Як свідчить досвід останніх десятиліть, спеціальності пов’язані з образотворчим мистецтвом стають усе популярніші в коледжах та університетах КНР. Тому випускникам стає складніше працевлаштуватися, адже кількість фахівців суттєво перевищує вакансії на ринку праці. Це змушує заклади освіти постійно змінювати й адаптувати мистецькі спеціальності до запитів сучасності. Серед традиційних та найбільш затребуваних спеціальностей залишаються образотворче мистецтво та дизайн, дизайн навколишнього середовища, промисловий дизайн, графічний дизайн. Відкриваються й нові напрями підготовки, пов’язані з менеджментом культури і мистецтва. Окрім цього, значні зусилля університетів спрямовуються на спеціалізації, що націлені на підготовку кваліфікованих фахівців, здатних оцінювати твори мистецтва.
Пандемія COVID-19 спричинила значні зміни в освітніх системах у всьому світі, включаючи КНР. В умовах пандемії мистецька освіта в університетах КНР змушена була пристосовуватися до функціонування в умовах обмежень. Адже студентам було важко відвідувати різноманітні художні виставки, розглядати та вивчати мистецькі проєкти. Спорадичні спалахи епідемії вплинули на безперебійну роботу програм підготовки фахівців образотворчого мистецтва. Заклади освіти вимушено перейшли на навчання онлайн. У той же час, базові університетські курси, такі як малювання, вимагають навчання на місці, щоб викладач міг обговорювати зі студентами точність перспективи форми, координацію кольорів, світла і тіні, складно успішно реалізувати під час онлайн- навчання.
Із такою ж проблемою зіткнулися й викладачі екологічного дизайну. Курси з реконструкції ландшафтної архітектури та комерційного дизайну відомих парків передбачали екскурсії до садів, а вже потім – малювання та виготовлення моделей. Однак через спалах епідемії сади були закриті для публіки, що вплинуло на навчальну програму та призвело до необхідності змінити початковий навчальний план, а інколи й відмовитися від деяких методів навчання. Використання онлайн-платформ та цифрових інструментів для малювання стало невід’ємною частиною освітнього процесу. Однак моделі ручної роботи неможливо якісно створити в Photoshop чи Corel Painter. І навіть якщо вони спочатку зроблені вручну, а потім відображаються за допомогою цифрових інструментів, результати не можна порівняти з можливостями живого навчання. Зрештою, архітектурні моделі піддаються впливу світла та вітру, коли вони демонструються на місці, і студенти можуть збирати відповідні дані для статистики й аналізу, щоб полегшити розуміння відповідного досвіду в архітектурі [1].
З огляду на епідемію COVID-19, яка охопила світ, шкільним учителям довелося вдаватися онлайн-навчання, діалогічної взаємодії у форматі запитань і відповідей, активного зворотного зв’язку, щоб виконати свої навчальні завдання, але це було не настільки ефективно, як навчання в класі. Відразу постала ціла низка проблем, адже учні не завжди мали доступу до необхідних матеріалів (фарб, пензлів та полотен) вдома, тому школам довелося організовувати доставку наборів для малювання додому або пропонувати альтернативні матеріали, які доступні в домашніх умовах; не всі учні мали стабільний доступ до інтернету та необхідні технічні засоби для онлайн-уроків; відсутність безпосередньої взаємодії між учителем та учнем ускладнювала процес коригування та покращення навичок малювання. Задля усунення вказаних проблем учителі проводили регулярні онлайн-консультації, відеоконференції та індивідуальні заняття для надання зворотного зв’язку та підтримки з використанням платформ WeChat та Weibo.
Ситуація суттєво змінилася завдяки можливості використання технологій змішаного навчання: поєднання онлайн та офлайн-занять. Це дозволило учням здобувати теоретичні знання онлайн, а практичні навички розвивати у класах під керівництвом учителів. Змішане навчання надало учням більше можливостей для індивідуального навчання, ураховуючи їх особистісні потреби та можливості.
Описане вище спонукало уряд КНР та суспільство до роздумів над проблемою гармонії людини і природи. Мистецька освіта також повинна продовжувати змінюватися, щоб реагувати на нові явища в навколишньому середовищі. Учнів почали спрямовувати на розвиток постійного інтересу до природи з раннього віку. Виклики пандемії призвели до інновацій та змін, які позитивно вплинули на освітній процес, бо учні стали демонструвати високі результати в освоєнні як традиційних, так і цифрових навичок, що робить їх конкурентоспроможними на ринку праці.
Ці зміни мають потенціал для продовження та подальшого розвитку в постпандемічний період, створюючи нові можливості для викладання у вищій школі та навчання образотворчого мистецтва. Досвід КНР в адаптації навчання малювання в умовах пандемії може бути корисним прикладом для систем освіти інших країн, що стикаються з подібними викликами.
Список літератури
1. Kini-Singh A. Art Education in the Time of a Pandemic: The Good, the Challenge, and the Future. URL: http://www.unboundjournal.in/wp-content/uploads/2020/08/Amita_Kini-Singh_03_Critiques.pdf (дата звернення: 26.08.2024).
______________________
Науковий керівник: Ткаченко Лідія Петрівна, доктор педагогічних наук, професор, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter