Цитологічний скринінг шийки матки має надзвичайно важливе значення у профілактиці та ранній діагностиці раку шийки матки. Як відомо, це захворювання є одним з найпоширеніших видів раку та посідає четверте місце у світі за захворюваністю та смертністю [1]. Під час планового скринінгу можна виявити захворювання на ранніх стадіях, які успішно лікуються [2].
У роботі аналізували результати цитологічного дослідження шийки матки в рамках планового скринінгу.
Алгоритм дослідження передбачав забір матеріалу, підготовку цитологічних препаратів на предметному склі, фіксацію цитологічного препарату (підсушування на повітрі для забарвлення за Паппенгеймом), фарбування та діагностику. Фарбування мазка здійснювали азур-еозиновою сумішшю за методом Паппенгейма. Мазок вважали якісним у тому випадку, коли він був рівномірно забарвленим; не містив артефактів (рихлих скупчень фарби) і зморщених клітин; мав у достатній кількості рівномірно розподілених клітин. Здійснювали вибір кількох полів зору та підраховували кількість лейкоцитів в кожному з них, визначали середнє значення. Цитологічний висновок містив заключення про кількість лейкоцитів, характер флори, наявність змін епітелію. За результатами дослідження визначали позитивний чи негативний результат мазка за Папаніколау. І тип визначався, якщо цитограма була без особливостей, ІІ – запальний, ІІІ – дисплазія, ІV – підозра на рак, V – рак шийки матки.
У дослідженні приймали участь 100 жінок віком від 20 до 81 років. 26 осіб в посменопаузі складали досліджувану групу, решта – контрольну. Середній вік жінок досліджуваної групи становив 59,81±1,57 років. Серед супутніх захворювань у досліджуваній групі виявлено атрофічний кольпіт (6 осіб), неповний пролапс (4 особи), поліп цервікального каналу (1 особа), лейкоплакія шийки матки (1 особа), цукровий діабет ІІ типу (10 осіб). Слід відмітити, що у двох досліджуваних (7,69 %) на момент проведення скринінгу вже був встановлений діагноз рак шийки матки.
У результаті проведеного дослідження встановили, що 15% жінок досліджуваної групи мали І тип, 50% – ІІ тип, 23% – ІІІ тип мазка за Папаніколау. У жінок, які вже мають діагноз рак шийки матки визначено ІV тип. Одній особі за результатами скринінгу вперше було встановлено діагноз рак шийки матки (V тип). У контрольній групі ситуація була дещо іншою (рис. 1).
Рис. 1. Розподіл за типами мазків (за Папаніколау) у досліджуваній та контрольній групах (у %).
У контрольній групі частка жінок з цитограмою без особливостей була вищою, порівняно з досліджуваною групою. Однак у молодших жінок частіше виявляли ознаки запалення (ІІ тип). Жінки старшого віку більше схильні до дисплазії плоского епітелію на фоні доброякісних патологічних процесів (ІІІ тип) та вираженої гіперплазії з ознаками атипової проліферації (ІV тип). Серед жінок контрольної групи частка осіб з діагнозом рак шийки матки була вищою, порівняно з досліджуваною групою.
Кількість лейкоцитів у мазку жінок в посменопаузі у 27% випадків відповідала нормі, у 62% - була помірно підвищеною та у 11% - значно вищою за норму. Слід відзначити, що у жінок контрольної групи кількість лейкоцитів була вищою (р≤0,05).
У жінок молодшої групи значно частіше спостерігаються зміни, характерні для герпес-вірусу чи папіломовірусу людини та частіше виявляється паличкова та змішана флора, порівняно з досліджуваними в постменопаузі.
Список літератури
1. Bray F., Ferlay J., Soerjomataram I., Siegel R.L., Torre L.A. & Jemal A. 2018. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA A Cancer Journal for Clinicians 68(6).
2. Cohen P.A., Jhingran A., Oaknin A., Denny L. (2019) Cervical cancer. The Lancet. 393(10167):169–182.
|