Евфемізми відіграють важливу роль у різних сферах суспільного життя, зокрема у праві та судочинстві, і виступають як мовні конструкції, що пом'якшують або приховують певні аспекти дійсності.
Юридична мова характеризується дефінітивністю, точністю, офіційністю та чіткістю, але іноді доводиться замінювати терміни на вислови та вирази, які використовуються для уникнення надмірної жорсткості або для приховування елементів інформації, які є несприятливими для певних сторін.
Евфемізми є частиною цього процесу і можуть бути інструментом маніпуляції для впливу на юридичні тексти, судження та громадську думку. Точність і однозначність мають вирішальне значення в правовій системі, а використання евфемізмів у юридичних текстах може спотворювати правду або розкривати справжній зміст.
Важливість цієї теми полягає в сучасній тенденції до вдосконалення юридичної термінології та запобігання маніпуляціям через неточні формулювання в законах і судових рішеннях. Розуміння того, як і чому евфемізми використовуються в юридичних текстах, може допомогти краще зрозуміти механізми мовного маніпулювання та протидіяти їм.
Евфемізми — це мовні одиниці, що використовуються для заміни неприємних або потенційно конфліктних висловів на більш м'які чи нейтральні. У сфері права їх застосування може впливати на інтерпретацію закону, юридичних документів та судових рішень [2, c.30]. В Енциклопедії Сучасної України О. О. Тараненко пропонує таке визначення: евфемізм (грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, які вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої назви, вже наявної при перейменуванні або логічно найбільш умотивованої при первинному найменуванні [7].
На перший погляд, юридична мова повинна бути максимально точною, однак на практиці ми часто спостерігаємо випадки, коли евфемізми використовуються для приховування реальних намірів чи створення певної картини для суду або громадськості.
Щоб зрозуміти значення евфемізмів в юридичному дискурсі, необхідно виокремити основні функції, які вони виконують у правових текстах. Заслуговує на увагу класифікація Р. М. Ключника, який поділяє їх на такі групи: 1) камуфлююча, яка полягає в тому, що мовець намагається уникнути вживання різкого або навіть табуйованого слова чи виразу; 2) інтенсіональна, що полягає у використанні евфемістичних замін для досягнення вигідного для мовця комунікативного ефекту; 3) соціально-регулятивна, яка виражається в тому, що евфемізми допомагають учасникам політичних взаємодій підтримувати існуючі правила гри, використовуючи загальноприйняті найменування тих чи інших об’єктів; 4) контактовстановлююча, спрямована на уникнення конфліктів та встановлення продуктивної комунікації шляхом усунення з мовлення тих лексем, які можуть спричинити конфлікт чи непорозуміння; 5) експресивна, спрямована на відбиття емоційного стану мовця, його ставлення до об’єкта обговорення; 6) естетична, яка проявляється в тому, що евфемізми використовуються для більш витончених позначень тих явищ політики, які викликають негативні емоції, тому усне й письмове мовлення стає більш «красивим», приємним для сприйняття [1, с. 32].
Німецький філософ Мартін Гайдеґґер зазначає, що евфемізми в юридичній практиці часто використовуються для пом'якшення різких термінів та уникнення негативних конотацій. Дослідження Гайдеґґера підкреслює, що ці мовні інструменти допомагають підтримувати професійну дистанцію та зменшують емоційний тиск [3, c.5].
На думку О. Селіванової, часте використання евфемізмів призводить до поступового зниження їх ефективності як засобу пом'якшення значення. За її спостереженням, евфемізми з часом втрачають свою здатність приховувати або пом'якшувати неприємну реальність, оскільки люди звикають до них. Це, в свою чергу, створює потребу в заміні таких евфемізмів на нові, які продовжують виконувати функцію «відбілювання» певних явищ чи понять [6].
Х. П. Пайонкевич у своїх дослідженнях розглядає евфемізм як потужний лінгвістичний інструмент, який використовується для пом'якшення висловлювань і приховування неприємної чи потенційно образливої інформації. За її думкою, евфемізми не лише допомагають уникнути конфліктів і зберегти ввічливість у комунікації, але також можуть служити маніпулятивним засобом для впливу на свідомість адресатів. [5, c.209].
Одним із прикладів є термінологія, що стосується кримінальних справ. Часто замість прямого називання дій чи злочинів використовуються менш агресивні вирази. Наприклад, у судових процесах замість «вбивство» може використовуватися більш нейтральний вираз «заподіяння смерті» або «завдання летальних наслідків», що зменшує емоційний вплив на учасників судового процесу. Такі формулювання допомагають адвокатам або суддям м'якше подавати інформацію, впливаючи на емоційний стан присяжних або свідків, що може вплинути на сприйняття обвинуваченого як менш винного. Вони є прикладом використання евфемізмів для зниження психологічного тиску в суді, але водночас можуть змінювати акценти у справі.
Ще один аспект, в якому використовуються евфемізми, пов'язаний з формулюванням законодавства. Закони часто складаються таким чином, що важливі або суперечливі питання ховаються за абстрактними або нейтральними термінами. Наприклад, замість того, щоб прямо вказати на обмеження певних категорій прав громадян, іноді використовується вираз «захист національної безпеки». Це дозволяє законодавцям уникати відкритого обговорення порушень прав людини, використовуючи позитивні формулювання для приховування справжньої мети закону [4, c.17].
У юридичних текстах, особливо в контексті корпоративного права, евфемізми також слугують для приховування економічних або політичних мотивів. Такі вирази як «податкова оптимізація» часто використовуються замість більш точного терміну «ухилення від сплати податків», тим самим надаючи діям законного вигляду. Такі мовні прийоми маніпулюють громадською думкою і дозволяють законодавцям уникати громадського осуду.
У цивільному праві евфемізми використовуються для пом'якшення виразів, що стосуються спорів між окремими особами або організаціями. Використання евфемізмів допомагає підтримувати професійну атмосферу та зменшити кількість суперечок. Наприклад, замість терміна «порушення договору», який може підкреслити негативні аспекти ситуації, використовується термін «невиконання договірних зобов'язань». Таке формулювання може допомогти зменшити конфліктність у суперечках і зберегти конструктивний підхід до вирішення проблем.
Інший приклад – використання терміна «фінансові проблеми» замість «банкрутство». Таке пом'якшення допомагає уникнути негативного сприйняття фінансових труднощів і зберегти ділові відносини між сторонами. У цивільному праві евфемізми допомагають зняти напругу в суперечках, що важливо для досягнення врегулювання і збереження робочих відносин.
В адміністративному праві евфемізми використовуються для пом'якшення термінів, що описують адміністративні порушення або санкції. Це допомагає зберегти позитивний імідж органів влади і зменшити негативний вплив на громадськість. Наприклад, замість терміна «порушення закону», який може звучати різко, використовується «адміністративні порушення». Це пом'якшення зменшує сприйняття дій як серйозних правопорушень. Інший приклад — «невідповідність» замість «порушення правил». Таке формулювання допомагає зменшити негативний відгук про недотримання нормативних вимог. Евфемізми в адміністративному праві сприяють уникненню соціального осуду та зменшенню напруги в суспільстві.
Використання евфемізмів у юридичній мові також стосується соціально чутливих питань, таких як дискримінація, гендерні права та расові конфлікти. Нечіткі вирази можуть використовуватися для зняття емоційної напруги громадян, але вони приховують реальні проблеми та ускладнюють їх вирішення. Наприклад, замість того, щоб відкрито говорити про дискримінацію, використовують вираз «питання рівності», який не тільки не викликає такого емоційного резонансу, але й не фокусує увагу на конкретних проблемах [4, c.91].
Важливо зазначити, що використання евфемізмів не завжди є негативним. По-перше, евфемізми допомагають підтримувати професійну етику та нейтральність у юридичному письмі. Юридична термінологія часто вимагає високого ступеня точності, а деякі терміни можуть бути занадто різкими або емоційними. По-друге, евфемізми можуть зменшити емоційний вплив на суддів і присяжних, що є важливим аспектом справедливого судового розгляду. Судовий розгляд може бути дуже стресовим, а емоційне сприйняття може впливати на прийняття рішень. Уникнути надмірної упередженості можна, використовуючи більш м'які формулювання, наприклад, «незаконне привласнення майна», а не «крадіжка». Це дозволяє зосередитися на фактах справи, а не на емоційних аспектах.
Однак евфемізми мають і зворотний бік. Вони можуть бути використані як інструмент маніпуляції, зміни сприйняття злочину та приховування серйозності правопорушення. Наприклад, термін «зловживання владою» може замінити більш прямолінійне «корупція», що може послабити негативний сенс злочину і вплинути на вирок суду. Використання таких евфемізмів створює можливості для викривлення дійсності та упередженої інтерпретації подій.
Захист репутації – ще одна причина використання евфемізмів. Там, де публічний осуд може бути шкідливим, більш евфемістичні формулювання допомагають уникнути негативної уваги. Наприклад, «неналежна поведінка» може бути використана замість «переслідування», щоб уникнути сильного негативного впливу на репутацію особи чи організації.
Крім того, евфемізми можуть використовуватися для задоволення правових або процедурних вимог. Наприклад, у справах медичного та сімейного права м'які формулювання допомагають захистити приватність сторін і зменшити суспільну напругу, що є важливим аспектом забезпечення справедливості та конфіденційності.
Отже, роль евфемізмів у юридичних текстах є багатогранною та дискусійною. З одного боку, вони полегшують комунікацію, знижують емоційну напругу та допомагають підтримувати нейтральний тон. З іншого боку, їх надмірне або недоречне використання може призвести до викривлення або маніпулювання істиною. Важливо, щоб евфемізми використовувалися з обережністю та з урахуванням їхнього впливу на прозорість судового процесу та правосуддя.
Список літератури
1. Ключник Р. М. Дискурс протесту та політична коректність: до питання про евфемізми в політичній комунікації. / Р. М. Ключник / Регіональні студії, 2018. № 13. С. 30–35.
2. Крашеніннікова Т.В. Маніпулятивні властивості мови // Актуальні проблеми сучасних лінгвістичних досліджень та застосування інноваційних технологій викладання мов у вищій школі нефілологічного профілю: матеріали Всеукраїнської наук. конф. (м. Дніпро, 26 травня 2017 р.). Дніпро: Адверта, 2017. С. 17-26.
3. Euphemisms and non-proximal manipulation of discourse space: The case of blue-on-blue. (2019). Lingua, 225(4). https://doi.org/10.1016/j.lingua.2019.04.001
4. Назаренко О. І., Нестеренко О. Є. Особливості лінгвальної маніпуляції у судовому дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія». 2022. №. 13 (81). С. 87-91.
5. Пайонкевич Х. П. Лінгвістичний феномен "евфемізм" та його функції. Одеський лінгвістичний вісник. 2014. Вип. 4. С. 206-209.
6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2006. 716 с.
7. Тараненко О. О. Евфемізм. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-18587
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter