Сучасні реалії ринкової економіки диктують умови вирощування сільськогосподарських культур. Умови інтенсифікації сільського господарства передбачають додаткові трудові та матеріальні затрати на проведення технологічних операцій.
Ринок добрив на сьогодні представлений широким спектром продукції, у будь-якому ціновому діапазоні. Виробники мікропрепаратів пропонують сільгоспвиробникам продукти які містять збалансований склад поживних елементів для нормального росту та розвитку рослин [8,15].
Елементи системи удобрення сільськогосподарських культур тісно пов’язанні між собою. Реалізація генетичного потенціалу рослин та отримання максимальної врожайності неможливе без одного із компонентів. Позакореневе підживлення розглядаються як своєчасна допомога рослинам у найбільш затребувані періоди росту [3,13].
Агротехніка вирощування кукурудзи на зерно має бути спрямована на зменшення витрат та збільшення прибутку. Особливо в останні роки, коли сучасний рівень розвитку агропромислового комплексу провокує нові підходи у виробництві сільськогосподарської продукції. Виробництво продукції вважається рентабельним, коли відношення чистого прибутку до собівартості виробництва становить не менше 25% [].
Витрати на виробництво товарного зерна кукурудзи залежно від позакореневих підживлень брали із технологічної карти. За 2022-2023 роки досліджень середня вартість продукції становить 6600 грн/т. Економічну оцінку ефективності позакореневого підживлення наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Економічна оцінка ефективності позакореневих підживлень кукурудзи на зерно (середнє за 2022-2023 рр.)
Вирощування кукурудзи на зерно з використанням мінеральних добрив та позакореневого підживлення призводило до зростання виробничих витрат. Для контрольного зразка виробничі затрати складали 23000 грн. у цю суму входили всі показники від оренди землі до заробітної плати працівникам.
Використання мінеральних добрив дозволяє підвищити врожайність кукурудзи, водночас зростають виробничі затрати. Варіант внесення нітроамофоски марки (N15P15K15) призвів до збільшення витрат – 103% порівняно з контрольною ділянко і становив 23765 грн/га. Варіант із позакореневим підживленням показав трохи менші витрати – 101 %, порівняно з контролем становив 23217 грн/га. Найбільші витрати були на ділянці із застосуванням мінеральних добрив з позакореневим підживленням – 104 % та 23982 грн/га порівняно з контрольною ділянкою.
Прибуток та рентабельність є основними показниками для оцінки ефективності технології вирощування. Найбільший прибуток 24198 грн було отримано на ділянках комплексного застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення, рівень рентабельності склав 50,2%. У варіанті застосування позакореневого підживлення прибуток склав 22983 грн, а рівень рентабельності становив 49,7%. Варіант ділянок із мінеральними добривами дав змогу отримати прибуток у розмірі 21775 грн з рівнем рентабельності 47,8%. Найменший прибуток було отримано на контрольних ділянках – 12640 грн та 35,5% рентабельності.
Як підсумок можна сказати що застосування мінеральних добрив з позакореневим підживленням дає змогу отримати умовно чистий прибуток у розмірі 24198 грн, з рівнем рентабельності 50,2%.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Господаренко Г.М. Агрохімія: Вид. 3-тє, перероб. і допов. Київ: СІК ГРУП Україна, 2018. 557 с.
2. Єрмакова Л.М., Крестьянінов Є. В. Урожайність кукурудзи залежно від удобрення гібриду та гібридів на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. №4(83). С. 63-66.
3. Коваленко О., Поляничников С.П., Ковбель А.І. Шляхи підвищення коефіцієнту засвоєння поживних елементів. Агроном. 2015. №1(47), лютий. С. 28-29.
4. Миргород Д., Анішин С. Кукурудзяні успіхи з італійськими добривами. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://infoindustria.com.ua/kukurudzyani-uspihi-zitaliyskimi-dobrivami.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter