Основою управління сучасною медичною лабораторією є менеджмент та маркетинг, оскільки на перший план виходить рентабельність та її економічна діяльність. У системі управління якістю лабораторії постійне поліпшення якості та зниження витрат на її забезпечення здійснюють за допомогою використання циклу Шухарта–Демінга; цикл PDC (S) A – англомовний акронім: Плануй (Plan) → Виконуй (Do) → Перевіряй (контролюй) (Check) або вивчай (Study) → Дій (Act). Саме це об’єднує ISO 31000 з усіма стандартами серії ISO. Для забезпечення безперервного покращення діяльності застосовують засновані на цьому циклі підходи, що дає можливість прогнозувати ризики, розробляти організаційно-технічні заходи щодо їх попередження або зменшення, дозволяє лабораторії гарантувати, що її процеси забезпечені ресурсами та управляються належним чином і дають можливість виявляти й реалізовувати організаційно-технічні заходи для їх покращення. Управляти ризиками означає визначати перспективи та виявляти можливості для вдосконалення діяльності, а також не допускати або скорочувати ймовірність небажаного перебігу подій [1, с. 47].
Складові циклу Демінга у медицині:
PLAN (Плануй): • Визначити необхідні входи процесів медичної допомоги та очікувані від них виходи. • Визначити послідовність та взаємодію процесів медичної допомоги. • Визначити індикатори якості медичної допомоги, критерії (КРІ) та методи (зокрема, моніторинг, вимірювання та відповідні показники діяльності), необхідні для забезпечення результативності як при здійсненні цих процесів. • Визначити ресурси, які необхідні для цих процесів, та забезпечити їх наявність. • Призначити відповідальних осіб з повноваженнями по цим процесам. • Розглядати ризики та можливості процесів.
DO (Виконуй): • Надання медичної допомоги та медичних послуг згідно процедур, стандартних операційних процедур (СОП), лікарських протоколів (ЛП) і т.д.
CHECK (Перевіряй): • Оцінка процесів медичної допомоги відповідно до встановлених індикаторів якості медичної допомоги та критеріям (КРІ).
ACT (Дій): • Ведення будь-яких змін, які необхідні для забезпечення того, щоб процеси медичної допомоги досягали своїх передбачуваних результатів.
• Покращити процеси та систему управління якістю [2, с. 10].
У 2015 р. український уряд ініціював трансформаційну реформу системи охорони здоров’я, метою якої було поліпшення показників здоров’я населення та забезпечення фінансового захисту від надмірних витрат на охорону здоров’я «з кишені» пацієнтів. Реформа повинна була впроваджуватися шляхом модернізації та інтеграції системи надання послуг, запровадження змін до механізмів оплати надавачам медичних послуг, які б стимулювали ефективність, а також шляхом покращення якості медичних послуг. Кульмінацією реформи став новий закон про фінансування системи охорони здоров’я – Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» 2017 р., – яким було запроваджено гарантований пакет медичних послуг під назвою Програма медичних гарантій (ПМГ) і створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ) в ролі стратегічного закупівельника послуг для цієї програми [3, с.1].
НСЗУ закуповує послуги у надавачів, використовуючи контрактування на основі договорів, які містять низку специфікацій на послуги, які стосуються організації надання послуг, оснащення, та персоналу [3, с.11].
У 2024 році Постановою КМУ № 781 «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» Уряд сформував перелік випадків, за яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати платні медичні та додаткові послуги пацієнтам, які не покриває Програма медичних гарантій. Ця Постанова набуде чинності з 01.01.2025 року.
Отже, перед керівником державної медичної лабораторії стоять завдання: впровадження платних медичних послуг поряд з наданням медичних послуг за пакетами ПМГ, планування бюджету та маркетинг з просування лабораторних послуг, укріплення позиції лабораторії на ринку шляхом ефективного використання ресурсів, підготовка лабораторних процесів до вимог ДСТУ EN ISO 15189, розробка та впровадження стандартних операційних процедур (СОП).
Висновок: основою управління у медичних лабораторіях є впровадження міжнародної системи менеджменту якості відповідно вимог стандартів ISO.
Список літератури:
1. В. Тіхенко, Н. Тіхенко, «Удосконалення системи управління якістю надання послуг медичними лабораторіями на підставі ризик – орієнтованого підходу», Стандартизація, сертифікація, якість – № 1( 113), c.47 - 52, 2019.
2. Система управління якістю в медицині: Практичні роботи [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. спеціальності 163 «Біомедична інженерія» / О. К. Білошицька; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл: 2,13 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 63 с.
3. Бреденкамп, Керін, Еліна Далє, Олена Дорошенко, Юрій Джигир, Ярно Хабіхт, Лорейн Хоукінс, Олександр Кацага, Катерина Майнзюк, Христина Пак, та Ольга Зусь. 2022. Реформа фінансування системи охорони здоров’я в Україні: прогрес та майбутні напрями. Міжнародний розвиток у фокусі. Вашингтон, округ Колумбія: Світовий банк. doi:10.1596/978-1-4648-1908-7. Ліцензія: Creative Commons Attribution CC BY 3.0 IGO
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter