Протягом останніх років відбувається активна цифровізація різних сфер діяльності людини, що зумовлено стрімким розвитком сучасних технологій. Впровадження різноманітних новітніх технологій стає основою для вдосконалення у тому числі і державного управління. Якщо у минулому органи державного управління здійснювали свою діяльність, засновуючись на використанні звичних на той час теоретичних та методологічних підходів, то за сучасних умов різноманітні цифрові пристрої та інформаційні технології стають невід’ємною частиною державного управління. Наразі такі технології постійно вдосконалюються, враховуючи розвиток науки і техніки. Однією з найбільш ефективних за сучасних умов та перспективних у майбутньому є технологія штучного інтелекту, роль якого є особливо вагомою саме у підвищенні ефективності державного управління.
У наукових колах представлено низку визначень поняття «штучний інтелект». Так, згідно з визначенням Ю. В. Подорожнюк та Т. М. Білоусько, штучний інтелект є галуззю комп’ютерних наук, що зосереджена на розробці систем, які здатні виконувати завдання, для виконання яких зазвичай необхідним є людський інтелект, наприклад: навчання, розв’язання проблем та прийняття рішень [1]. Також, відповідно до визначення В. М. Кузьомко та В. В. Бурангулової, штучний інтелект є одним із розділів комп’ютерної лінгвістики та інформатики, роль якого полягає у вивченні найбільш ефективних алгоритмів самостійного пошуку та прийняття рішень, використовуючи формалізацію проблем та завдань, подібних до тих, що виконує людина, а також тих, які вона не має можливості виконати [2, с.112]. Відповідно, штучний інтелект є однією з галузей комп’ютерних наук та одним із різновидів сучасних інформаційних технологій, які передбачають розробку спеціалізованих систем, що можуть виконувати різноманітні завдання, які полягають у навчанні, розв’язанні проблем, а також прийнятті рішень, які людина могла б виконати або виконати не має можливості.
Такі системи можуть або стати доповненням до діяльності людини, або також і замінити її у багатьох сферах, у тому числі і у сфері державного управління. Сучасні сфери застосування штучного інтелекту є різноманітними, що підкреслює широкий спектр завдань, які може виконувати дана технологія, тому її використання у державному управлінні є дійсно вагомим. Насамперед, у державному управлінні застосовуються інформаційні технології у вигляді комп’ютерів та інших цифрових пристроїв, мережі Інтернет, використання можливостей інформаційних технологій для комунікації всередині органів державного управління та з громадянами, спеціальних електронних систем ведення документації, баз даних, програм для роботи з документацією, державних інформаційних ресурсів тощо. Відповідно, спектр новітніх технологій, які використовуються у державному управлінні, є значним [3, с.102].
Зазначимо наступні напрями використання штучного інтелекту у державному управлінні:
• Надання адміністративних послуг;
• Реалізація урядових рішень;
• Розробка політики;
• Комунікація з громадянами;
• Аналіз інформації щодо потреб та настроїв громадян та ін.
Роль новітніх технологій, насамперед – штучного інтелекту, у державному управлінні полягає у наступному [3, с.102]:
• Підвищення ефективності реалізації функцій держави щодо вдосконалення механізмів державного регулювання;
• Модернізація контрольних та наглядових функцій органів державної влади;
• Зниження операційних витрат, які спрямовані на зміст державного апарату;
• Покращення взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування – завдяки створенню спеціалізованих інформаційно-комунікаційних систем для їх електронної взаємодії;
• Покращення взаємодії органів державної влади з громадянами;
• Вдосконалення надання адміністративних послуг громадянам;
• Модернізація підходів щодо роботи з електронною документацією, яка стосується у тому числі і громадян;
• Можливість більш ефективно проаналізувати потреби та настрої громадян, використовуючи дані з відкритих джерел, насамперед – соціальних мереж тощо.
Окрім цього, можна також зазначити такі аспекти використання штучного інтелекту у державному управлінні [5]:
• Моделювання процесів цифровізації у різних напрямах державного управління;
• Тестування урядових ініціатив;
• Допомога органам державного управління для проведення аналізу, оцінки та прогнозування певних показників, зокрема – демографічного, соціального, соціально-економічного характеру;
• Реалізація державної трансфертної політики тощо.
Враховуючи вищезазначене, штучний інтелект дійсно забезпечує підвищення ефективності державного управління. Завдяки використанню цієї технології з’являється можливість модернізувати низку сфер діяльності органів державного управління, покращити надання адміністративних послуг, покращити комунікацію з громадянами, розуміння їх потреб, вдосконалити ведення документації, а також загалом реалізацію державної політики у різних напрямах. Однак, за сучасних умов в Україні штучний інтелект поки недостатньо активно застосовується у державному управлінні. Причина полягає у тому, що сьогодні поки недостатньо наукових досліджень вітчизняних науковців, які були б присвячені використанню штучного інтелекту у державному управлінні та дозволили б втілити ці наукові розробки на практиці. Крім того, цифровізація державного управління не завжди є достатньою.
Таким чином, враховуючи те, наскільки вагомою є роль штучного інтелекту у підвищенні ефективності державного управління, надалі важливо розробити комплекс заходів щодо впровадження штучного інтелекту у державному управлінні на різних рівнях. Також важливо реалізувати співпрацю органів влади та наукових установ, що допоможе забезпечити більш ефективне використання штучного інтелекту у державному управлінні.
Список використаних джерел:
1. Подорожнюк Ю. В., Білоусько Т. М. Штучний інтелект в маркетингу: реалії та перспективи. Навчально-науковий інститут денної освіти. 2023. URL: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/12933/1/Тези_ Подорожнюк_Білоусько_25_04_2023.pdf (дата звернення: 11.06.2024).
2. Кузьомко В. М., Репнікова І. П. Використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу. Інфраструктура ринку. 2017. № 13. С. 112-118.
3. Степанов В. Ю. Сучасні інформаційні технології в державному управлінні. Економіка та держава. 2010. № 9. С. 101-103.
4. Максіменцева Н. О., Максіменцев М. Г. Штучний інтелект у публічному управлінні: переваги цифрових технологій та загрози суверенному інформаційному простору. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 2. URL: https://nayka.com.ua/index.php /dy/article/view/2992/3028 (дата звернення: 11.06.2024).
5. Карпенко О. В., Карпенко Ю. В. Штучний інтелект як інструмент публічного управління соціально-економічним розвитком: смарт-інфраструктура, цифрові системи бізнес-аналітики та трансферти. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2021. № 10. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/10_2021/4.pdf (дата звернення: 11.06.2024).
___________________________
Науковий керівник: Гаврилюк Алла Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, Київський університет культури
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter