Творчий шлях Михайла Гуйди, світоглядна філософія митця синтезують концепти українського, західноєвропейського та китайського мистецтв, образно асимілюючи традиційні та інноваційні стилістичні прийоми, формуючи індивідуально неповторну систему символів. Теоретико-мистецтвознавчий та візуальний підхід в інтерпретацій творів Михайла Гуйди та його учнів репрезентує значущість впливу творчості українського митця на розвиток китайської художньої традиції. Духовне надбання Михайла Гуйди, поетична мова його образотворчих робіт позиціонується фундаментом у формуванні авторського підходу виховання сучасної генерації китайських митців, створенню нової концепції та педагогічної методології художньої освіти Китаю кінця ХХ – початку ХХІ століть [1].
Митець Гуйда, інтерпретуючи народні витоки та національну самоідентичність як авторський творчий орієнтир, у своїх практичних роботах передає власний досвід, репрезентує нові способи пізнання існуючих реалій, творить культурні та естетичні смисли. Світоглядні засади митця формувалися із витоків розвитку українського та китайського мистецтв ХХ – ХХІ століть. Контекстуальний погляд на творчість М. Гуйди розкриває систему взаємодії західноєвропейського, українського та східного мистецтва, що обумовлює багатовекторне сприйняття діяльності майстра, як художньої так і педагогічної.
Відображаючи у своїх роботах історичні події України, її фольклорні мотиви, міфи та легенди, митець створював переконливі художні образи, кожен із яких є символом єднання глибокого психологічного аналізу та поетично-художнього світосприйняття. Репрезентативними у даному контексті є роботи «У степах під Херсоном» (1972), «Тиша» (1983), «Великдень» (1990), «Кубанське весілля» (2001), котрі характеризують індивідуальну манеру створення живописних образів Гуйдою, в прагненні досягти виразності форми, розкриття емоційного стану героїв полотна, їх глибинного психологізму [2].
Важливу роль у формуванні творчого кредо художника відіграла культура Китаю. Визначальним прагненням китайського митця є відтворення неявного предмету та незаповненого простору, зображення навколишньої дійсності у вигляді безмежного, сповненого душевного піднесення багатогранного світу. Із мистецтвом Китаю М. Гуйда наочно познайомився у 1996-1997 рр., коли брав участь у творчій експедиції до міста Харбін [3]. Із того часу китайське мистецтво стане невід’ємною частиною творчого життя майстра, його фундаментальною філософією світосприйняття.
Відзеркаленням китайського світогляду слугують такі роботи митця, як «Ворота справедливості» (2002), «Старе селище. Китай» (2002), «На півдні Китаю» (2002). У них М. Гуйда підкреслює одухотворене зображення природи, звертаючись до різноманітних художніх прийомів китайських майстрів. Китайське мистецтво суголосне внутрішнім відчуттям та філософії майстра [4].
Архитипами творчості художника слугують своєрідні символи культури, що асоціюють певний тематичний матеріал функціонування людських цінностей, які проходять через увесь масив історії, з найдавніших часів і до сучасності. Наприклад, «тин» – символ розділу внутрішнього світу людини і Всесвіту, «колодязь» як ототожнення з водою – символ життя, «дерево» – як родовід у нескінченному циклі життя. Ці архетипи також притаманні і китайській культурі та живопису, що можна спостерігати в традиційних роботах китайських митців Ся Гуй чи Ма Юань [3]. Провідною у творчості М. Гуйди була й лишається тема природи та людини. Прагнення досягти виразності пластичної форми, оригінального колірного вирішення теми, переконливості зображуваного, співзвучності природи й емоційного стану героїв полотна – такі основні постулати творчості художника, його мистецьке кредо. Разом із тим, в центрі світобудови творив художника – одухотворена людина з народу. Зображення людей різного віку у взаємозв'язку з природою допомагає передати гармонійний рух часу, його плин.
Педагогічна практика майстра в образотворчій освіті Китаю дала поштовх розвитку китайського сучасного живопису, що вивело традиційне мистецтво Китаю на новий рівень. Поширення елементів українського та західного живопису за допомогою авторської методики викладання не тільки збагатило китайський живопис новою філософією світосприйняття, але й дало поштовх розвитку академічного малюнку, який, за Гуйдою, є обов’язковим. Залучаючи свій власний досвід і досвід світової художньої практики, М. Гуйда вніс великий вклад у розвиток художньої освіти Китаю. Сьогодні український митець є почесним професором кількох китайських університетів, періодично він також керує різноманітними проектами, пленерами чи майстер-класами. З 2017 року в різних куточках Китаю, двічі на рік працює Гуйда арт-центр «Академія», де проходять навчання зрілі художники з числа викладачів шкіл, студій та університетів [5].
Михайло Гуйда – один з небагатьох сучасних художників, який працює в різних живописних галузях і відомий не тільки як портретист чи автор жанрової картини, предметом його творчості стає батальний жанр та історична тематика. Твори учнів, сповнені китайською культурною особливістю, її змістовно-смислових форм та власної образної стилістики ніби розмовляють з глядачем мовою вчителя [6]. Вони утворюють діалог із з його плідною творчістю і є красномовним і узагальненим відбитком творчості М. Гуйди на сучасне мистецтво Китаю. Дослідження творчості китайських митців – учнів М. Гуйди репрезентує формування нових образно-стилістичних рис в китайському живопису ХХ – початку ХХІ ст., які є віддзеркаленням творчої манери видатного українського майстра, його різноманітних мовних та метафоричних прийомів, філософсько-естетичної концепції.
Досліджуючи роботи учнів митця, можна переконатись у дієвості педагогічної методики викладання образотворчих дисциплін Михайла Гуйди, його новітніх форм і засобів, що істотно вплинули на розвиток художньої освіти Китаю кінця ХХ – початку ХХІ ст. Вагомим є вплив педагогічної та творчої діяльності М. Гуйди на інноваційне поєднання української та китайської національної живописної стилістики, їх взаємозбагачення та перетворення у новітньо-змістовні форми.
Список літератури:
1. Gryglewski P., Ivashko Y., Chernyshev D., Chang P., Dmytrenko A. Art as a message realized through various means of artists expression. Art Inquiry. 2020. №22. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=966115
2. Авраменко О.О. Михайло Гуйда: монографія. Київ-Ханчжоу, 2005. 196 с.
3. Ковальчук О. Дипломні роботи студентів навчально-творчої майстерні живопису НАОМА під керівництвом М. Гуйди другої половини ХХ – початку XXI століття. Мистецтвознавство України. Київ, 2016. С. 21–25.
4. Тарасенко О. А., Тарасенко А. А. Universe by Mykhailo Guyda. Art and Design. 2021. №2. С. 152–163. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2021.2.14
5. Min D. Виставкова діяльність Михайла Гуйди в Китаї. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. №4. С. 33-39. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=990113
6. Sullivan M. Art and artists of twentieth-century China. Univ of California Press, 2023. https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=G0_hEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR10&dq=art+education+in+China+&ots= FrDG1MhD2h&sig=oREo1fDOirQuMLXbq9-liDc7PU8&redir_esc=y#v=onepage&q=art%20education%20in%20China&f=false
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter