Динамічний розвиток ринкових взаємин, концентрація капіталу, посилення впливу транснаціональних корпорацій та розвиток інновацій загострює проблему дотримання етичних норм підприємницької діяльності. Протягом останніх кількох десятиліть актуальність теми етичного виробництва зростає завдяки високим вимогам з боку споживачів. На думку Соловйова В.П., «етика є одним із головних елементів людської культури, який є своєрідним «гармонізатором» відносин у суспільстві. Мається на увазі, що гармонізація цих відносин здійснюється принаймні на трьох рівнях: міжособистісному, між особистістю та суспільством і між соціальними групами» [1, с.108]. У контексті дослідження етичних аспектів підприємницької діяльності нас передусім цікавлять взаємини між різними соціальними групами, зокрема між виробниками та споживачами.
До основних етичних принципів сучасної підприємницької діяльності можна віднести дотримання екологічних стандартів, забезпечення прав найманих працівників, принцип прозорості тощо. Варто зазначити, що вимоги щодо дбайливого ставлення до довкілля посилилися ще у другій половині ХХ-го століття, коли громадськість розвинених країн поставила питання про негативний вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище. На сьогодні багато компаній декларують відданість ідеям збереження довкілля, проте на практиці ситуація не завжди настільки обнадійлива.
Вимоги щодо дотримання етичних норм підприємницької діяльності переросли у розвиток міжнародних споживчих рухів, покликаних по змозі контролювати діяльність відомих чи новостворених компаній. За словами Ринейської Л.С., «етика міжнародної підприємницької діяльності передбачає знання та виконання чинного законодавства, відповідальність за своїми обов’язками, повагу до партнерів по бізнесу, що зокрема, виявляється у володінні іноземними мовами, знанні історії, традицій, культури інших народів світу» [2]. На сьогодні дотримання етичних норм підприємницької діяльності ускладнюється непростою соціально-економічною кон’юнктурою та посиленням впливу політичних чинників. Причому, це також характерно і для розвинених країн, де вимоги споживачів до дотримання етичних принципів виробництва зазвичай досить високі. Деякі компанії, намагаючись задекларувати відданість певним цінностям, втрачають при цьому частину цільової аудиторії, яка їх не поділяє.
На думку Власової В.П. та Борбіч М.С., «етичні принципи в підприємництві варто вбудовувати в бізнес-процеси, тоді їх дотримання буде органічним, не потребуватиме якихось додаткових зусиль» [3, с. 45]. Як показує практика, це не завжди вдається зробити. Наприклад, деякі компанії не контролюють (або не можуть цього зробити) дії своїх партнерів та постачальників, через що потрапляють у неприємні ситуації та отримують звинувачення в неетичній поведінці. За останні десять років не одна відома корпорація зіштовхувалася зі звинуваченнями з боку громадськості щодо недотримання прав найманих працівників, зокрема створення потогінних виробництв, використання рабської та дитячої праці тощо. Деякі компанії, реагуючи на звинувачення, використовують різні інструменти для подолання негативного ставлення. Наприклад, починають декларувати відданість ідеалам природозбереження та принципу інклюзії. Варто зазначити, що більшість відомих корпорацій, звинувачених у неетичній поведінці, продовжують успішно працювати на ринку. Основною причиною цього, швидше за все, є їхній істотний вплив на соціально-економічний розвиток країн-реципієнтів. Деякі менш потужні компанії змушені були піти з ринку або провести повний ребрендинг після звинувачень у неетичній поведінці.
Список літератури:
1. Соловйов В.П. Етика як продукт цивілізації та стрижень науки і соціального прогресу: уроки минулого і проблеми сучасності Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). С. 102 – 120.
2. Ринейська Л.С. Етика міжнародного підприємництва: проблеми та шляхи вирішення Ефективна економіка. 2017. №11. URL: https: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5886
3. Власова В.П., Борбіч М.С. Етичні принципи в підприємницькій діяльності Підприємництво та інновації. 2022. № 23. С. 42 – 46.
|