Дослідники серед зовнішніх факторів, що впливають на електронну торгівлю, виділяють: правові аспекти, які включають законодавство та регулювання; соціально-економічні фактори, які визначають споживчі звичаї та економічну ситуацію; культурні впливи, що враховують особливості та уподобання різних груп споживачів; ринкові умови, які включають конкуренцію та стратегії позиціонування товарів і послуг; природні фактори; ступінь цифровізації. А серед внутрішніх – освіту працівників е-торгівлі, клієнтоорієнтовність компанії, електронні платформи та майданчики (їх вид, зручність у користуванні, легкість освоєння, кількість послуг та можливостей, наявність системи пільгових покупок, тощо), електронні платежі (зв’язок з найвідомішими платіжними системами, зручність та швидкість оплати покупок) [1, с. 38].
Не заперечуючи важливість цих факторів впливу, ми, виходячи з досвіду тимчасового ведення електронної торгівлі у країнах Західної Європи (Німеччина, Австрія), пропонуємо додати до них критерії якості та зручності життя, а, отже, і ведення е-комерції (табл. 1).
Таблиця 1
Система критеріїв для визначення привабливості ведення е-комерції
Джерело: розроблено авторами
Проаналізуємо запропоновану систему привабливості ведення електронної торгівлі на прикладі двох країн: Німеччини та України.
1. Інфраструктура. Згідно українській практиці, для будь-якого будівельного проєкту обов’язково розробляють відповідну інфраструктуру. Це означає, що поблизу від нових житлових будинків мають бути розташовані всі необхідні для повсякденного життя заклади, такі як магазини, поліклініки, аптеки, дитячі садки та школи. В Німеччині такої практики немає, тому інфраструктура не прив’язана до житлових будинків. У великих містах це може створювати незручності, адже заклади можуть бути розташовані на значній відстані один від одного, що призводить до додаткових витрат часу для мешканців. Водночас, у маленьких містах ця проблема менш гостро відчувається. Висновок: електронну торгівлю краще вести, знаходячись у невеликих місцях, бо для неї у працівників буде більше часу.
2. Медичні послуги. В Німеччині отримання соціальної медичної допомоги через страховку потребує тривалого очікування – 0,5–1 рік. В Україні медичні послуги за страховкою доступні протягом кількох днів. Крім того, на відміну від Німеччини, в українських аптеках можна придбати будь-які ліки без рецепта, тоді як у країні з найбільшим розвинутим у Європі рівнем економіки багато медичних препаратів доступні тільки за рецептом. Висновок: щоб не відчувати дискомфорту у плані здоров’я та грошей, слід ввозити ліки з собою або не хворіти. В іншому випадку сальдо від торгівлі різко зменшиться.
3. Житло. У Німеччині двокімнатна квартира у великих містах коштує 1,5–2 тис. євро в місяць при середньому заробітку 2665 євро (56,28% по мінімуму). В Україні ціна оренди квартири у великих містах коливається від 10 до 20 тис. грн. (295–590 євро) при середньому заробітку 16836 грн. або 402 євро (59% по мінімуму). Таким чином, це приблизно рівні показники. Але. В Україні понад 90% мешканців мають власне житло, а в Німеччині – лише 42%.
4. Дрібний та середній бізнес. В Україні МСП забезпечують 50-70% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни, а частка малого бізнесу становить близько 16% від ВВП [2]. Частка малого та середнього бізнесу у ВВП Німеччини складає 46,7 % [3], але на практиці відсутність або слабкий розвиток дрібного ремонту, обслуговування побутової техніки, дрібної торгівлі свідчить про те, що роль малих підприємств менш помітна в порівнянні з Україною. При веденні е-торгівлі це відчувається в тому, що при поламці техніки (ноутбуків, мобільних телефонів, планшетів) доводиться купувати нову. А це – зайві витрати.
5. Клімат. Німеччина знаходиться у помірно-континентальному кліматичному поясі. Проте на погоду північних районів значний вплив мають Балтійське та Північне моря, через що восени та взимку постійно дощить [4]. Україна також розташована у помірному тепловому поясі, але в ній значно менше дощів і більше сонця [5]. Висновок: в Україні байдуже, звідки вести електронну торгівлю; у Німеччині краще знаходитись у південних регіонах, бо в північних через постійні дощі є складнощі з доставкою товарів, і вона там дорожча.
6. Споживчий кошик. У 2023 році в Україні мінімальний продуктовий кошик вартістю 2587 гривень містив 297 товарів та послуг [6], а в Німеччині – 475 найменувань вартістю від 1300 до 3200 євро на місяць залежно від місця проживання [7]. Висновок: для українських біженців, які змушені займатися е-комерцією у Німеччині, через значно більші витрати на їжу та предмети побуту різко зменшуються прибутки.
7. Податки і штрафи. У Німеччині податки на бізнес містять: корпоративний податок 15%, податок на приріст капіталу (дивіденди) 25%; ПДВ 19% [8]. Усього 54 %. В Україні діє єдиний податок у 302,80 грн. в місяць. Набагато більшими порівняно з Україною у Німеччині є штрафи [9], [10]. Висновок: щоб не «обнулити» електронний бізнес, доводиться різними способами обходити податки, а на дорогах просуватися повільно і з оглядкою: нехай доставка займатиме більше часу, але без штрафів.
8. Ступінь свободи та безпеки. Порівняно з Україною Німеччина має цілу низку обмежень, які, на нашу думку, мають неабиякий вплив на е-комерцію:
а) є проблеми з наданням послуг, особливо в сферах доставки товарів, а також банківських послуг; доставка може бути надто повільною, інтернет-зв’язок не завжди надійний, що гальмує розвиток електронної комерції;
б) поштовий сервіс у Німеччині значно повільніший, ніж український, Німеччина навіть не є членом EMS – міжнародного сервісу експрес-доставки;
в) мобільний зв’язок та Інтернет також відстають за якістю в порівнянні з Україною, що може становити перешкоду для електронних документів та інших онлайн-процедур [11, с. 955].
9. Право на інформацію. У Німеччині, на відміну від України, існує низка обмежень щодо висвітлення негативних подій у країні (пожежі, ДТП, страйки та інші), що в якійсь мірі гальмує розвиток е-торгівлі (наприклад, через тривалий страйк деякі дороги перекриваються на цілу добу, а через брак інформації транспортні засоби з товарами потрапляють у затор чи змушені робити великий крюк і значно запізнюються). Висновок: у Німеччині логістику слід розраховувати не точно, а з допуском на якусь надзвичайну подію, про яку вчасно узнати неможливо.
Отже, ми отримали багатокритеріальну модель із 9-ти показників для комплексного визначення ступеня привабливості країн в плані е-торгівлі. Оскільки критерії мають різні одиниці виміру, їх треба звести до єдиного безрозмірного масштабу виміру за допомогою методу експертних оцінок. Тож наступний алгоритм такий:
1) отримати від експертів оцінки запропонованих критеріїв для двох країн в інтервалі від 0 до 10 і розрахувати групові (середні) експертні оцінки;
2) нормалізувати їх (тобто звести до безрозмірних величин);
3) отримати від експертів сортування критеріїв по мірі зниження їх значущості (присвоїти їм вагові коефіцієнти);
4) визначити групові (середні) ваги критеріїв і нормалізувати їх;
5) скласти інтегральний критерій, який враховує отримані нормалізовані оцінки і ваги;
6) розрахувати його числове значення для України та Німеччини.
Перший крок. Для оцінки критеріїв запропонованої «моделі привабливості ведення е-комерції» для Німеччини та України ми залучали експертів з трьох різних груп: 1) українців, які понад 20 років є громадянами Німеччини; 2) українців зі статусом біженця, які виїхали до Німеччини у зв’язку з воєнними діями в Україні, і через два роки повернулися додому; 3) українців-біженців, які й досі проживають у Німеччині. Залучати суто німецьких експертів сенсу немає, оскільки вони, не маючи досвіду проживання та роботи в Україні, не можуть порівнювати її умови з німецькими стандартами.
Групова оцінка експертів обчислюється за формулою:
де fik – оцінка (бал) k–го експерта для оцінки i-го критерію fi  n – кількість критеріїв, р – кількість експертів.
Другий крок – нормалізація оцінок. Найчастіше використовують наступні види нормалізації: абсолютну, відносну і природну. Алгоритм виведення формули нормалізації для природного випадку детально розписаний у [11] і [12]. Нормалізовані за цим алгоритмом елементи  приймають свої значення в проміжку [0; 1] і є безрозмірними, що й зумовлює широке використання їх на практиці.
Оскільки у нашому випадку інтервал експертного оцінювання [0-10], нормалізовані експертні оцінки розраховуються за формулою (2):
Отримані значення нормалізованих за формулою (2) групових (середніх) оцінок, розрахованих у свою чергу за формулою (1), внесено у таблицю 2.
Таблиця 2
Групові експертні нормалізовані оцінки критеріїв
Джерело: розроблено авторами
Діаграми, побудовані за таблицею 2 (рис. 1, 2), показують розподіл значень критеріїв привабливості ведення е-комерції в Україні і Німеччині.
Рис. 1. Привабливість ведення е-комерції в Україні за критеріями таблиці 1
Рис. 2. Привабливість ведення е-комерції в Німеччині за критеріями таблиці 1
Джерело: розроблено авторами
Третій крок – надання критеріям відповідних ваг ваг  (ступеня значущості, що для різних людей може бути свій). У нашому списку «ваги» відповідають номерам показників у створеному експертом переліку критеріїв по мірі свого спадання від 9 (найбільша вага) до 1 (найменша вага).
Залучені нами експерти проставили критеріям такі ваги (табл. 3).
Таблиця 3
Ненормовані ваги критеріїв
Джерело: розроблено авторами
При роботі з різними експертними вибірками нами підмічено, що експертів з другої групи (українці-біженці, що повернулися додому) найбільш хвилювали: бізнес, ступінь свободи та право на інформацію. Експерти з третьої групи (біженці, які продовжують проживати в Німеччині) вважали за найважливіше для е-комерції: інфраструктуру, клімат, медичні послуги (з німецькими податками вони не мали справи, оскільки виплачували їх в Україні). Експерти же з першої групи (німці українського походження) віддавали перевагу: власному житлу, податкам та бізнесу, а до всього іншого (купи заборон, незручній інфраструктурі та відсутності інформації про негаразди) давно звикли або не знали, як ці проблеми вирішені в Україні.
Четвертий крок. Як і у попередньому разі, підрахуємо групові (середні) «ваги» критеріїв за формулою:  і отримаємо 9 середньоекспертних ненормованих вагових коефіцієнтів критеріїв (табл. 4, рядок 3).
Нормалізація вагових коефіцієнтів критеріїв робиться за формулою
У нашому випадку 
Після підрахунків отримуємо нормовані вагові коефіцієнти критеріїв (табл. 4, рядок 4).
Таблиця 4
Середньоекспертні ненормовані і нормовані вагові коефіцієнти критеріїв
Джерело: розроблено авторами
П’ятий крок – побудова інтегрального критерію якості на підставі методу вагової згортки критеріїв. Він має вигляд:
де n – кількість показників (у нашому випадку n = 9),
αi – ваги критеріїв (табл. 2),
 – нормалізовані експертні коефіцієнти (табл. 4).
Тоді для Німеччини (з округленням до тисячних)
F1 = 0,35*0,437 + 0,57*0,479 + 0,42*0,333 + 0,61*0,375 + 0,46*0,354 + 1*0,166 + 0,28*0,187 + 0,21*0,291 + 0,22*0,333 = 1,308.
А для України
F2 = 0,9*0,437 + 0,83*0,479 + 0,93*0,333 + 0,95*0,375 + 0,88*0,354 + 0,46*0,166 + 0,91*0,187 + 0,85*0,291 + 0,88*0,333 = 2,585.
Таким чином, ми отримали більший коефіцієнт привабливості е-комерції для України у порівнянні з Німеччиною. Так само, як раніше отримали більший рейтинг привабливості нашої країни у цілому, за іншими показниками та з іншими експертами [12, с. 89-92].
І це розбігається із загальноприйнятими уявленнями. Так, згідно з даними Statista, у 2022-2023 роках Україна не входила до Топ-10 країн з найвищим відсотком роздрібних електронних продажів [13]. А згідно із рейтингом найбагатших країн (які враховують і перспективи е-комерції) Україна у 2023 році посіла аж 92-ге місце (Німеччина, відповідно, 16-те) [14].
Наше дослідження доводить, що це не відповідає дійсності. Результат розрахунків вказує на те, що такі рейтинги можуть бути складені за критеріями, які не враховують повної картини життя в країні та умов бізнесу.
Отже, проведена розвідка пропонує глибше розуміння привабливості різних країн для здійснення електронної торгівлі. Аналіз системи критеріїв показав, що рейтинг України в світових списках е-комерції занижений через неповне врахування всіх аспектів зручності її ведення. Реалізація електронної торгівлі в Україні насправді є вигіднішою завдяки як безпосереднім факторам (нижчі податки, більша свобода, кращий мобільний зв’язок, швидша доставка), так і опосередкованим, зазначеним авторами статті. Для подальшого вивчення цієї теми рекомендується провести порівняльний аналіз з іншими західноєвропейськими країнами, використовуючи запропоновану систему критеріїв. Проте для більшої об’єктивності важливо, щоб дослідники якийсь час проживали в цих країнах (тобто були інтегровані в їх середовище). Це дозволить краще зрозуміти, наскільки ці держави відповідають реальним потребам і очікуванням людей. Або, можливо, варто залишатися в Україні, де легше та швидше підняти електронний бізнес і де кращі умови для самих працівників.
Список використаної літератури
1. Смолій Л. В., Костюк В. С. Новітні тренди та перспективи розвитку електронної комерції в міжнародному бізнесі. Економіка та суспільство. 2021. № 29. С. 32-39.
2. Васюта В., Путря А., Пивоваров В. Стан розвитку малого підприємництва в Україні. Вісник Хмельницького національного університету: економічні науки. Том 1, № 6 2022, с. 160-163.
3. Форми ведення бізнесу в Німеччині у 2024 році. URL: https://europortal.biz.ua/evropa/nimechchyna/biznes/formy-oformlenyia-fyrm-u-hermanyy.html.
4. Короткий статистичний збірник «Україна та Німеччина». Київ : Державний комітет статистики України; Федеральне статистичне управління Німеччини, 2000. 40 с.
5. Клімат України / За ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. Київ : Вид-во Раєвського, 2003. 343 с.
6. Споживчий кошик українця – 2024. URL: https://www.buhoblik.org.ua/kadry-zarplata/vyplaty-kompensaczii-soczialnaya-zashhita/3363-spozhivchij-koshik.html.
7. Транспорт, житло та продукти. Скільки грошей потрібно на життя в Німеччині у 2023 році. РБК-Україна. 2023. 28 липня. URL: https://www.rbc.ua/rus/travel/transport-zhitlo-i-harchuvannya-skilki-groshey-1690200753.html.
8. Приходько А. Консультація по податках в Німеччині. 2023. URL: https://prikhodko.com.ua/poslugy/migracziya-do-yevropy/nimechchyna/konsultacziya-po-podatkah-v-nimechchyni/.
9. Штрафи у Німеччині: як можуть покарати за перевищення швидкості // РБК-Україна. 2024. 12 березня. URL: https://www.rbc.ua/rus/travel/shtrafi-nimechchini-k-mozhut-pokarati-perevishchennya-1710184694.html.
10. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Київ, 2021. URL: https://vodiy.ua/dai/penalty/.
11. Романчук Л. А., Щитов Д. М., Мормуль М. Ф. Рейтинг привабливості країн за індексом «якості життя»: Україна та Німеччина. Наукові перспективи. 2024. № 5(47). С. 945-972. URL: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-5(47).
12. Мормуль М. Ф., Щитов Д. М., Щитов О. М., Рудянова Т. М. Аспекти багатокритеріального вибору управлінських рішень. SWorld Journal. 2023. Рart 1. № 19. С. 64-76. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/9f7c/1af73b8312b8bb10ca65403f71c3aee032f0.pdf.
13. Романчук Л. А., Щитов Д. М., Мормуль М. Ф. Рейтингова система критеріїв привабливості країн (на прикладі Німеччини та України): порівняльний аналіз. Мodern aspects of science (Česká republika). 2024. Vol. 43. С. 68-97. URL: http://perspectives.pp.ua/public/site/mono/mono-43.pdf.
14. E-commerce worldwide. Statista. URL: https://www.statista.com/topics/871/online-shopping/ #topicOverview.
15. Рейтинг найщасливіших країн 2023 року: на якому місці Україна. URL: https://society.comments.ua/ua/news/developments/reyting-schastya-za-krainami-u-2024-na-yakomu-misci-ukraina-728133.html.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter