|
|
|
ПОШУК ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕОРІЇ ІГОР
| |
| 05.03.2010 10:29 |
|
Автор: Харитонюк Т.О., Клімук М.Л., студенти економічного факультету Національного університету «Острозька академія»
|
|
[Податкова система. Бюджетна система. Державне регулювання економіки] |
Важливим напрямком використання економіко-математичних методів в економічних дослідженнях є застосування теорії ігор у виробленні ефективних планових управлінських рішень. Це дає можливість визначити стратегії поведінки органів управління в конкретних умовах. Теорія ігор — теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту. Вона намагається математично зафіксувати поведінку в стратегічних ситуаціях, в яких успіх суб’єкта, що робить вибір залежить від вибору інших учасників. Характерними рисами математичної моделі ігрової ситуації є: наявність кількох учасників; опис можливих дій кожної із сторін (стратегії); визначення результатів дій гравців, що подаються функціями виграшу.
Застосуємо теорію ігор для аналізу економіки регіону, враховуючи взаємозв’язок між місцевою владою та економічною елітою (так званими «олігархічними силами»), які мають свої інтереси в даному регіоні [1]. Спробуємо змоделювати ситуацію «місцева влада – олігархи». Об’єктом гри будуть земельні відносини. Отже, місцева влада зацікавлена, щоб отримати найбільшу ренту, – а отримати її вона може лише від місцевої економічної еліти. Припускається, що останні мають достатню владу для того, щоб заставити місцеву владу враховувати їх інтереси [5, с. 349-355].
Для місцевої влади є дві можливі стратегії. Перша полягає в намаганні лише отримати ренту від місцевих олігархів («пошук ренти»). Друга стратегія полягає в тому, щоб збільшити економічний потенціал регіону, запропонувавши нові, економічно привабливі проекти і, відповідно, збільшити рентні потоки. Для місцевих олігархів також можливі дві стратегії поведінки: протекція власних економічних інтересів перед вибраною місцевою радою; економічне стимулювання місцевої влади за умови, що та пропонує вигідні для місцевих олігархів проекти. Таку взаємодію представляють у вигляді гри в нормальній формі.
Для влади отримані співвідношення для гри практично очевидні. Для олігархів при записі враховано, що витрати на захист власних інтересів в умовах України є більшими, аніж стимулювання влади рентою: «війна» із владою більш затратна.
Аналогічно можна також змоделювати ситуації: авторитет місцевої влади є настільки мізерним, що олігарх на нього не зважає; можливо, коли самі олігархи приходять до влади. У першому випадку виграш влади не зміниться. Коли ж до влади приходять олігархи, їм є більш вигідно стимулювати владу до пошуків все більшої кількості нових проектів, аніж намагатися «захопити» якийсь один із запропонованих. Як бачимо, місцева влада буде вибирати стратегію «пропонувати нові економічні проекти». Тому для довільної політичної сили в умовах сучасної України, після її проходу до влади, найбільш ефективною економічною діяльністю є пропонувати для здійснення такі нові економічні проекти, які відповідають інтересам регіональних олігархів.
Список використаної літератури:
1. Геєць В. М. Інституційні перетворення і суспільний розвиток // Економіка і прогнозування. – 2005. – №2.– С. 9-36.
2. Дюбин Г. Н. Введение в прикладную теорию игор. М. : Наука, – 1981.
3. Наконечний С. І., Математичне програмування // Наконечний С. І., Савіна С. С. – Навчальний посібник. – К. : КНЕУ, 2003
4. Шиян А. А. Корупція як результат суспільного вибору: асиметрія інформації та роль ЗМІ // Матеріли V Міжнародної науково-практичної конференції «Економічна безпека сучасного підприємства» (Вінниця, Україна, 23-24 травня 2008 р.). – С.349-355.
e-mail: Kh.tetiana@gmail.com
e-mail: Klimukmarianna@gmail.com
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter