Вступ. Еволюційний підхід має величезне значення для дослідження поведінки чоловіків та жінок, які перебувають у романтичних стосунках. На перший погляд, агресія в подібних стосунках вважається парадоксальною, оскільки доброзичливе ставлення та прихильність поєднуються із агресивною поведінкою, та вона бере свій початок із еволюційних адаптацій.
Насильство з боку інтимного партнера (intimate partner violence) розвивалось, оскільки відповідало цілям виживання (наприклад, самозахисту) і репродуктивним цілям, таким як запобігання переходу партнерів до інших потенційних партнерів, сексуальної невірності або повернення колишніх партнерів. Агресія проявляється в тих випадках, коли люди намагаються нанести шкоди або контролювати своїх партнерів проти їхньої волі. Виокремлюють чотири категорії насильства з боку інтимного партнера: фізичне насильство, психологічна агресія, сексуальне насильство та переслідування (stalking) [3, с. 55]. Розуміння істинних причин агресивної поведінки з боку партнера з точки зору еволюції допоможе в майбутньому завчасно передбачити конфліктні ситуації та уникнути їх в подальшому. Наприклад, якщо жінка буде знати, що підозрілість у сексуальній зраді детермінує чоловічу агресію, та усвідомлювати, що чоловіки попри все цінують вірність та відданість – можна уникати випадків, де може статися спалах агресії (так, кожен має різні уявлення про межі допустимого у взаємодії з протилежною статтю, але уявімо, що відмова жінки від люб’язних обіймів при зустрічі зі знайомими-чоловіками запобігатиме подружньому конфлікту на основі ревнощів). Тому необхідно детальніше дослідити проблему виникнення агресії у романтичних стосунках, зокрема з’ясувати еволюційні корені.
Виклад основного матеріалу. Агресивні прояви в романтичних стосунках легко пояснити, якщо розглянути їх з точки зору еволюційної психології. Партнери прагнуть утримати один одного, для цього застосовують тактики утримання, які виникли в процесі еволюції шляхом природного або статевого відбору. Девід Басс і Тод Шакелфорд виокремили сім еволюційних причин агресії, серед яких чотири можна пов’язати із романтичними стосунками.
Перша причина – це нанесення шкоди суперникам. Цінність жінки полягає в її унікальних репродуктивних ресурсах (виношування, вигодовування та виховання дітей, що є доволі тривалим та виснажливим процесом), тому чоловіки можуть доходити навіть до вбивства конкурентів, щоб мати доступ до цих ресурсів. Дрібні сварки в барах іноді переростають в бійки й можуть загострюватися аж до смерті [2, с. 609]. Жінки ж використовують зазвичай вербальну агресію з метою принизити свою суперницю. Знаючи, що чоловіки надають величезне значення фізичній привабливості жінки, оскільки зовнішній вигляд містить в собі ознаки родючості, а також факт вірності своєму обранцю, жінки висміювали зовнішність конкурентки та вказували на її сексуальну розбещеність [2, с. 615].
Другою причиною можна назвати захист від нападу. Мало заволодіти ресурсами, треба їх ще утримувати, тому агресія може бути ефективним способом запобігання примусовому захопленню ресурсів. Проявляючи агресію по відношенню до інших, які можуть стати загрозою у збереженні романтичних стосунків, можна демонструвати свою силу та «неадекватність», щоб інші навіть не намагалися переманити другу половинку до себе.
Сексуальні ревнощі є наступною причиною еволюційної агресії. Цей психологічний механізм розробився для того, щоб утримувати довгострокових партнерів від сексуальної невірності. Чоловічі сексуальні ревнощі є основною причиною побоїв подружжя [2, с. 610]. Жодний чоловік не хотів би бути рогоносцем, бо в такому разі є ймовірність, що його жінка завагітніє від іншого чоловіка, а інвестувати ресурси в потомство, із яким він генетично не пов’язаний – дуже невигідно.
З цього випливає четверта причина – припинення витрачання ресурсів на генетично чужих дітей. Нерозумно вкладати свої фінанси в чужих дітей, оскільки потім їх може не вистачити на своїх, а значно важливішим є продовження власного роду. У тварин може мати місце дітовбивство для того, щоб повторно запліднити самку. Чоловіки перейняли певні психологічні механізми, що може проявлятися в агресивних проявах до дітей жінки від іншого партнера [2, с. 613].
Роберт Сапольскі, окрім конкуренції за право володіння жінкою, виділяє ще й таку причину агресії як відмова від сексу [4, с. 349]. Існує думка, що жінки сприймаються чоловіками більше як сексуальні об’єкти, що має наслідки для насильницької поведінки, спрямованої проти них. Також вчені-феміністки припускають, що насильство з боку інтимного партнера виникло із патріархальної системи, в якій чоловіки прагнуть домінувати над жінками. Відмову від сексу чоловіки можуть сприймати як соціальне відторгнення, тому це може викликати агресію та бажання помститись. Експерименти, в яких учасники відмовляються від своїх романтичних партнерів, посилюють агресивну поведінку по відношенню до партнера [3, с. 55-56].
Жінки частіше зазнають фізичних ушкоджень і використовують агресивні прояви для самооборони [3, с. 55]. Слід зазначити, що форми агресії жінок проти одностатевих суперниць менш яскраві та менш жорстокі. Щодо вербальної агресії, то її проявляють майже так само, як і чоловіки [2, с. 615]. Окрім словесного прояву, як жінки, так і чоловіки вдаються до ляпасів, плювків та ударів. Але жінки рідше вдаються до вбивства свого партнера [2, с. 616]. Уже зазначалося, що жінки зазвичай знецінюють конкурентку в очах чоловіка. Те саме стосується і чоловіків – вони ставлять під сумнів статус та репутацію іншого чоловіка, щоб зробити його менш бажаним [2, с. 609].
Розглянемо деякі аспекти в романтичних стосунках за біполярною шкалою прихильність-уникнення. Більш тривожно прив’язані особи надмірно уважні до сигналів відторгнення з боку партнера, і їм важко відключитися від сигналів, які вказують на страждання у стосунках. Уникнення прихильності характеризується спробами уникнути емоційної близькості з партнером і фізичної близькості з ним. Люди, які уникають прив’язаності, наголошують на незалежності та самостійності у стосунках, щоб сприяти зменшенню залежності від партнера та поведінки, спрямованої на близькість. Еволюційні точки зору припускають, що романтичні зв’язки прихильності регулюють і контролюють загрози (фактичні чи уявні) для романтичних стосунків, такі як сигнали до невірності партнера або зниження прихильності. Відповіддю на такі загрози можуть бути ще більші ревнощі [1, с. 332-333].
Висновок. Провівши аналітичне дослідження на цю тематику, я виокремила основні еволюційні причини агресії у романтичних стосунках: нанесення шкоди одностатевим суперникам, захист від нападу, утримання партнерів від сексуальної невірності, припинення витрачання ресурсів на генетично чужих дітей та відмова жінки від сексу зі своїм чоловіком. Аналізуючи міри проявів агресії, можна стверджувати, що сексуальні ревнощі є найбільшим тригером, який здатний призводити до фатальних наслідків. Чоловіки іноді вбивають інших чоловіків, які, як виявилося, займалися сексом зі своїми дружинами. Також насильство з боку інтимного партнера вчиняється щодо своєї половинки як покарання за невірність або як засіб стримування потенційної майбутньої невірності. Вербальну агресію жінки й чоловіки застосовують приблизно однаково, а от щодо фізичної агресії є певні відмінності – особи чоловічої статі самі вдаються до такої поведінки, а особи жіночої статі використовують її як самооборону, проте набагато частіше стають жертвами.
Список літератури:
1.Barbaro N., Boutwell B. B., Shackelford T. K. Associations between attachment anxiety and intimate partner violence perpetration and victimization: Consideration of genetic covariation. Personality and Individual Differences. 2019. Vol. 147. P. 332–343. URL: https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.05.008 (date of access: 20.10.2024).
2.Buss D. M., Shackelford T. K. Human aggression in evolutionary psychological perspective. Clinical Psychology Review. 1997. Vol. 17, no. 6. P. 605–619. URL: https://doi.org/10.1016/s0272-7358(97)00037-8 (date of access: 20.10.2024).
3.Chester D. S., DeWall C. N. The roots of intimate partner violence. Current Opinion in Psychology. 2018. Vol. 19. P. 55–59. URL: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.04.009 (date of access: 20.10.2024).
4.Sapolsky R. M. Behave: The Biology of Humans at Our Best and Worst. Penguin Random House, 2017.
5.Szepsenwol O., Zamir O., Simpson J. A. The effect of early-life harshness and unpredictability on intimate partner violence in adulthood: A life history perspective. Journal of Social and Personal Relationships. 2019. Vol. 36, no. 5. P. 1542–1556. URL: https://doi.org/10.1177/0265407518806680 (date of access: 20.10.2024).
________________________
Науковий керівник: Морозова-Ларіна Ольга Ігорівна, кандидат психологічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter