У сучасному світі саморегуляція особистості набуває особливого значення, оскільки вона є ключовим механізмом, що дозволяє індивіду не лише адаптуватися до змінюваних умов життя, але й ефективно справлятися зі стресом, а також досягати особистісного та професійного зростання. В умовах викликів сьогодення, на тлі складних соціальних, економічних та політичних обставин, зокрема через пандемію коронавірусної інфекції та повномасштабне вторгнення Росії на територію України, питання саморегуляції стає все більш актуальним. Оскільки саморегуляція є комплексним процесом, що охоплює усвідомлення власних емоцій, думок, поведінки та їх регулювання відповідно до особистісних цілей і соціальних норм, адаптація методик, які дозволяють діагностувати рівень есенційної саморегуляції, є важливим кроком у підтримці психологічного здоров'я громадян та зміцненні стійкості українського суспільства. Розробка стандартизованих методів діагностики, зокрема Опитувальника діагностики есенціальної саморегуляції (ОДЕС), забезпечує не тільки академічний внесок у вивчення саморегуляції, але й практичне застосування у сфері психологічної підтримки та розвитку особистості, сприяючи реалізації потенціалу та досягненню щастя в умовах сучасності.
Отже, саморегуляція в сучасній психології визначається як фундаментальний психічний процес, що включає керування власною поведінкою, емоціями та діяльністю в цілому, і, як наслідок, відіграє ключову роль у багатьох аспектах людської діяльності, дозволяючи індивіду адаптуватися та модифікувати зовнішні умови на користь своєї особистісної та професійної реалізації [1]. Вдосконалення функціонування системи психічної саморегуляції відкриває шлях до підвищення життєздатності особистості, роблячи її більш резистентною до негативних зовнішніх впливів та здатною створювати позитивні імпульси для подолання життєвих криз [6, c. 8]. У свою чергу, есенціальна саморегуляція представляє собою комунікацію між психічними субструктурами особистості, що супроводжується емоційними відгуками та діяльністю, спрямованою на досягнення певних результатів – це процес самоактуалізації людини, її особистісного зростання та розвитку. Така взаємодія сприяє соціальній і психічній адаптації людини і залежить від системної організації особистісних підструктур [2, c. 121].
Есенціальна саморегуляція людини складається з двох етапів: формування основних елементів саморегуляції та розвиток цих елементів. На першому етапі «Его» отримує інформацію про своє благополуччя у зовнішньому світі та обробляє її за допомогою емоційних та когнітивних структур. Це призводить до створення «есенціального Я», яке допомагає людині визначити напрямок для самореалізації. Також формується «інфернальне Я», яке може заважати змінам та сприяти деструктивним тенденціям. На другому етапі «Его» починає діяти як свого роду третя сила, обираючи шлях самореалізації та оцінюючи своє становище між «есенціальним Я» та «інфернальним Я». У процесі емоційної саморегуляції відбувається перетворення переживань в емоції та почуття, що веде до зміни поведінки. Когнітивна саморегуляція займається рефлексією та мисленням, допомагаючи «Его» робити судження, які сприяють саморозвитку. Важливою частиною цього процесу є внутрішня комунікація між різними аспектами «Я», яка допомагає людині оцінювати та коригувати свою поведінку для досягнення особистісного зростання. «Реальне Я» прагне «ідеального Я», що стимулює розвиток, але також може призвести до дискомфорту і розчарування, якщо зустрічається з «пастками» від «інфернального Я» [4, c. 111].
Загалом процес есенціальної саморегуляції спрямований на допомогу людині в досягненні самореалізації через внутрішню боротьбу та гармонізацію між прагненням до зростання та перешкодами на цьому шляху.
Опитувальник діагностики есенційної саморегуляції (ОДЕС) є інструментом, який забезпечує детальний аналіз комплексного процесу саморегуляції людини. Розроблений на основі теорій та методологій, що акцентують на важливості психічного балансу та здоров'я, ОДЕС включає шкали, які виявляють крайнощі поведінкових стратегій та їхній вплив на особистісний розвиток. Це дозволяє не лише ідентифікувати антиресурсні, але й акцентувати на ресурсних стратегіях саморегуляції, сприяючи гармонійному розвитку та самоактуалізації особистості [10]. У своїй сукупності, ОДЕС надає цінні інструменти для психологічної практики, сприяючи кращому розумінню та управлінню власними життєвими стратегіями в різноманітних соціальних та професійних контекстах [3; 5, с. 243].
За результатами психометричної оцінки завдань було визначено, що деякі завдання опитувальника виходять за нормальні показники дискримінативності та ефективності. Для виправлення цих недоліків необхідно провести коригування завдань, підвищуючи їх діагностичну цінність. Замість загальних або абстрактних питань варто задавати питання, які стосуються особистого досвіду респондентів, включати конкретні ситуації або контексти, спрощувати мову та уникати складних граматичних конструкцій. Після модифікації слід провести пілотне тестування з коригованими питаннями на невеликій вибірці респондентів для оцінки ефективності змін.
Для перевірки надійності методики ми використовували Альфа Кронбаха та Омега Макдональда, аби здійснити повноцінну оцінку [9, 11]. Результати аналізу за Альфа Кронбаха показали, що більшість шкал мають сумнівний або недостатній рівень надійності, що може бути пов'язано з необхідністю перефразування деяких окремих завдань (зокрема ті, що могли виявитися недостатньо ефективними або дискримінативними). За отриманими даними, лише шкала П2+ («Нетерпіння») показала достатній рівень надійності (0,709 за показником Альфа Кронбаха). Застосування альтернативного показника надійності – Омеги Макдональда – забезпечило подібні результати, що підтверджує консистентність вимірювань. Підвищення надійності шкал методики вимагає чіткого формулювання завдань та видалення складних або двозначних формулювань. Додатково варто використовувати факторний аналіз для перевірки структури шкал і аналіз ретестової надійності для оцінки стабільності результатів з плином часу. Ці кроки дозволять досягти оптимальних результатів та підвищити якість методики, забезпечуючи її ефективність та надійність при повторному застосуванні.
У процесі визначення валідності ОДЕС було проведено аналіз змістовної та критеріальної валідності методики [8]. Змістовна валідність була оцінена через матрицю специфікацій тесту, яка продемонструвала рівномірний розподіл питань опитувальника для дослідження різних сфер особистості через відповідні шкали. Додатковий кластерний аналіз шкал виявив декілька кластерів, що асоціюються як з ресурсними, так і з обмежувальними аспектами саморегуляції. Визначення сильних кореляцій між шкалами, які відображають подібні емоційні або поведінкові риси, підтверджує логічність методики і її здатність адекватно оцінювати психологічні феномени, на які вона спрямована. Використання коефіцієнту кореляції рангу Кендалла для порівняння результатів методики ОДЕС з іншими психодіагностичними методиками («Самоактуалізаційний тест», «Шкала психологічного благополуччя Ріфф», «Копінг - поведінка у стресових ситуаціях») дозволило оцінити критеріальну валідність. За отриманими результатами, методика ОДЕС адекватно вимірює ті аспекти саморегуляції, які вона має оцінювати, і закономірно підтверджує теоретичні припущення щодо взаємозв’язку між емоційними, комунікативними та поведінковими аспектами саморегуляції та психологічним благополуччям і стратегіями копінгу.
У даному дослідженні ми здійснили перші кроки до уніфікації методики ОДЕС, що включало створення чіткої інструкції для користувачів, розробку процедури проведення методики та підготовку відповідних бланків для респондентів. Тестування також може бути здійснене за допомогою таблиці Excel, де сирі бали за кожною шкалою методики автоматично підраховуються, що значно спрощує процес обробки даних. Завдяки процедурі стандартизації, було визначено стандартні норми показників за кожною шкалою для вікової групи 17-29 років. Ці показники є попередніми і можуть бути переглянуті після усунення недоліків методики та залучення більшої вибірки респондентів. Стандартизація була проведена за шкалою Sten для кожної шкали методики [7], що забезпечує точне вимірювання різних аспектів есенційної саморегуляції. Застосування нормованих показників дозволяє враховувати індивідуальні відмінності респондентів і гарантує релевантність отриманих даних для подальших досліджень та психологічної практики, спрямованої на оптимізацію особистісного розвитку в умовах сучасності.
Список літератури:
1. Кириченко Т. В. Аналіз проблеми розвитку механізмів саморегуляції поведінки підлітків // ScienceRise. 2018. Т. 9. С. 16-19.
2. Кочарян И. А. Структура эссенциальной саморегуляции. Психологічне консультування і психотерапія. 2014. Вип. 1-2. С. 74-87.
3. Кочарян І. О. Валідізація шкали Есенціальності/Інфернальності (Е/І) Опитувальника діагностики есенціальної саморегуляції (ОДЕС). Psychological Counseling and Psychotherapy. 2023. № 19. С. 12–20.
4. Кочарян І. О. Система радості: есенційна саморегуляція психіки та її психологічна корекція : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. 288 с.
5. Кочарян І. О. Есенціальність як самоактуалізаційний ресурс особливості // Секція ХХІ. Психологія та психіатрія. Івано-Франківськ, 9 черв. 2023. С.242- 247.
6. Олефір В. О. Психологія саморегуляції суб'єкта діяльності : автореф. дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Південноукраїнський національний педагогічний ун-т імені К.Д. Ушинського. Одеса, 2016. 41 с.
7. Півень М. А. Стандартизація методики діагностики емоційної зрілості особистості // Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 2. С. 32-37.
8. Троценко А. Особливості розробки та валідизації тестів особистості // Журнал соціальної та практичної психології. 2023. №. 2. С. 64-70.
9. Hayes A. F., Coutts J. J. Use Omega Rather than Cronbach’s Alpha for Estimating Reliability. But…. Communication Methods and Measures. 2020. Т. 14, № 1. P. 1–24.
10. Hobfoll, S. E. Social and psychological resources and adaptation. Review of General Psychology. 2002. Т. 6, № 4, Р. 307–324.
11. Malkewitz C. P., Schwall P., Meesters C., Hardt J. Estimating reliability: A comparison of Cronbach's α, McDonald's ωt and the greatest lower bound. Social Sciences & Humanities Open. 2023. Т. 7, №1.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter