Розглядаючи перспективи розвитку річкового та морського транспорту в Україні я маю на меті висвітлити значення цього сектору для національної економіки та його потенціал у контексті міжнародної торгівлі та інтеграції до глобальних транспортних мереж. Україна, завдяки своєму стратегічному розташуванню, багатим водним ресурсам та виходу до Чорного і Азовського морів, має унікальні можливості для розвитку річкового та морського транспорту. Однак, на шляху до реалізації цього потенціалу стоять численні виклики, пов'язані з застарілою інфраструктурою, фінансовими обмеженнями та необхідністю модернізації нормативно-правової бази. Водночас, успішна реалізація стратегій розвитку цього сектору може суттєво зміцнити економічний потенціал України, сприяти її інтеграції до європейської та світової економіки, а також забезпечити сталий розвиток транспортної інфраструктури. Потенціал розвитку морського та річкового міського транспорту в Україні базується на кількох ключових аспектах, які можуть зробити цей вид транспорту важливою складовою транспортної системи країни.
1. Географічне розташування та водні ресурси
Географічне розташування України та її водні ресурси створюють унікальні умови для розвитку річкового та морського транспорту, що є важливим елементом національної та міжнародної транспортної системи. Україна розташована на перетині ключових торговельних шляхів між Європою, Азією та Близьким Сходом, що забезпечує їй стратегічну перевагу у сфері транзиту вантажів і пасажирів. Одним із головних природних багатств країни є її річкові системи, зокрема річка Дніпро, яка є однією з найбільших і найважливіших водних артерій Європи. Дніпро, протяжність якого становить понад 2 200 кілометрів, перетинає територію України з півночі на південь, з'єднуючи багато великих промислових і сільськогосподарських регіонів. Річка забезпечує доступ до Чорного моря через Дніпровсько-Бузький лиман, що відкриває прямий шлях до міжнародних морських шляхів. Крім Дніпра, в Україні також є інші значні річкові системи, такі як Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, які разом утворюють розгалужену мережу внутрішніх водних шляхів. Ці річки можуть бути ефективно використані для перевезення вантажів, зокрема сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів, металів, а також для пасажирських перевезень.
2. Економічні переваги
Економічні переваги розвитку морського та річкового міського транспорту в Україні можуть бути значними, враховуючи низьку вартість перевезень, зменшення транспортних витрат, підвищення конкурентоспроможності та розвиток пов'язаних галузей економіки.
а. Низька вартість перевезень
• Ефективність на великі відстані: Морський та річковий транспорт є одним із найдешевших видів транспорту для перевезення вантажів на великі відстані. Це обумовлено низьким енергоспоживанням на одиницю перевезеного вантажу, особливо у порівнянні з автомобільним транспортом. Наприклад, річковий транспорт може перевозити великі обсяги сировини, такі як зерно, руду, вугілля та інші ресурси з мінімальними витратами.
• Зниження витрат на інфраструктуру:
Зниження витрат на інфраструктуру є однією з ключових економічних переваг розвитку річкового та морського транспорту в Україні. Річковий транспорт, завдяки своїй природній інфраструктурі – річкам і водним шляхам, потребує менших інвестицій у порівнянні з будівництвом та утриманням автомобільних доріг чи залізничних колій. Однак, важливо зазначити, що для досягнення цієї економії необхідне відновлення та модернізація наявних водних шляхів і транспорту. Відновлення судноплавних каналів, проведення днопоглиблювальних робіт, ремонт шлюзів та покращення навігаційних систем є критичними умовами для забезпечення ефективного і безпечного перевезення вантажів. Водночас, інвестиції в оновлення річкового флоту, зокрема в будівництво сучасних екологічно чистих суден, також сприятимуть підвищенню ефективності і зниженню витрат на експлуатацію інфраструктури в довгостроковій перспективі.
б. Підтримка регіонального розвитку
• Економічний розвиток регіонів: Розвиток річкового та морського транспорту може стати потужним стимулом для економічного розвитку регіонів, які розташовані вздовж річок і узбережжя Чорного моря. Це сприяє створенню нових робочих місць, зростанню місцевих бюджетів і покращенню соціально-економічної ситуації. Водний транспорт може покращити транспортну доступність віддалених регіонів, що сприятиме їх інтеграції в загальнонаціональну економіку та зростанню рівня життя місцевого населення.
• Підтримка аграрного сектору: Річковий та морський транспорт відіграє ключову роль у підтримці аграрного сектору України, забезпечуючи ефективне та економічно вигідне перевезення сільськогосподарської продукції, особливо зерна, до портів для експорту. Завдяки низьким витратам на транспортування великих обсягів вантажів, річковий транспорт допомагає знизити логістичні витрати аграрних компаній, підвищуючи конкурентоспроможність української продукції на світових ринках. Крім того, використання водного транспорту зменшує навантаження на автомобільні шляхи, що сприяє збереженню інфраструктури і подальшому розвитку агропромислового комплексу.
3. Інтеграція з іншими видами транспорту
Інтеграція річкового та морського транспорту з іншими видами транспорту в Україні є критично важливою для створення ефективної, стійкої та збалансованої транспортної системи, здатної сприяти економічному розвитку, зниженню логістичних витрат і покращенню екологічної ситуації [4] . Така інтеграція передбачає створення мультимодальних транспортних вузлів, де вантажі можуть легко перевантажуватись з одного виду транспорту на інший, забезпечуючи ефективний зв'язок між портами, залізничними станціями та автомобільними магістралями [2]. Це дозволяє значно зменшити час і витрати на перевезення вантажів. Наприклад, річкові порти на Дніпрі можуть стати ключовими пунктами для перевантаження зерна та інших сільськогосподарських продуктів з річкових суден на залізницю або вантажівки для подальшого транспортування до кінцевих пунктів призначення.
Інтеграція різних видів транспорту також дозволяє створити оптимальні логістичні ланцюги, де кожен вид транспорту використовується найефективніше в залежності від типу вантажу, відстані та географічних умов [1]. Це зменшує загальні витрати на транспортування, скорочує час доставки та знижує негативний вплив на довкілля. Наприклад, важкі та великогабаритні вантажі можуть транспортуватися по річках і морю, а потім швидко перевантажуватись на залізничний або автомобільний транспорт для доставки до кінцевих точок [3]. Використання річкового та морського транспорту для перевезення великого обсягу вантажів допомагає розвантажити основні автомобільні та залізничні магістралі, які часто перевантажені, особливо під час пікових сезонів. Це сприяє зниженню витрат на ремонт і підтримку інфраструктури, а також покращує безпеку дорожнього руху та допомагає уникнути заторів, що є особливо важливим у міських зонах та на основних транспортних коридорах. Також важливим аспектом є інтеграція річкового та морського транспорту з іншими видами транспорту, такими як залізничний та автомобільний. Наприклад, у портах можуть бути створені мультимодальні термінали, де вантажі та пасажири можуть швидко пересідати з одного виду транспорту на інший. У великих містах, таких як Київ або Дніпро, річковий транспорт може стати частиною системи громадського транспорту, забезпечуючи альтернативні маршрути для пасажирів, що дозволить зменшити затори на дорогах і скоротити час подорожі. Таким чином, інтеграція річкового та морського транспорту з іншими видами транспорту створює можливості для побудови ефективної, економічно вигідної та екологічно стійкої транспортної системи в Україні.
4. Проблеми та обмеження
Проблеми та обмеження, пов'язані з розвитком річкового та морського транспорту в Україні, є багатогранними і охоплюють економічні, технічні, екологічні та інституційні аспекти. Ці виклики ускладнюють повноцінне використання наявного транспортного потенціалу країни і вимагають комплексного підходу до їх вирішення.
а. Застаріла інфраструктура
Значна частина річкової та портової інфраструктури в Україні є застарілою і потребує модернізації. Багато річкових портів і судноплавних каналів не відповідають сучасним вимогам, що обмежує їхню пропускну спроможність та ефективність. Зношеність обладнання, недостатній рівень днопоглиблювальних робіт і відсутність сучасних навігаційних систем ускладнюють безпечне та ефективне судноплавство.
б. Фінансові обмеження
Розвиток річкового та морського транспорту потребує значних інвестицій, як державних, так і приватних. Однак, через обмеженість бюджетних ресурсів та недостатній рівень залучення приватного капіталу, фінансування таких проєктів часто є недостатнім. Відсутність довгострокових інвестиційних програм і державної підтримки стримує розвиток необхідної інфраструктури та оновлення флоту.
в. Конкуренція з іншими видами транспорту
Річковий і морський транспорт в Україні часто стикається з жорсткою конкуренцією з боку автомобільного та залізничного транспорту, які можуть забезпечувати швидшу доставку на короткі та середні відстані. Відсутність належної інтеграції різних видів транспорту, недостатній розвиток мультимодальних перевезень і транспортних хабів призводять до того, що річковий транспорт використовується менш ефективно, ніж це можливо.
г. Сезонність судноплавства
Судноплавство на багатьох річках України є сезонним через замерзання водойм у зимовий період, що обмежує використання річкових шляхів протягом року. Це робить річковий транспорт менш привабливим для бізнесу, який потребує безперервної логістики.
Висновок
Перспективи розвитку річкового та морського транспорту в Україні виглядають досить обнадійливими, враховуючи стратегічне географічне розташування країни, її значні водні ресурси та потенціал для інтеграції у міжнародні транспортні мережі. Основні напрямки розвитку включають модернізацію інфраструктури, підвищення ефективності логістичних процесів, інтеграцію з іншими видами транспорту та впровадження сучасних технологій. Модернізація портів, судноплавних каналів та впровадження автоматизованих систем управління дозволить значно підвищити продуктивність та безпеку транспортування вантажів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
[1] Коваль, В. В. (2021). Морський транспорт України: стан та перспективи розвитку. Київ: Логістика і Транспорт.
[2] Гринь, О. М. (2019). Річковий транспорт України: проблеми та перспективи розвитку. Дніпро: Вид-во ДНУ.
[3] Панченко, Л. В. (2020). Інтеграція транспортної системи України у міжнародні транспортні коридори. Харків: Харківський національний університет міського господарства.
[4] Дмитренко, М. Ю. (2018). Транспортна інфраструктура України: сучасні виклики та шляхи модернізації. Одеса: Науковий вісник ОНМУ.
[5] Прохоров, О. І. (2021). Екологічні аспекти розвитку транспортної інфраструктури в Україні. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
_________________________
Науковий керівник: Шпак Наталія Григорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри ЕПТВР, Одеський національний морський університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter