Підприємства завжди шукають способи покращити свою ефективність і операційні можливості, одночасно намагаючись мінімізувати витрати та споживання ресурсів і бути готовими реагувати на збої чи безпрецедентні ситуації. Єдине рішення цієї проблеми полягає в тому, щоб підвищити продуктивність всього підприємства галузі, включаючи людські та нелюдські ресурси, і уважно стежити за продуктивністю всього підприємства. Щоб підвищити продуктивність, бізнес повинен визначити, перешкоди та перешкоди, які спричиняють зниження продуктивності та погане управління ресурсами. Для цього підприємства покладаються на корпоративне управління продуктивністю або EPM, який є процесом і механізмом для ретельного моніторингу продуктивності всієї організації, а потім визначення перешкод, проблем, проблем і бар’єрів, які заважають бізнесу досягти вищої продуктивності та ефективності.
Багато науковців розглядають ефективність з точки зору витрачених ресурсів, що можна узагальнити в наступному підході до визначення ефективності, вона розуміється як економічна категорія, яка являє собою ефективність функціонування системи.
Коли створюється підприємство, його засновники організовують свій бізнес з урахуванням очікувань отримати ефект у вигляді прибутку. Для цього вони використовують власні ресурси (капітал) і наймані ресурси (працю). Тому ефективність виробництва на підприємстві відображає кінцевий результат. використання засобів капіталу і праці за певний період часу.
Завжди заманливо оцінювати економічну ефективність тільки на рівні підприємств, як конкретної системи. Однак слід пам'ятати, що підприємства - це відкриті системи, вони не існують ізольовано, і їхня діяльність має перебувати в гармонії з макро- і мікросередовищем. Для підвищення ефективності діяльності необхідно мінімізувати негативний вплив (якщо такий є) на навколишнє середовище і національну економіку.
Слід пам'ятати, що ефективність оцінюється за певний період часу. Наприклад, під час оцінювання ефективності підприємства за останній рік узагальнюється минула діяльність підприємства й оцінюється те, що відбувається нині. Крім того, незалежно від того, наскільки ефективною була діяльність підприємства в минулому, це не означає, що така тенденція збережеться в майбутньому. Інакше кажучи, під час оцінювання ефективності чітко розуміється, що це оцінка минулого з урахуванням поточних тенденцій, яка проводиться за минулий період і водночас підбиття його підсумків та прогнозування на майбутнє, розробка шляхів і засобів для цього, показники можуть бути використані для проектування показників на майбутнє з урахуванням як прогнозованих змін під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, в умовах яких функціонує підприємство [1].
Найважливішим завданням сучасного підприємства є підвищення ефективності його фінансово-господарської діяльності шляхом оптимізації використання внутрішніх ресурсів.
Проблема підвищення ефективності підприємств полягає в оптимізації трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів кожної організації з погляду для досягнення максимально високих результатів.
Тому одним із показників, який може бути використаний для вимірювання ефективності виробництва в макроекономічному масштабі, є зростання продуктивності суспільної праці.
Вважливим методологічним завданням в аналізі господарської діяльності є дослідження та кількісна оцінка впливу факторів на значення досліджуваних економічних показників. Без глибокого і всебічного вивчення факторів неможливо зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності, визначити резерви виробництва, обґрунтувати планові та управлінські рішення [2].
Отже, оскільки економічний простір, у якому працює місцевий бізнес, трансформується під впливом глобальних і регіональних проблем та подій, важливо зберегти прибуток, необхідний для ведення бізнесу. Проблеми збереження прибутку, необхідного для ведення господарської діяльності, ускладняються викликами ринку, змінюється надзвичайно швидкими темпами, виходячи з потреб клієнтів та посилення конкуренції між бізнесами. Конкуренція між компаніями посилюється в усіх сферах економічної діяльності. Вони вимагають швидких рішень, які не тільки задовольняють їхні вимоги до якості, а й знижують собівартість продукції та призводять до ефективної презентації продукту. Усі ці фактори безпосередньо впливають на собівартість продукту і в кінцевому підсумку позначається на конкретних фінансових результатах і показниках ефективності компанії. Це необхідно для того, щоб надати інформацію для планування керівництву підприємств і обґрунтувати, як це дасть змогу підвищити ефективність її діяльності.
Список літератури:
1.Дзядикевич Ю.В., Гевко Р.Б., Буряк М.В., Розум Р.В. Енергетичний менеджмент: підручник Тернопіль: 2014. 336 с.
2.Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління: навч.-метод. посібник. Київ: КНЕУ, 2011. 232 с.
3.Ємець Ю.Г. Економічнa ефективність як основa конкурентоспроможності підприємствa. Вісник Нaціонaльного університету "Львівськa політехнікa". Менеджмент тa підприємництво в Укрaїні: етaпи стaновлення і проблеми розвитку. 2013. № 769. С. 156—160.
|