|
|
|
МОВНІ ТА НЕМОВНІ КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СТОСУНКАХ
| |
| 06.03.2010 19:03 |
|
Автор: Настас Оксана Миколаївна, Ковальчук Олена Василівна, Ткачик Ярослав Юрійович, студенти економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича
|
|
[Міжнародна економіка та бізнес. Міжнародні відносини. Зовнішньоекономічна діяльність] |
Міжнародне економічне співробітництво сприяє створенню нової інформаційної економічної системи, де основним фактором виробництва - це знання.
В глобальному суспільстві інформація є основою економічного зростання революційних нововведень в технологіях та зрушень у господарській діяльності. Комунікація вже давно перестала розцінюватись виключно, як «спілкування», тобто поширення даних за безпосередньої участі суб’єктів. Сьогодні комунікативний процес включає також приховування інформації, спекуляцію нею та монополізацію права на користування.
Дослідження даної теми в науковій літературі висвітлені фрагментарно. Комунікацію в економіці розглядають здебільшого на рівні менеджменту компанії, абстрагуючись від зовнішніх процесів.
Найкраще питання комунікації розроблене американським економістом Томасом Сантом (Tom Sant). Значна частина його праць присвячена ефективності збуту інформації. Він є творцем першої світової системи автоматизації немовних комунікацій в міжнародному бізнесі.
Наслідком еволюційного розвитку комунікацій є їх поділ на дві групи - мовні та немовні. Дослідження взаємодії даних комунікативних груп та їх вплив на міжнародні економічні стосунки, визначення зміни економічного суспільства через домінування фактору «інформація» і є метою даної роботи.
Основними об’єктами дослідження є комунікативні канали та інформація, що ними поширюється. Суб’єктами – всі суб’єкти міжнародних економічних відносин.
Сьогодні існує понад 500 дефініцій терміну «комунікація», одним з найпростіших та найхарактерніших з точки зору економіки, є визначення даного процесу, як передачі інформації різними засобами від комуніканта до комуніката (тобто від джерела до одержувача, від мовця до співрозмовника).
Важливо зазначити, що процес передачі даних включає транспортування та обов’язкову доставку. Успішна комунікація передбачає донесення до комуніката всіх ста відсотків інформації.
З розвитком світових відносин, змінюється не тільки протікання комунікативних процесів, але й значимість їх для суб’єктів економічних стосунків. Підтверджуючи думку, що історичний розвиток світових комунікацій є наслідком економіко-суспільних відносин та взаємозв’язків між країнами щодо поширення, спекуляції чи приховання інформації, розглянемо три етапи формування сучасного комунікативного процесу: соціалістичний, індустріальний та постіндустріальний.
Соціалістичний етап передбачає повний контроль над комунікативними каналами. Будь-які потоки інформації, які виникають в міжнародних стосунках мають бути спрямованими на мобілізацію ресурсів, щоб покращити розвиток країни, а не на одержання прибутку компаніями.
Індустріальний етап характеризується рухом незалежної інформації, яка контролює діяльність різних економічних суб’єктів, є точною та об'єктивною. Основним завданням суб’єктів міжнародних економічних стосунків тут – це збагачення середнього достатку народу та відкритість економічних процесів.
Інформаційне суспільство ж є постіндустріальною концепцією, що базується на знаннях. Характерним для цього етапу є:
• створення глобального інформаційного простору;
• монополізація «прав на інформацію»;
• зростання частки інформаційних комунікацій у ВВП;
• вплив інформації ТНК на світове життя;
• міждержавна нерівність;
• загострення проблем інформаційної безпеки.
Якщо розглядати розвиток засобів мовних комунікацій у контексті розвитку економічних процесів, то можна зробити висновок про відсутність чітких меж формування нових зразків економічних систем. Кожне суспільство (країна) залежно від свого розвитку й наявних процесів використовує різні засоби зв’язку чи спілкування.
Стрімкий розвиток комунікативних технологій у XXI столітті дозволяє швидко вирішувати економічні та соціальні проблеми, проте, через монополізацію прав на інформацію певними країнами чи компаніями, скористатись цим методом здатні тільки суб’єкти з вагомою часткою виробництва на ринку комунікативних технологій чи високим прибутком. Саме розвиток таких технологій дозволяє країнам-лідерам корегувати й дозувати інформацію, одержуючи ряд економіко-політичних переваг, що збільшує розрив між країнами. Починаючи з 2007 року країнами було витрачено рекордні суми з метою проникнення на ринок портативних комунікацій.
Невелика різниця у витратах на виробництво комунікативних засобів між розвинутими країнами демонструє «гонку інформаційних технологій». Держави із високим рівнем ВВП витрачають більше коштів на новітні технології портативних комунікацій, тобто прогресивніша країна намагається використовувати кращі засоби комунікацій.
Основною складовою мовної комунікації є вербальне та невербальне спілкування. Вагомість словесної мови в постіндустріальному суспільстві при встановлені певних економіко-значимих контактів складає тільки 10%, невербальне спілкування - приблизно 78%. Суб’єкти міжнародних економічних відносин змушені стикатись з різномовністю партнерів, наслідком чого стали пошуки універсального засобу комунікацій. Основним засобом міжнародного спілкування утвердилась англійська мова, яка є домінуючою в сфері обслуговування світових телекомунікацій та укладання договорів(57%).
Наслідком поширення інформації є виникнення нових економічних ідей та рішень, які вигідно використовуються на міжнародному рівні. Саме тому витрати на придбання та обслуговування одиниць телекомунікацій оцінюються мільярдами. На світовому ринку Інформаційно-Комунікаційних Технологій (ІТС) протягом 2009 р. загальний грошовий оборот склав 1797 млрд. у.о., в порівняні з 1996 р. ( грошовий оборот –143 млрд. у.о.) ця сума збільшилась на 1654 млрд. у.о., поступово зростаючи кожного року. Попит на товари які створюють та обслуговують процес комунікації має хвильоподібну структуру і досягає свого піку кожні два-три роки.
У 2008 р. значно скоротився попит на використання систем електронних мереж для процесів купівлі-продажу, це здебільшого пояснюється затвердженням Інтернету як глобальної мережі (яка сприяє спрощенню процесу вибору, дослідженню цін, надає змогу порівнювати диференційовані товари). За даними на грудень 2010 р. 81% усіх користувачів електронних мереж, звертаються до Інтернету в пошуках товарів, а 76% стверджують, що через Інтернет їм значно простіше спостерігати за новинками на ринках.
Найбільша частка користувачів Інтернету, що здійснюють купівлю в системі он-лайн станом на 2009р. припадає на жителів Норвегії (61%), Данії (59%), Великобританії (58%), Нідерландів (57%). У 2004 р. лідерами були Швеція, Люксембург та Ісландія. Причиною суттєвого спаду купівлі товарів через Інтернет в цих країнах є зростання наявної продукції на внутрішніх ринках. Цікаво підмітити, що хоч і більша частина користувачів мережею зосереджено в Азії - 42,6%, проте, три чверті з них є пасивними споживачами.
Цільова інформація не завжди здатна охопити необхідну аудиторію споживачів. Для того щоб розширити взаємозв’язок між комунікантом та комунікатом, в багатовекторному спілкуванні, використовують комунікативний канал. Комунікативний канал – це спосіб розповсюдження мовної інформації, що зазвичай супроводжується використанням продукції сектору медіа (радіо, телебачення, друковані матеріали, телефонний зв'язок, тощо). Комунікативні канали в міжнародних комерційних стосунках, слугують способом поширенням реклами чи антиреклами. Продажі розрекламованих медіа товарів, ще на початку 80-х років минулого століття, перевищували на 256% продажі товарів інших компаній. Проте, за даними на початок 2009 р. загальна частка продажів розрекламованих медіа товарів зменшилась (не дивлячись на те, що 80% фірм по всьому світу збільшили вкладання в дану сферу). Однією з причин такого процесу є потужність функціонування мереж, як засобу передачі інформації про дешевший та якісніший аналог. Наслідком такої революції в сфері реклами є намагання взяти під контроль мережевий ринок та обмежити певну категорію користувачів доступом до специфічної реклами.
Загалом, первинність інформації в економічному житті, спричинила виникнення нового суспільства, в якому володіння знаннями є рівноправним фактором виробництва. Інформація тут забезпечує розвиток технологій, промисловості, міждержавних відносин. Економічні суб’єкти, які користуються новітніми впровадженнями у галузі комунікацій не тільки одержують вищі прибутки, але й покращують рівень життя, економлять час і зусилля.
Недоліком функціонування комунікативного процесу на сучасному етапі є збереження достовірності інформації. «Гонка інформаційних технологій» перетворила дану сферу в серйозний конкурентний бізнес з нерівномірною участю країн в обміні (спостерігається розмежування правдивості інформації, доступ до неї).
Впровадження новітніх засобів комунікації відбувається хвильоподібно залежно від життєвого циклу товарів (від декількох місяців, до 2-3 років). ЖЦТ комунікацій, за останній період, характеризується рекордно короткими термінами, такий процес швидкого зістарення забезпечує ринки країн, що розвиваються відносно новими дешевими технологіями та дає змогу активніше брати участь у житті світової спільноти.
Розвиток Інтернету, як глобальної мережі, спричинив формування механізмів які здатні регулювати економічні сфери: виробництво, конструювання, туризм, транспорт, страхування, операції з нерухомістю, фінансове посередництво і т.д. Користувачі не бояться вклади власні кошти в електронні проекти та операції, купувати товари, обмінюватись ними та ділитись ідеями - це пришвидшує обмін товарами та послугами, а також збільшує світовий грошовий оборот.
Отже, комунікаційні засоби в економіці дозволили вирішити нагальне питання – питання часу, тим самим розпочавши новий етап розвитку світу де основним є знання та миттєвість. Зміна суспільства і еволюція комунікацій - це розвиток технологій, який об’єднує країни, саме так сьогодні створено висококваліфіковане економічне співробітництво, відбувається динамічний обмін ідей, та збільшується зайнятість населення світу.
Список використаної літератури:
1. Массовая коммуникация: Западные теории и концепции [Електронний ресурс]//: (электронная библиотека факультету журналистики, ФГОУ ВПО «Чувашский государственный университет имени И.Н. Ульянова»)/ Г. П. Бакулев//C.227. – Режим доступу: http://www.chuvsu.ru/~jornal/bibl/bibl.html
2. Unified communications [Електронний ресурс]//: Wikipedia Free Encyclopedia/ - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Unified_communications (16.12.09).
3. The International Communications Market 2008 [Електронний ресурс]//: (Ofcom). – Режим доступу: http://www.ofcom.org.uk/research/cm/icmr08/.
4. Statistics [Електронний ресурс]//: (Organisation for Economic Co-operation and Development). - Режим доступу: http://www.oecd.org/topic/0,3373,en_2649_37441_1_1_1_1_37441,00.html (25.12.09).
e-mail: sonrisa-an@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter