У ХХI столітті дошкільна наука значно розвинулась, враховуючи нові дослідження в галузі нейробіології. Завдяки нейронауці було виявлено, що перші роки життя є критично важливими для формування основних когнітивних та емоційних навичок дитини. Це допомогло вдосконалити дошкільні програми для стимуляції розвитку дітей на ранніх етапах. Нейробіологія показала, що мозок дітей надзвичайно пластичний, особливо в ранньому віці. Науковці визначили, що певні періоди дитинства є вирішальними для формування важливих навичок (наприклад, мовлення, соціалізації, емоційного інтелекту). Це вимагає адаптації методик навчання та виховання під конкретний вік дитини. Пластичність означає здатність мозку змінюватися під впливом досвіду. Нейробіологію раннього розвитку дитини активно досліджували науковці та дослідницькі групи.
Так, наприклад, Патрісія Куль (Patricia Kuhl) – досліджує розвиток мовлення у дітей та його зв’язок із роботою мозку. Вона відома своїми дослідженнями, які показують, як діти сприймають мову та як їх мозок адаптується до вивчення нових мов [1]. Американська дослідниця, яка відома своїми дослідженнями щодо розвитку мовлення і когнітивних здібностей у дітей ( "The Linguistic Genius of Babies: How Babies Learn Languages and What it Means for the Rest of Us"). Чарльз Нельсон (Charles A. Nelson) – спеціаліст у галузі нейробіології розвитку, який займається вивченням того, як соціальні та емоційні умови впливають на розвиток мозку дитини [2]. Його дослідження, зокрема, стосуються дітей, які виховуються в несприятливих умовах. Професор педіатрії та нейропсихології, що вивчає розвиток мозку та поведінки у дітей, зокрема вплив на ранній розвиток несприятливих умов життя ( "From Neurons to Neighborhoods: The Science of Early Childhood Development"). Адел Даймонд (Adele Diamond) – досліджує виконавчі функції мозку, такі як увага, самоконтроль та когнітивна гнучкість у дітей. Її роботи є важливими для розуміння того, як розвиваються ці функції в ранньому дитинстві. Одна з провідних експерток в області когнітивної нейробіології, яка досліджує виконавчі функції мозку у дітей ("Developmental Cognitive Neuroscience of Children: Executive Functions and Their Implications").Розглядаються теоретичні та методологічні питання побудови перспективи розвитку виконавчої функції (ВФ) у дитинстві та підлітковому віці. Цей огляд зосереджений на дослідженнях, які охоплюють великі вікові діапазони. Шон Деоні (Sean Deoni) – вивчає розвиток білої речовини мозку у дітей і її вплив на когнітивний розвиток. Вчені використовують новітні методи, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (fMRI) та інші нейровізуалізаційні технології, щоб глибше розуміти розвиток мозку у дітей на ранніх стадіях життя.
Отже, нейробіологія значно вплинула на дошкільні програми, допомагаючи зрозуміти, як мозок дітей розвивається і як навчання в ранньому віці може оптимізувати цей процес. Зокрема, дослідження показали важливість гри, емоційного зв’язку та сенсорного досвіду для розвитку мозку. Це привело до інтеграції активностей, що сприяють когнітивному, емоційному та соціальному розвитку дітей, таких як ігри, що стимулюють уяву, і заняття, що включають взаємодію та рух.
Література
1. Huber, E., Ferjan Ramírez, N., Corrigan, N. M., & Kuhl, P. K. (2023) Parent coaching from 6 to 18 months improves child language outcomes through 30 months of age. Developmental Science, Article e13391. https://doi.org/10.1111/desc.13391
2. Nelson, C. A. (2000). The Neurobiological Bases of Early Intervention. In J. P. Shonkoff, & S. J. Meisels (Eds.), Handbook of Early Childhood Intervention (2nd ed., pp. 204-228). Cambridge, MA: Cambridge University Press. http://dx.doi.org/10.1017/CBO9780511529320.012
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter