне і відбувається поєднання характерного для цієї культури звукоряду, сюжету і тематичного матеріалу з формою програмної фантазії, принципами розвитку тематизму і партитури симфонічного оркестру, що належать до західної традиції.
Композитор Чень Ган є видатним представником нової китайської музики, яка поєднує традиції китайської музики і європейський стиль. Син відомого у країні пісенного композитора, він народився у 1935 році, в 1955 - 1959 роках навчався у Шанхайській консерваторії. У 1959 році Чень Ган разом у соавторстві з Хэ Чжаньхао створив Концерт для скрипки з оркестром, який отримав багато міжнародних премій і користується міжнародним успіхом.
Чень Ган є діючим професором Шанхайської консерваторії.
Історія про двох закоханих, чиє кохання було відкинутим оточенням, не нова, але згідно традиції китайській філософії єдності малого і великого у всесвіті вони перетворилися на двох метеликів. Композитор користується формою фантазії з контрастними епізодами, яка сприяє більш вільному відображенню сюжету. Тематичний матеріал базується на звукоряді системи 12 люй (за визначенням музичної теорії традиційного Китаю). Він представляє собою хроматичний звукоряд з 12 ступенів в рамках октави з чистими квінтовими співвідношеннями між собою. Національна специфіка проявляється через орнаментику, варіантність розвитку, національний тематизм, барвистість. Музика часто, згідно традиції, імітує звуки природи – дзюрчання джерела, спів птахів тощо, створюючи гармонію музики и природи.
Виконання Концерту вимагає від соліста володіння не тільки європейським стилем гри, але й характерною інтонацією і «повітряністю» китайського музичного стилю.
Студенти музичних закладів України не відстають від світових тенденцій, їх репертуар також поповнюється творами композиторів світового рівня інших народів і культур. І наявність вищеназваного твору в репертуарі українських скрипалів свідчить про це.
Список літератури
1. Лі Ер Юн. Исполнительские традиции в современном вокальном искусстве Китая: автореф. дис. … канд. искусствоведения: 17.00.02. Мінск, 2012. 23 с.
2. У Хунюань. Китайская художественная песня: теория и история жанра: дис. канд. искусствоведения: 17.00.03. Харків, 2016. 231 с.
3. Цао Шули. Проявление стилистических черт в китайской камерно-вокальной музыке конца ХХ в. Веснік Беларускага дзяржаўнага універсітэта культуры і мастацтваў. 2010. № 1 (13). С. 74–79.
4. Дай Юй. Элементы традиционной культуры в Новой китайской музыке "периода открытости": дис. кандидат наук: 17.00.02 - https://www.dissercat.com/content/elementy-traditsionnoi-kultury-v-novoi-kitaiskoi-muzyke-perioda-otkrytosti
5. Особенности народной музыки Китая. https://www.docsity.com/ru/osobennosti-narodnoy-muzyki-kitaya/1653032/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter