Вступ. Ревматоїдний артрит (РА) – хронічне аутоімунне захворювання зі стійким, симетричним ураженням дрібних і великих суглобів, залученням в запальний процес внутрішніх органів і систем. При цьому захворюванні остеопороз є наслідком як РА, так і терапії глюкокортикоїдами. Серед хворих на РА із супутніми захворюваннями наявні явища остеопенії та остеопорозу в 88 % випадків захворювань скроневонижньощелепних суглобів (СНЩС), здебільшого його компресійно-дислокаційної дисфункції. [1,2]. При великому різноманітті апробованих методів діагностики захворювань СНЩС не описані чіткі характеристики цього стану, мають особливості діагностичного процесу, особливо на фоні ревматоїдного артриту та остеопорозу.
Мета. Удосконалення індивідуального обстеження пацієнтів з дисфункцією СНЩС на фоні ревматоїдного артриту та остеопорозу.
Матеріали і методи. Проведено обстеження 49-ти пацієнтів з ревматоїдним артритом 2-го ступеня (встановлений лікарем-ревматологом), який підтверджувався у всіх хворих за рахунок ревматоїдного фактору та антитіл до циклічних цитрулінованих пептидів. Об’єктивним оглядом визначали наявність болісних змін в суглобах, обсяг руху в них, м'язову силу, тонус жувальних м’язів [3]. При локальному обстеженні виявляли болючість в ділянці суглоба, надмірне максимальне відкривання рота більш ніж 2,5 см між центральними різцями щелеп, шумові явища, дискомфорт при жуванні. УЗД суглобів застосовували для визначення наявності надлишкової рідини в суглобі, ознак запалення навколосуглобових тканин, сухожиль, розростання синовіальної оболонки, пошкодження суглобового хряща у вигляді ерозій [4].
Лабораторні методи дослідження були призначені лікарем-ревматологом для діагностики РА, прогнозування тяжкості захворювання та контролю за його перебігом. Це ревматоїдний фактор, анти-ЦЦП, маркери запалення( ШОЕ, СРБ), аналізи крові, дослідження синовіальної рідини. При ревматоїдному артриті проводять рентгенографію кистей і стоп та СНЩС. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) для визначення наявності початкових ерозивних змін у суглобах. Для встановлення діагнозу дисфункції СНЩС використовували метод зонографії. Щільність кістки визначали за методикою контрастного посилення комп’ютерної томографії (КП КТ) і оцінювали по шкалі одиниць Хаунсвільда (ОХ). [5,6].
Результати. У 95% пацієнтів спостерігалась міалгія та артралгія з локалізацією в ділянках суглобів, а також жувальних та латеральних крилоподібних м'язів. При обстеженні зубних дуг у 100% пацієнтів спостерігалось зміщення середньої лінії щелеп від 2 мм до 4 мм, девіація при відкриванні рота. При пальпації голівок СНЩС у хворих відмічалась їх значна болісність. При оцінці форми суглобової голівки відзначалась її асиметрія. При рентгенологічному дослідженні – достовірне звуження суглобової щілини в передніх відділах у 100% пацієнтів з односторонньою гіпермобільністю суглобової голівки і неповним вивихом і розширення в задніх відділах на стороні вивиху в порівнянні з протилежною стороною. Характерні прояви для суглобового синдрому при остеопорозі: ранкова скутість в суглобах кистей (86%); стійке припухання дрібних суглобів кистей і стоп з розвитком запального процесу в інших суглобах (82%); симетричний характер ураження СНЩС. Рентгенологічні зміни, характерні для РА – зниження щільності кісткової тканини в ділянці суглоба, наявність кісткових дефектів, звуження суглобової щілини, а на пізніх стадіях можлива деформація суглоба [7]. На зонограмах виявлена деструкція в передньому відділі голівки щелепи. Щільність кісткової тканини лівої суглобової голівки – 247 ОХ, правої суглобової голівки – 265 ОХ, що свідчить про ознаки остеопорозу.
Висновок. Для встановлення діагнозу дисфункції СНЩС на фоні остеопорозу необхідне ретельне клінічне обстеження пацієнта кваліфікованими спеціалістами із застосуванням додаткових методів діагностики. Швидкий прогрес від дисфункції СНЩС до розвитку артрозу у пацієнтів з ревматоїдним артритом складав при спостереженні пацієнтів від 3 місяців до 2-х років.
Особливо важливою є мультидисциплінарна співпраця з лікарями інших спеціальностей ( ревматолог, невролог, остеопат та ін.).
Список використаних джерел
1. Захворювання скроневонижньощелепного суглоба. Клініка, діагностика, лікування: Навчальний посібник /укл.: Ю.І. Силенко, В.Л. Мельник, В.К. Шевченко, А.В. Дворник. – Полтава: ПДМУ, 2023. – 159 с.
2. Щелепно-лицева хірургія: підручник / О.О. Тимофєєв. – 3-тє видання. – Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2022. – 3-тє видання. – 792 с.
3. Мельник В.Л. Місце синдрому больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба серед больових синдромів обличчя / В.Л. Мельник, В.К. Шевченко, Ю.І. Силенко. // Український стоматологічний альманах. – 2018. – № 1. – С. 79–82.
4. Колісник Д.А., Силенко Ю.І. Стоматологічний статус у пацієнтів з остеопорозом. // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 4. – С. 22-24.
5. Романовський А.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит різного віку та статі. // Український ревматологічний журнал. – 2018. – № 4(74). – С. 56-61.
6. Герман С.А. Дослідження оптичної щільності кісткової тканини альвеолярних відростків у ділянці дефектів зубних рядів. // Український стоматологічний альманах. – 2016. – № 4. – С. 43-48.
7. Даценко М. Рентгенологічна оцінка стану кісткової тканини щелепи у хворих на системний остеопороз перед хірургічним етапом дентальної імплантації. // Український стоматологічний альманах. – 2023. – № 3. С. 38-43. https://doi.org/10.31718/2409-0255.3.2023.06
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter