Формулювання мотивації студентів до навчально-пізнавальної діяльності є однією з центральних проблем у сучасній вищій освіті. Це стає актуальним через зміни у змісті навчання. Суспільні вимоги сьогодні вимагають від університетів підвищення якості освіти та виховання, формування конкурентоздатного випускника. Формування мотивації включає в себе утвердження у молоді ідеалів, створення системи цінностей та пріоритетів, що є соціально прийнятними в українському суспільстві, у поєднанні з активною поведінкою, що свідчить про наявність зв'язку між усвідомленими та реально діючими мотивами. Мотивація навчання складається з багатьох аспектів, які змінюються та вступають у нові співвідношення. Це може бути пов'язано з суспільними ідеалами, значущістю навчання для самого студента, його мотивами, цілями, емоціями, інтересами, рівнем навчальних досягнень, когнітивними можливостями. Тому розвиток мотивації не є простим позитивним або негативним ставленням до навчання, а складним утворенням різноманітних структур мотиваційної сфери [1].
Учбова мотивація залежить від того, наскільки студенти оцінюють різні аспекти навчального процесу відповідно до своїх особистих потреб і цілей, що можуть співпадати або не співпадати з метою навчання. Розвиток майбутнього фахівця можливий лише при наявності сформованого мотиваційно-ціннісного ставлення до навчання. Н.Б. Нестерова, аналізуючи психологічні особливості розвитку учбово-пізнавальної діяльності студентів, розділяє весь період навчання на три етапи: 1 етап (1 курс) – характеризується високим рівневими показниками професійних і учбових мотивів, студенти знайомляться з роллю керівника власної учбової діяльності; 2 етап (2 – 3 курс) – відрізняється загальним зниженням інтенсивності прояву всіх мотиваційних компонентів; 3 етап (4 – 5 курс) – характеризується тим, що росте ступінь усвідомлення інтеграції різних форм мотивів навчання. Але не залежно від того, на якому курсі знаходяться студенти, у будь якому разі мотивація до навчання буде відрізнятися та носити індивідуальний характер у кожного студента окремо. Одні студенти відносяться до навчання, як до інструменту підготовки до майбутньої професії, виконують лише те, що зазнають викладачі з метою не залишитися на другий рік. Інші навпаки у навчанні бачать сенс свого життя. Деякі студенти приділяють велику увагу суспільним формам життя. Цілком ймовірно, що загальна спрямованість структура інтересів даних типів зберігаються в їх подальшій діяльності.
Е.Ф. Зєєр виділяє три типи студентів за їхньою професійною спрямованістю. Перший тип - студенти з позитивною професійною спрямованістю, коли їхні особисті мотиви відповідають обраній професії і передбачають зв'язок з її змістом. Другий тип - студенти, які ще не визначилися з професійним вибором. Для них прийнятний компроміс між відсутністю визначеності або навіть негативним ставленням до обраної професії та продовженням навчання у ВНЗ з перспективою працювати у цій галузі у майбутньому. Третій тип - студенти з негативним ставленням до обраної професії. Їхня мотивація пов'язана зі суспільними цінностями вищої освіти, але вони мають вкрай поверхневе уявлення про професію, де провідним мотивом є не сама діяльність, а оточуючі її обставини [2].
Студенти можуть виявляти різний ступінь вмотивованості до навчання. Учбова діяльність завжди мотивована, оскільки вона відбувається в соціальному контексті. Основною проблемою в професійній освіті є перехід студентів від учбової діяльності до професійної. Цей перехід відбувається через трансформацію пізнавальних мотивів учнів у професійні мотиви фахівців. Таким чином, пізнавальні і професійні мотиви студента взаємодіють і взаємно змінюються, утворюючи основу для їхнього професійного розвитку.
Отже, виходячи з вищесказаного положення, можна зробити висновок про те, що мотивація у студентів впродовж його навчання у ВНЗ зазнає деякі зміни, тобто мотивація має свою динаміку від курсу до курсу.
Список літератури:
1. Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасної студентської молоді. Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 4. С. 8-11.
2. Коваленко Н. П., Пономаренко С. В., Поспєлова Г. Д., Шерстюк О. Л. Мотивація навчальної діяльності як запорука успішної професійної підготовки студента. Сучасний підхід до викладання навчальних дисциплін в контексті підвищення якості вищої освіти : матеріали 50-ї наук.-метод. конф. викладачів і аспірантів (Полтава, ПДАА, 26–27 лютого 2019 р.). Полтава, 2019. С. 13-16.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter