:: ECONOMY :: СКАЛАТСЬКИЙ ЗАМОК ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ :: ECONOMY :: СКАЛАТСЬКИЙ ЗАМОК ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ
:: ECONOMY :: СКАЛАТСЬКИЙ ЗАМОК ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 36

Термін подання матеріалів

17 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СКАЛАТСЬКИЙ ЗАМОК ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ

 
18.09.2024 15:06
Автор: Смоляк Юлія Євгенівна, молодший науковий співробітник, Скалатський замковий відділ НЗ «Замки Тернопілля»
[27. Архітектура;]

Як відомо, вагомою складовою культурної спадщини України є пам’ятки архітектури, залишені нинішнім поколінням творцями з минулих епох. Вони є свідками історичної минувшини, відіграють важливу роль у формуванні нашої національної культурної ідентичності, в утвердженні почуття патріотизму, є невід’ємною частиною світової культури. Водночас нерухомі об’єкти культурної спадщини, зокрема замки, мають потужний потенціал як об’єкти культурного туризму. Вивчення можливостей їх використання у культурному туризмі залишається одним із пріоритетів туристичної галузі, оскільки допоможе підвищити імідж областей України як привабливих у культурному відношенні регіонів, створити нові робочі місця, отримати фінансові надходження в бюджет територіальних громад. 

На сьогодні немає одностайних відомостей про те, яка кількість замків збереглася в Україні. Більшість істориків вважають, що більше ста двадцяти. Найбільше – 34 – збереглося у Тернопільській області. Їх історія за довгі століття функціонування ще не до кінця вивчена. Тому звернення до теми Скалатського замку як об’єкта культурного туризму дасть змогу узагальнити напрацювання щодо його побудови, простежити становлення і розвиток замку як пам’ятки архітектури, виокремити фактори, які формують привабливість замку для туристів, вивчити заходи зі збереження, інтерпретації та актуалізації, розробки й упровадження новітніх маркетингових стратегій щодо залучення відвідувачів, висвітлити перспективи розвитку пам’ятки як вагомого об’єкта культурного туризму. 

Скалатський замок – оборонна споруда XVII ст. Вона нині є пам’яткою архітектури національного значення і охороняється державою. Проведені його реставрація і музеєфікація, відновлення інтер’єру та екстер’єру дає змогу використовувати цей об’єкт як складову екскурсійного маршруту Тернопільщиною, включати його до програм туристичних турів, знайомити туристів з унікальністю замку, його історією і особливостями, цікавими фактами та подіями місцевої історії загалом. 

Замки – особлива складова туристичної привабливості. Однак їхнє повноцінне використання в Україні як об’єктів культурного туризму потребує значного вдосконалення. Вважаємо, що посилення потребує інформаційна реклама пам’яток, активізація креативних маркетингових стратегій щодо дієвого залучення туристів до замкового туризму. 

Важливим чинником виступає увага органів обласної влади, територіальних громад до питання збереження замків як оригінальних архітектурних об’єктів і прагнення зберегти їх та зробити туристичною атракцією. А поки-що в багатьох випадках замки і замкові комплекси занепадають, не музеєфікуються, нерідко перетворюються в руїни. Через недосконале законодавство, суперечливі управлінські рішення, брак фінансування, відсутність благодійників, готових жертвувати кошти на підтримку пам’яток у належному стані туристичне використання замків, у тому числі Тернопільської області, не завжди ефективне і повноцінне. У такому випадку потрібно вивчати і впроваджувати європейський та світовий досвід. 

У ХХІ ст. від того, як будуть розвиватися замки (замковий туризм) в Україні, на Тернопіллі зокрема, залежить майбутнє і самих невеликих містечок. Так стоїть питання і для Скалата: відродити і впорядкувати відповідним чином історичний центр міста, посилити на його основі привабливий туристичний потенціал і надалі розвивати економіку та культурне життя міста, у значній мірі роблячи опору на туризм. 

Необхідно відрегулювати на законодавчому рівні механізм співпраці інвесторів та державної архітектурної служби, продумати і реалізувати ефективні заходи щодо інформаційно-рекламного просування замкового туризму. Це, без сумніву, приверне увагу приватного інвестиційного капіталу і надасть «нового дихання» замковій культурі, що забезпечить стійкий внутрішній і зовнішній туристичний попит. Немалу роль відіграє також усвідомлення керівництвом територіальних громад ролі культурної спадщини у забезпеченні сталого розвитку певної території. Усі ці пропозиції прямо стосуються й такої оригінальної і цікавої пам’ятки архітектури, як Скалатський замок на Тернопіллі. Перспективи замку у Скалаті як об’єкта культурного туризму окреслені у Програмі реставрації, відтворення та пристосування Скалатського замку XVII ст., розрахованій на 2021–2025 рр. 

Важливим залишається залучення кращих практик міжнародного досвіду. Для України такий досвід – це яскравий приклад вирішення проблеми, з одного боку, збереження замків, з іншого – творення відповідно високого туристичного іміджу, який би сприяв досягненню нашою державою конкурентного статусу на міжнародному ринку туристичних послуг. І Національний заповідник «Замки Тернопілля», і Скалатський замок зокрема як його відділ мають для цього усі можливості. 

Скалатський замок можна ширше використовувати для відпочинкових цілей шляхом відкриття на його території, наприклад, стилізованого під старовину ресторану з середньовічною кухнею або етнокафе з колоритом місцевої кухні; нових музейних експозицій і виставок; проведення різних тематичних історико-театралізованих фестивалів, змагань, середньовічних лицарських боїв, анімаційних шоу тощо. Популярними серед туристів є майстер-класи, які стосуються середньовічних ремесел, давньої історії та архітектури, мистецтвознавства. 

Нині, не дивлячись на воєнний стан в Україні, пам’ятка архітектури належно зберігається, охороняється законом, використовується та актуалізується, досліджується істориками, археологами, мистецтвознавцями, архітекторами, упродовж календарного року приймає у середньому більше 3 тис. відвідувачів, цього року було 6 тис. Наукові співробітники Скалатського відділу заповідника «Замки Тернопілля» постійно працюють над підвищенням туристичної привабливості замку як унікального об’єкта архітектурної спадщини, вагомого центру соціально-культурної комунікації, популяризації історичної минувшини, національних культурних цінностей, виховання естетичних смаків. 

Список літератури:

1. Аніпко Н. П. Розвиток фестивального туризму в середньовічних замках та фортецях України. Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні. Монографія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-тет, 2010. С. 188–199. 

2. Антонюк Д. Сто п’ятдесят п’ять польських замків і резиденцій в Україні. Част. 1. Київ : Грані-Т, 2011. 192 с.

3. Бордун О. Ю., Білоус С. В. Використання зарубіжного досвіду для розвитку замкового туризму України. Замковий туризм Тернопільської області: проблеми та перспективи розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 4 травня 2012 р. / редкол.: О. В. Застаецька, І. Г. Смиронов та ін. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. С. 136–142. 

4. Гончарова К. У пошуках нових підходів до збереження культурної спадщини: приватно-громадське партнерство. Режим доступу: https://uccs.org.ua. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.197 сек. / Mysql: 1599 (0.153 сек.)