На поточний період розвитку медицини до майбутніх спеціалістів панують запити не тільки щодо високого рівня оволодіння теоретичними питаннями та використання сучасних технологій лікування, але і результативних навичок у комунікації, прагнення до неперервного підвищення кваліфікації [1]. В теперішніх умовах ґенезу світової педагогіки у системі підготовки майбутніх фахівців дієво використовується компетентностний підхід. Така інтегральна система підготовки дозволяє сформувати у молодих спеціалістів уміння працювати у команді з колегами, потенціал до перманентного саморозвитку, засвоєння новітніх методик діагностування та лікування стоматологічних захворювань [2].
Мета: підвищення якості формування професійної компетентності у здобувачів вищої освіти стоматологічного факультету при проведенні навчальних занять.
Матеріали і методи: Під час вивчення стоматологічних дисциплін основним напрямком педагогічної роботи є опанування знань і практичних навичок майбутніми фахівцями, виховання та покращення здатності приймати професійні осібні рішення з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, оволодіння деонтологічними принципами [3]. Викладачам необхідно допомогти здобувачам вищої освіти сформувати та набути інтегральні, загальні, спеціальні компетентності. Вдосконалення методичної роботи з урахуванням сучасного педагогічного досвіду включає системний практично-орієнтований підхід з комплексним використанням інноваційних технологій для підвищення якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Реалізація компетентностного підходу передбачає широке застосування в навчальному процесі активних та інтерактивних форм проведення занять з метою формування та розвитку професійних навичок. Поліпшення рівня вивчення теоретичного матеріалу можливо при використанні у педагогічному процесі таких інтерактивних методів, як: кейс-технології, мозковий штурм, проблемно-ділові ігри, відеоконференції, використання методів групового обговорення, відео лекції. Найбільш активно необхідно застосовувати технології проблемного навчання, що характеризуються активізацією репродуктивної, продуктивної та творчої діяльності майбутніх фахівців. В основі цього виду педагогічної технології є застосування вже засвоєного матеріалу у новій ситуації, що дозволяє навчатися вирішенню практичних проблем для розкриття індивідуальних можливостей здобувачів вищої освіти, активізації дослідницького підходу. Наприклад, використання на практичних заняттях кейс-технологій дає можливість розглядати клінічний випадок конкретного пацієнта для пошуку вибору методу його лікування з урахуванням індивідуальних особливостей та загального стану. Кейс містить опис самої ситуації та доповнення з необхідною інформацією щодо її вирішення (фотографії, рентгенограми, результати лабораторних та інструментальних досліджень). Таким чином, здобувачи вищої освіти навчаються активному пошуку зв'язків між теоретичним матеріалом та практичними етапами надання спеціалізованої допомоги. Під час вивчення предметних зв'язків між клінічними дисциплінами у майбутніх фахівців розвивається зацікавленість до більш докладного вивчення теоретичного матеріалу для роботи на практиці. Також значне місце на теперішній час у процесі викладання посідають методики групової взаємодії, які підвищують рівень засвоєння тем практичних розділів та мотивують здобувачів вищої освіти до стимулюванню навчання при індивідуальній підготовці. Пошук методів спонукання до накопичення та використання знань, оволодіння новими навичками діяльності, закріплення засвоєного матеріалу є актуальним завданням викладача. Активне стимулювання освітнього процесу у майбутніх фахівців створює контроль знань у вигляді тестування, контрольних завдань, опитування, співбесіди, що також забезпечує здобувачам вищої освіти можливості саморозвитку. Розробка на кафедрах тестових завдань за всіма дисциплінами з перевірки ступеню засвоєння матеріалу та якості вивчення тематичних розділів, розроблення методичних вказівок та навчально-методичного забезпечення для розміщення освітніх матеріалів на онлайн-платформах Moodle, Google Meet дозволяє навчатися майбутнім фахівцям як у дистанційному, так і у змішаному форматах. Таким чином, здобувачам вищої освіти можна виявити творчу ініціативу та високу мотивацію до практичної діяльності, готовність до продовження освіти, що відповідає необхідним вимогам розвитку навичок професійної компетентності.
Висновки: Застосування інтерактивних методів під час викладання стоматологічних дисциплін надає змогу покращати якість навчання майбутніх стоматологів з різних напрямків теоретичних питань та підвищити мотивацію з необхідності активного засвоєння практичних навичок. Такий практично-орієнтований підхід дозволяє створити умови для успішної фахової діяльності та постійного навчання молодих спеціалістів шляхом самоосвіти, творчості, на основі новітніх прогресивних технологій, що надає можливість сформувати особистий вектор професійного розвитку.
Список літератури:
1. Теорія та практика змішаного навчання: монографія /за ред. Кухаренка В.М. Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. - 284 с.
2. Інновації у вищій освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід: навч. посіб. / І.В. Артьомов, І.П. Студеняк, Й.Й. Головач, А.В. Гусь. Ужгород: АУТДОР-ШАРК, 2015.- 348с.
3.Мошель Т.М. Роль мотиваційної складової в процесі становлення особистості студентів-стоматологів / Т.М. Мошель, І.Ю. Попович, Т.Д. Публій //Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю.- Полтава, 22 березня 2018 року. С.169-170.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter